Майже два з половиною роки частина Херсонщини знаходиться під російською окупацією і весь цей час мешканці цих територій перебувають під інформаційним впливом та тиском росіян і місцевих, які перейшли на бік ворога. Не в останню чергу, цей тиск проводиться через мережі проросійських медіа в месенджерах та соціальних медіа. Раніше ми вже аналізували певні аспекти діяльності цих медіа та їхній вплив на тимчасово окуповані території, розповідали про офіційну реєстрацію цілої мережі російських медіа. Зараз подивимося, як більше ніж за два роки змінилася пропагандистська машина росіян, яку вони побудували на Херсонщині.
Загальна ситуація
Медіаландшафт тимчасово окупованої частини Херсонської області дослідити повністю дуже важко, адже ми не маємо повного доступу до всіх джерел інформації, які використовують росіяни для комунікації та просування своїх наративів. Перш за все, це стосується телебачення та радіомовлення. На правому березі та в Херсоні, зокрема, сигнал російського окупаційного телебачення ми не знайшли, а сигнал FM-радіостанцій, якщо і вдається “упіймати”, то тільки при певних обставинах і відповідній погоді. Тож, аналізуючи ситуацію з медіа на ТОТ Херсонщини, можемо спиратися виключно на ті джерела, до яких маємо доступ, включно із розпорядчими документами окупаційних адміністрацій.
Раніше ми вже писали, що у 2024 році росіяни планують витратити на медіасферу тимчасово окупованої частини Херсонської області 526 790 900 рублів, або майже $5,7 мільйонів. І це тільки та сума, яку заклали до бюджету окупованих територій. Точних сум, які Росія витрачає на інформаційну роботу на Херсонщині, у зведеному вигляді, скоріше за все, не існує, адже гроші на утримання медіаресурсів витрачають державні та приватні медіа, частина з яких відкривають свої редакції на ТОТ. Величезні гроші та потужні ресурси, які росіяни кинули на медіафронт, вказують на важливість цієї роботи для них.
Пропагандистське телебачення окупованої Херсонщини
Місцеве телебачення — основа пропагандистської імперії росіян на Херсонщині. Ще в окупованому Херсоні вони створили телерадіокомпанію “Таврія” на базі захопленої філії Суспільного. І дотепер активно розвивають на лівобережжі цю структуру, вкладаючи в неї мільйони рублів.
У бюджеті, який ухвалила на початку року окупаційна обласна дума на телебачення та радіомовлення, передбачено витратити 330,9 мільйонів рублів (приблизно $3,5 мільйонів). Ці немалі гроші дозволили пропагандистській “Таврії” збільшити штат, що видно з контенту окупаційної ТРК, та оновити техніку. Наразі окупанти будують нову студію для пропагандистів з радіо «Таврія» в окупованому Генічеську, про що повідомляли проросійські видання ТОТ Херсонщини. Для радіо облаштовують два кабінети і студії. В останніх посилюють звукоізоляцію і встановлюють системи звукового супроводу.
Контент, який виробляє ця ТРК — типовий для провінційного телебачення. Це випуски новин, переповнені паркетними матеріалами про візити окупаційних посадовців до чергового села або про чергові успіхи окупаційних адміністрацій. Хоча є і зовсім «трешовий» контент на кшталт “Витверезника” — програми, створеної з фейків, конспірології та просто вигадок.
Сказати, наскільки популярним є цей канал для телеглядачів ТОТ Херсонщини, важко, адже не існує жодних замірів і чесних цифр. Втім, на діджитал-платформах, де представлена “Таврія”, результати більш, ніж скромні. Так, на основній платформі rutube.ru у телеканалу 1200 підписників, а відеоролики набирають, в середньому, менше півсотні переглядів.
Телеграм-канал ТРК, не дивлячись на те, що його рекламували довгий час всі окупаційні медіаресурси, має трохи більше 30 тисяч підписників і доволі скромні охоплення. Активних читачів у цьому каналі не більше 30%. Окрім цього, окупаційна ТРК має профілі в Однокласниках та VK, але і там охоплення невеликі – до 500 на кожний пост.
Газети окупованої Херсонщини
Не дивлячись на заяви Центру національного спротиву про зменшення тиражів окупаційних газет, росіяни продовжують їх видавати і навіть збільшили їхню кількість. Так, на минулому тижні вони прозвітували про випуск чергового номера захопленої обласної газети “Наддніпрянська правда”, а також цілого ряду “районок”: “Каховська зоря”, “Чорноморець”, “Голопристанський вісник” та “Олешківський вісник”. Останню газету до липня 2024 року не видавали, і це її перший випуск.
В одному з сюжетів “Таврії” окупанти похвалилися, що тираж кожного числа “Наддніпрянської правди” складає 80 тисяч. Точних тиражів «районок», очевидно, росіяни не повідомляють, але мешканці ТОТ кажуть, що в якийсь період газет, дійсно, стало менше, але зараз в селах роздають відразу по три газети, додаючи до “Наддніпрянки” і районки ще й “Комсомольську правду”.
Окрім згаданих “районок”, росіяни періодично видають газети “Нова Каховка” та “Золота нива” (Велика Лепетиха, Іванівка, Нижні Сірогози та Верхній Рогачик). Зміст цих газет не відрізняється різноманітністю. У кожному номері обовʼязково є стаття про диктатора Путіна, легкий комплімент в бік окупаційного губернатора Володимира Сальдо та звіт місцевого окупаційного очільника про життя округу. Всі інші матеріали — неякісні та малочисельні нариси і новини про життя в окрузі.
До весни 2024 року ці газети видавалися самими окупаційними органами влади, зокрема, в Каховці, де була якась своя типографія. Але пізніше всі газети та контент для них почали виробляти централізовано у окупованому Генічеську Херсонської області, в редакції «Наддніпрянської правди», про що вказували у вихідних даних.
Наприкінці червня 2024 року окупаційна влада заснувала на тимчасово окупованих територіях Херсонської області некомерційну організацію “Інформаційний центр Херсонської області”. Цю установу своїм розпорядженням створив окупаційний губернатор Володимир Сальдо, і цим же документом ліквідував “Об’єднану редакцію “Наддніпрянська правда”. Засновником організації є окупаційне управління інформаційної політики Херсонської області, яке очолює колишній херсонський журналіст Євген Бриков.
Основні цілі діяльності “Інформаційного центру Херсонської області” – “розвиток інформаційного суспільства, розвиток свободи масової інформації і умов вільного формування точок зору”. “Центр” має забезпечувати незаконні виконавчі органи влади оперативною інформацією про обстановку в Росії, Херсонській області і закордоном. Установа фінансуватиметься із бюджету, який окупаційна обласна дума прийняла для Херсонщини. Поки установа не пройшла офіційну реєстрацію, і невідомо, хто стане її керівником, але у автора є припущення, що це може бути редактор газети, колишній український журналіст Євген Білий або його заступниця, пропагандистка з Донецька Олена Блоха.
Оцінити вплив цих газет на читацьку аудиторію важко, але люди старшого віку, які багато років читали “районки”, можуть за звичкою це робити і надалі. На друк періодики та видавництво росіяни заклали в своєму бюджеті 44 мільйони рублів (473 тисячі доларів). З них майже половина, 20 мільйонів, мають піти на закупівлю товарів і по 12 мільйонів рублів – на зарплати та субсидії окупаційним установам.
Телеграм окупованої Херсонщини
Очевидно, що основні інструменти пропаганди росіян сконцентровані в інтернеті. Окупаційні органи влади, медіа та аноніми ведуть десятки сайтів і сотні телеграм-каналів, які щоденно продукують контент про ТОТ Херсонщини. Найпопулярнішими каналами доставки інформації є телеграм-канали. У листопаді 2022 року, буквально за тиждень до звільнення Херсона, ми публікували великий аналітичний матеріал про телеграм-канали окупантів. З тих часів кардинальних змін не сталося.
Окупаційні телеграм-канали продовжують постійний кроспостинг матеріалів, накручуючи таким чином собі аудиторію, але їх тональність стала більш агресивною. Це стосується, перш за все, зведень з фронтів, яких раніше майже не було. Їх публікують всі — і новинні канали, і канал окупаційного губернатора Сальдо.
Частину каналів росіяни просто закинули. Як, наприклад, колись популярний канал неіснуючої ХНР.
Ми помітили, що в дописах зникла звична для росіян мантра про “ісконно російськість” херсонських земель. Ця риторика почала слабіти десь в середині 2023 року, і зараз зʼявляється тільки у заявах Володимира Сальдо з нагоди якихось свят.
Херсонські журналісти про окупаційні медіа
Останнім часом популярними стали новини про так зване “херсонське підпілля” — вигаданий росіянами рух, який нібито діє у звільненому Херсоні. На це звертає увагу журналіст ІРС-Південь Петро Коберник. “За заявами окупантів, у Херсоні діють так звані партизанські загони, які нібито повідомляють російським ЗМІ достовірну інформацію. Але російські пропагандисти вважають, що, якщо вони будуть створювати ілюзію того, що у звільненому місті на правобережжі Херсонщини діють такі партизанські загони, то це дещо там підніме якийсь бойовий дух у херсонських колаборантів”, – розповідає журналіст. За словами Коберника, окупанти і пропагандисти розуміють, що давати вигадки в ефір про Херсон зі слів умовного Сальдо — це вже не дії. “Всі розуміють, що він сидить на лівобережжі і не може знати достеменно, що відбувається на звільнених територіях області. Тому вони вводять нову фігуру на інформаційному просторі, цих “херсонських партизан”, які нібито з середини самого міста спостерігають за ситуацією і дають нібито правдиву інформацію російським ЗМІ”, – розповів він.
Українські журналісти, які більше двох років щоденно читають окупаційні медіа Херсонщини, відмічають низьку якість контенту. “В умовно-професійному плані окупаційні медіа мало змінилися за цей час на Херсонщині. Але якість у них падає. Незмінне одне — помилки і неточності. Що в 2022 році, що зараз, у них є професійною звичкою перекручувати імена, прізвища, посади тих людей, які виступають героями їхніх сюжетів. Доволі часто вони помилки роблять в прізвищах та посадах. Я не думаю, що це завжди робиться з метою якось замести сліди чи заплутати українських правоохоронців чи українських журналістів”, – каже журналіст Центру журналістських розслідувань Олег Батурін. Це не раз помічали і журналісти МОСТа. Росіяни, які приїжджають працювати в пропагандистських медіа, не знають географічних назв Херсонщини.
“За нашими даними, дуже мало саме професійних журналістів пішло на співпрацю з окупантами, тому їм доводиться набирати штат цих “ЗМІ” буквально з вулиці. Тоді приходять люди, які навіть писати без помилок не вміють. Доказом цього може служити кілька конкурсів на заміщення вакантних посад. Самі російські журналісти не мають ніякого бажання працювати постійно на лівобережжі Херсонщини. А ті кадри, якими вони намагаються цю недостачу замінити, вони досить низького гатунку”, – каже Петро Коберник.
Це добре видно на прикладі контенту “Комсомольської правди”, яка у 2023 році створила херсонську редакцію.
Новини там пишуть люди без розуміння стилістики, орфографії та пунктуації. Інколи здається, що там працюють школярі або студенти. “Ще цікаво, якщо раніше, протягом року або півтора після окупації Херсона в ЗМІ, які працюють на окупованих територіях Херсонщини, в новинах про лівобережжя області ми спостерігали тенденцію на вихваляння російських окупантів, позиціонування якихось перемог, досягнень, відкриття якогось водогону, то зараз цього стало сильно менше. Мабуть, якийсь тиск суспільної думки, місцевого населення спрацював. Якщо ми всі прекрасно знаємо, що там далеко не все так гарно, як вони про це розповідають, то люди, які там живуть, точно це бачать самі”, – каже Коберник.
З ним погоджується і журналіст Олег Батурін. “Я помітив, що загалом в окупаційних чатах і пабліках останнім часом стало значно більше дуже критичної інформації на адресу представників окупаційної влади. У каховських каналах про це багато пишуть в коментарях. У більшості, це пишуть якісь анонімні люди, але трапляється чимало людей, які не бояться писати під своїми справжніми іменами, зі своїми справжніми фотографіями на аватарках”, – додає Олег Батурін.
Хоча в медіа окупанти не дозволяють собі критикувати владу, навіть тих, кого затримують, судять та звільняють, пропагандисти не чіпають.
Втім, не дивлячись на певну статичність роботи пропагандистів на ТОТ Херсонщини, ця величезна і ресурсна машина так чи інакше досягає своїх цілей, адже для українських медіа росіяни місця там не залишили. Тож, мешканцям окупованих територій щоденно доводиться стикатися з інформаційними потоками російської пропаганди. І час грає не на нашу користь.
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації у Херсонській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
