Чи не найобговорюванішою подією минулого тижня став обстріл ЗСУ будівлі у центрі міста, де розташовувалася “військово-цивільна адміністрація Херсонської області”. Пропагандистські ЗМІ одразу підхопили тему, що, у свою чергу, не могли не оминути увагою ми. Про що вони писали, на чому акцентували та де сказали правду – читайте у нашому дайджесті маніпулятивних матеріалів від російської влади за минулий тиждень.
У дусі 2014 року – пропагандисти продовжують роздмухувати ворожнечу
Минулого тижня ЗСУ влучили у будівлю Апеляційного суду в Херсоні, де розміщувалася так звана “військово-цивільна адміністрація Херсонської області”. Зрозуміло, що подія не залишилася поза увагою російських пропагандистів. Проросійськими телеграм-каналами одразу почала ширитися інформація про “обстріл мирного населення у Херсоні Збройними силами України”.
Ми помітили, що дописувачі і боти-коментатори відпрацьовували свою програму, як в 2014 році під час гарячої фази конфлікту на Донбасі.
Що вони писали?
Аудиторії нав’язувалося твердження про ворожість України до населення окупованих Росією територій, яка виражається в «обстрілах мирних мешканців». Також не обійшлося і без демонізації і дегуманізації української армії і України загалом, не обходиться без пропагандистських «казок» про «репресії проти населення», які начебто можуть бути в разі деокупації Херсонської області.
Чому це не працює для мешканців Херсонщини?
Все банально просто – на півдні країни проукраїнські настрої значно сильніші, ніж в тій частині Донецької та Луганської областей, де в 2014 році утворилася так звана «Л/ДНР». Але російські пропагандисти або не додумалися змінити методичку, або просто не знають, які наративи запропонувати херсонцям, щоб посилити тут антиукраїнські настрої.
“Украіни больше нє будєт!” – істерика від “заступниці голови уряду Херсонської області”
Так звана «заступниця голови уряду Херсонської області» Катерина Губарєва після удару ЗСУ по центру Херсона, перебуваючи під впливом емоцій, розмістила у власному Телеграм-каналі кілька постів, де, можливо, мимоволі розкрила справжні плани російських окупантів.
Що вона написала?
Донецька зрадниця, яка зараз працює на Херсонщині, відреагувала на інцидент, який стався 16 вересня кількома постами в Телеграмі. В цих постах Катерина Губарєва погрожує новими російськими ударами по цивільній інфраструктурі України, брехливо звинувачує нашу країну в тому, що Росія розпочала проти неї повномасштабну війну. Один постів проілюстрований зображенням з написом «Украины больше не будет!».
Чому це важливо?
Цим дописом колаборантка підтвердила, що справжня ціль російської «спецоперації» – знищення української державності. Про це чимало казали так звані «російські аналітики», але здебільшого – маргінальні і напівмаргінальні на кшталт Юрія Подоляки.
І тут неможна не пригадати, що в Росії дуже полюбляють оприлюднювати справжні плани влади не через офіціозних спікерів, а через лояльних до влади сумнівних «аналітиків» і «блогерів», а також через одіозних політиків на кшталт покійного Жиріновського. Саме останній під час виступів в різних ток-шоу багато говорив про знищення української державності і навіть – про ймовірну російську агресію проти європейських держав.
Пропагандисти, які сказали правду
Лояльний до окупантів Телеграм-канал «Главное в Херсоне» розмістив новину про виплату мешканцям регіону так званих «шкільних 10 тисяч», тобто окупантської разової допомоги сім’ям на кожну дитину, яка навчається очно в школі або середньому спеціальному чи вищому навчальному закладі.
В повідомленні йдеться про те, що на окупованій частині області батьками школярів та студентів подані 13 тисяч заяв на отримання окупантської допомоги.
Чому ми звернули на це увагу?
Наприкінці серпня той же Телеграм-канал розмістив повідомлення, в якому йшлося про 18 тисяч школярів, яких готова прийняти 91 школа – саме стільки спромоглися відкрити на Херсонщині окупанти. Це – 19,9% від загальної кількості шкіл на Херсонщині.
Навіть якщо припустити, що частина сімей можуть мати двох і більше дітей шкільного віку, і хтось з батьків один пише заяву на допомогу на кількох дітей, все одно різниця – завелика. По-перше, тому що в Херсонській області не так багато сімей з двома та більше дітьми, а зараз, коли чимало людей виїхали з окупованого регіону, таких сімей ще менше. По-друге, тому що 13 тисяч – це заяви від батьків не лише школярів, а й студентів.
Окупаційний «міністр освіти Херсонської області» Михайло Родіков казав, що загальна кількість мешканців Херсонщини, які можуть претендувати на «шкільні 10 тисяч», – 22 тисячі. Але достовірність цих даних неможливо перевірити. І тоді невідомо, чому аж 9 тисяч сімей не подали заяви на грошову допомогу від окупантів. Нам відомо, що працівникам шкіл наказували розповідати людям, які записують своїх дітей на навчання, про щедрість окупантів, які, намагаються купити лояльність херсонців. Тому навряд чи є підстави говорити про неінформованість мешканців області. Й в нинішніх важких економічних умовах люди навряд чи відмовляться від грошей, якщо вони повели дитину на очне навчання в окупантський заклад.
Окупанти чи не вперше не збрехали?
Тому можна припустити, що 13 тисяч – більш схожа на правдиву реальна кількість школярів і студентів в Херсонській області. Для порівняння: в «Стратегії розвитку Херсонської області на період 2021 – 2027 років» вказано, що станом на 2017-2018 навчальний рік в закладах середньої освіти навчалися 108 тисяч людей. Враховуючи негативні демографічні тенденції в регіоні, в 2022 році кількість учнів і студентів на Херсонщині, скоріше за все, зменшилася, але точно не до 18 тисяч. І ця цифра, до речі, навряд чи є правдивою. Скоріше, можна казати про 13 учнів і студентів загалом. Ось такий – один з результатів «денацифікації».
Цей матеріал було виготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії в рамках проекту «Протидія інформаційній навалі Росії у Херсонській області» (як частина проекту «Голоси України»). Відповідальність за зміст цього документа несе ГО «Херсонська обласна агенція громадської журналістики «МІСТ», і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Уряду Великої Британії».