Сьогодні вночі російські окупанти поцілили в 4 поверх Херсонського обласного кардіологічного центру. Це вже четверте влучання з наслідками для кардіоцентру з моменту деокупації міста.
Були пошкоджені близько 40 вікон шестиповерхового корпусу на 100 ліжок, балкони з 2 до 6 поверху, кабінети старшої медсестри та бухгалтера, у стіні зяє отвір з півтора метра в діаметрі. На щастя, ніхто з пацієнтів не постраждав, оскільки стаціонар законсервовано з моменту визволення міста.
Працює лише поліклінічне відділення і денний стаціонар, де станом на сьогодні перебувають 8 хворих. На місці в момент пошкодження будівлі знаходився черговий та оператор газової котельні. Першим результат влучання з вогнегасником в руках побачив і завгосп, який постійно перебуває в медзакладі, оскільки його квартира в Нафтогавані кілька місяців тому повністю вигоріла.
Спілкуємося в кабінеті головного лікаря, Олега Мазуряка, який очолює медцентр уже 35 років, а в медицині – з 1972-го.
Віконні рами затуляють osb-плити з плівкою – результат ще першого «прильоту» з 30 на 31 грудня минулого року. На підвіконні – ковдра на випадок, якщо потрібно залишитися на роботі до ранку. Діалог переривають віддалені вибухи та телефонні дзвінки колег і друзів, які в першу чергу питають, чи живі люди.
«Наш кардіоцентр і лікарня Водників – єдині, хто надає послуги кардіологічним хворим, – зазначає Олег Петрович.- По крихтах збирали лікарню, як та ластівочка гніздо, так і ми. За 30 років мали непогані показники, вважалися одними з кращих в Україні».
З війною все змінилося. У першу чергу дається взнаки нестача персоналу. Зараз ведуть прийом чотири лікарі, працюють сім медсестер і господарча служба. 27-30 людей виходить на роботу, хоча за штатним розкладом – 153. Цінну апаратуру зачохлили і сховали. Проте кардіоцентр продовжує працювати з тими потужностями, що має: діагностують, консультують, лікують і забезпечують ліками всіх, хто звертається. Ліки надають благодійники та миколаївські постачальники.
«Поки що виживаємо, бо розуміємо ситуацію. Удома також вибило два вікна і крівлю пробило скалками від снаряду. Ховаємося в підвалі. Ухвалили родиною рішення залишатися та працювати тут, поки є дах над головою», – розповідає головний лікар.
У медцентрі співробітники своїми силами облаштували укриття: пара кушеток, матраци, стільці, кабінетик для роботи лікаря. А сьогодні змушені затуляти osb-плитами вибиті вибуховою хвилею вікна, прибирати інші наслідки нічного влучання. Вони діляться своїм болем, розповідають, що і куди «прилетіло», демонструють уламки запальних елементів, підібраних на подвір’ї. А ще згадують, як красиво було раніше на прилеглій території, заставленій сьогодні генераторами та мішками з піском.
