Ще один пропагандистський мурал відкрили російські окупанти на тимчасово підконтрольній їм території Херсонської області, цього разу – в селищі Новотроїцьк.
На муралі, який тепер «прикрашає» одну із стін місцевої школи № 1 нанесене зображення Героя Радянського Союзу Степана Ляпоти і місцевого школяра, який одним з перших вступив в російський мілітарний рух «Юнармія».
Степан Ляпота – лейтенант радянської армії, який загинув в бою 10 жовтня 1943 року і посмертно удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Його зобразили на муралі в Новотроїцьку, бо до Другої Світової війни він деякий час жив і працював в цьому населеному пункті.
Пропагандистські медіа повідомляють, що автори муралу – якісь неназвані «художники з Москви», а на відкритті був присутній росіянин – Олександр Малькевич – одіозний пропагандист, «ідейний натхненник» колаборантського телеканалу «Таврія».
Це – вже другий пропагандистський мурал, який росіяни відкрили на окупованій частині Херсонської області. Перший намальований на стіні школи № 3 міста Генічеська. Його відкрили в грудні 2022 року.
На усіх цих муралах зображені люди, які проявили себе під час Другої світової війни, а поруч з ними – так звані «юнармійці».
Ці мурали із «зашифрованими» в них закликами орієнтуватися на минуле – чудова ілюстрація того, наскільки примітивне і статичне російське суспільство. Тут варто згадати, що в філософії і соціології суспільства поділяють на дві великі підгрупи: статичні і ті, які розвиваються.
Цю класифікацію дуже чітко сформулював англійський історик, соціолог і філософ Арнольд Тойнбі в своїй фундаментальній праці «Розуміння історії»:
«Мімесіс – загальна риса соціального життя. Дію його можна спостерігати як у примітивних суспільствах, так і в цивілізаціях, однак у різних видах суспільств мімесис діє у різних напрямках. В примітивних суспільствах, наскільки можна судити, мімесіс орієнтований на старше покоління і на померлих предків, авторитет яких підтримується старійшинами, забезпечуючи вплив і престиж влади. У суспільстві, де мімесис спрямований у минуле, панує звичай, тому суспільство статично. У цивілізаціях мімесис орієнтований на творчих особистостей, які виявляються першовідкривачами на шляху загальнолюдської мети. У суспільстві, де мімесис спрямований у майбутнє, звичай в’яне і суспільство динамічно рухається шляхом змін і зростання».
Російське «побєдобєсіє» і майже обожнювання радянських героїв Другої Світової війни – риса статичного суспільства, орієнтованого на культ минулого. Такі суспільства приречені на в’янення.
Й в цей збочений світ росіяни тягнуть і окуповані території Херсонщини, намагаючись ототожнити в свідомості людей події майже 80-річної давнини і теперішню несправедливу і загарбницьку війну, яку РФ веде проти України. Але це – спроба поєднати несумісне, бо захист території своєї країни від агресора в 40-ві роки ХХ сторіччя і теперішнє намагання Росії завоювати територію іншої країни – зовсім різні речі. І тут для росіян були б більш логічними мурали із зображеннями військових Вермахту і персон Третього Рейху.
