Окупаційні сили Росії не знають, що робити з Херсонщиною: ні проголошення так званої «народної республіки» – «ХНР», ні приєднання до Росії не підтримує місцеве населення.
Про це проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розповів український політолог, експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
– Розкажіть, будь ласка, які зараз найімовірніші варіанти розвитку подій на Херсонщині. Чи буде створена окупаційними російськими військами так звана «Херсонська народна республіка», чи буде готуватися приєднання Херсонщини до Росії.
– Хороше питання. Я не бачу ознак того, що буде якась «Херсонська народна республіка». Як я і повторюю весь цей час, я бачу дуже хаотичні, неузгоджені, нелогічні рухи окупанта на Херсонщині. Вони не знають, що робити, у них немає ресурсів для того, щоб повноцінно окупувати (територію – ред.): вони шарахаються і намагаються хоч якось забезпечити у своєму «найпершому тилі» (хоч Херсонщина і в тилу, але прямо на лінії фронту) безпеку та стабільність. Вони всього бояться. Вони відчувають дуже сильний спротив.
Немає колабораціоністів, немає з кого дібрати дуту, фейкову «республіку», доводиться вигадувати, доводиться встановлювати просто окупаційний режим
Найголовніше, що вони відчувають спротив, тобто немає колабораціоністів, немає з кого дібрати дуту, фейкову «республіку», доводиться вигадувати, доводиться встановлювати просто окупаційний режим. І не приєднання, і не «ХНР», і нічого, а якась військова адміністрація із залученням якихось місцевих, яка буде здійснювати хоча б базові функції. Базові функції – це хоч якесь підтримання життєдіяльності з одного боку, і друге – безпека і стягнення якогось фактичного податку на утримання військ агресора.
Зараз вони стоять у декількох селах на Херсонщині, ну і просто вимагають: «Дайте цю свиню, дайте те їсти, дайте се», – у них немає на наближених територіях, які вони контролюють, тобто окупованого Криму, з малим логістичним плечем, у них навіть там немає нормальної логістики. Вони зараз що роблять? Приїжджають залякують село за селом. Приїжджають, починають там викликати сільського, селищного, міського голову, вимагати якоїсь покори, якихось списків – імітують діяльність.
То копають окопи, то тікають, то кажуть, що щось захоплять. Я думаю, що вони не знають, що робити
От ця їхня Росгвардія, чи військові, чи феесбешники, – вони всі імітують діяльність, намагаються знайти хоч когось, хто погодиться з ними співпрацювати і бути колаборантом. Їм це дуже-дуже важко вдається. Фактично ніхто ніде нічого їм не зміг дати.
Натомість на кожну таку акцію жителі Херсонщини, наші співгромадяни, які опинилися в цій ситуації захоплення, виходять на протести. У цій ситуації вони вдаються до хаотичних акцій: залякування, підкупу і нелогічних кроків, які логічно не призводять до жодного результату. Вони (російській окупаційні сили – ред.) дуже невпевнені: то копають окопи, то тікають, то кажуть, що щось захоплять. Я думаю, що вони не знають, що робити, і план змінюється щогодини.
– Що відбувається, коли так звані окупаційні російські сили заходять на територію виноробні, приміром, випивають звідти все вино, потім спалюють виноробню («Курінь» на Херсонщині). Потім вони розстрілюють, як нам розповідали, сільгосптехніку, яка продавалася на Херсонщині, вартість якої триста тисяч євро. Що відбувається?
– Я думаю, що відбувається геноцид. Вони зрозуміли, що це чужа країна, чужа земля, чужі люди. І в них злоба. От як днями в Херсоні побили жінку. Побили жінку з вимогою, щоб вона сказала, що Херсон – це Росія, а вона повторювала: «Херсон – це Україна». До того ж, це не якась політична активістка, яка була помічена в якійсь соціальній діяльності раніше, просто звичайна мешканка Херсона.
І ось цей ступор від того, що вони – реально фашисти, окупанти, чужі люди, яких можуть зарізати кожної хвилини, призвів до того, що неспонтанно, здається, вже сплановано дано наказ про те, щоб просто залишати за собою пустелю: знищувати техніку, інфраструктуру (оскільки вони не збираються там залишатися, або розуміють, що вони залишаться ненадовго), плюндрувати, вбивати людей, ґвалтувати. Це просто знищення, більше нічого. Вони прийшли зі сподіванням, що їх зустрінуть, що вони там закріпляться – цього не вийшло. У результаті вони почали знищувати все, що вони бачать.
З огляду на бойові дії редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
– Ви бачили повідомлення прокуратури про те, що вони розпочали кримінальне провадження щодо спроби захоплення влади на Херсонщині? Що це за кадри?
– Це видатні кадри. Володимир Сальдо – колишній мер (Херсона – ред.). І у херсонців, і у спостерігачів завжди було питання: «Хто буде зрадником? Хто буде колаборантом? ОПЗЖ чи блок Сальдо? (у Херсонських міській та обласній раді – ред.)». Але партія ОПЗЖ заявила, що вона підтримує цілісність України, буде боротися за Україну – херсонська обласна організація, а в місті Херсоні ОПЗЖ взагалі розпустилася як фракція.
Залишився Сальдо, який справді колаборант, але навіть він боявся однозначно висловлювати свою позицію. Він вийшов на мітинг, який був ініційований до дня звільнення Херсона від нацистських загарбників, з (Кирилом – ред.) Стремоусовим з подачі окупанта, з подачі московитів. Але потім виправдовувався, що він вийшов для того, щоб зірвати антидержавний (антиукраїнський – ред.) мітинг.