Через близькість до лінії фронту Херсон щодня стикається із серйозними викликами: понівечені фасади будинків, зруйновані локації, які десятиліттями були культовими для містян. В умовах нескінченних обстрілів прифронтове місто уже не просто виживає — воно втрачає своє історичне обличчя. Чи реально взагалі відбудувати херсонську архітектуру після війни та хто має цим займатися? Редакція МОСТа проаналізувала стан міста та зібрала думки архітекторів, влади й самих херсонців.
Наймасштабніші херсонські руїни розташовані у самому серці. Це будівля обласної військової адміністрації. Херсонська площа Свободи відома на увесь світ, тут відбувалися історичні події. У березні 2022-го містяни масово чинили опір російським окупантам. І вже у листопаді цього ж року зі сльозами на очах херсонці зустрічали українських захисників, які визволили обласний центр. Сьогодні ж площа Свободи – «поранена». У червні 2025-го ворог знищив будівлю ХОВА. На «білий дім», який давно стояв порожній, росіяни скинули декілька керованих авіабомб. Колись візитівка міста тепер символізує іншу реальність, в якій живе Херсон. Цілодобово ворог гатить по обласному центру із різних видів озброєння. Майже щодня тут гинуть люди. Значна частина будівель пошкоджені, а ще – є повністю зруйновані.
Масштаби руйнувань найбільше помітні в історичній частині Херсона. Буквально декілька місяців тому, через інтенсивні дронові атаки та артобстріли з боку російських військ, цю територію в Центральному районі віднесено до «червоної зони» міста, як свого часу і Дніпровський район. З міркувань безпеки в історичному центрі вже не можуть без спецдозволу працювати журналісти, а на вулицях, розташованих навіть у відносній близькості до Дніпра, зйомка й зовсім заборонена. Цього разу ми змогли дійти щонайбільше до вулиці Соборної, та й то пересуваючись перебіжками під постійне дзижчання ворожих безпілотників.
Колись вул. Карла Маркса, ще донедавна – Потьомкінська, а сьогодні – Михайла Грушевського. Місцеві знають, якщо обирати рух між цією вулицею та проспектом Незалежності, то краще вже другий варіант. Мовляв, на Грушевського важче сховатися від безпілотника: невисокі будинки, мало дерев. Але в нас на меті – оглянути як змінився історичний центр, тому обережно курсуємо таки вулицею Грушевського. Справа – давно розбомблений і спалений ТРЦ «Арка», нижче – понівечені старі будівлі, у більшій чи меншій мірі. І з кожною прогулянкою помічаєш зміни – це свіжі руйнування. Ось — згарище на розі з вулицею Преображенською… Будинок вигорів просто до невпізнання.
Не одразу пригадуєш, що тут було. Колега підказує – магазин дорогого декору та люстр. Попелища та руїни – тепер так виглядають вже чимало будинків у старому центрі Херсона. Так, у травні вигоріли одразу три житлові будівлі на вул. Рішельєвській.
Той день позначився трагедією. Внаслідок артилерійського обстрілу смертельних поранень зазнали 22-річна дівчина та 21-річний хлопець. За інформацією очевидців, компанія вийшла на перекур з тату-салону і потрапила під обстріл. Внаслідок «прильоту» загорівся будинок, розташований через дорогу. Також там були скиди з ворожих дронів. Вогонь перекинувся на сусідні будівлі. На місці працювали пожежні, але квартири встигли вигоріти. Більшості будинків, розташованих в історичному центрі, понад сто років. Дерев’яні балки та очеретяні перекриття згорають вщент.
Свою історію втрати житла розповідає пані Тетяна. Жінці 64 роки, 20 з них вона прожила у старовинному будинку, що в середмісті. Говорить, буквально до повномасштабного зробила дорогий ремонт. Але півтора місяці тому житло згоріло.
«Прилетіло в сусідній будинок. Сильна була пожежа. Приїхала одна бригада рятувальників. Але працювати їм було важко: тут гасять, там загорається. Вогонь перекинувся на наш будинок. Чотири квартири вигоріли повністю, з третього поверху до самого низу, провалилася підлога, впала стеля, нічого не лишилося взагалі. Наша квартира відновленню не підлягає. Ми стали бомжами», – каже жінка.
Масштабна пожежа дійшла до пішохідної вулиці – Європейської. Тут повністю вигорів колись культовий заклад RockBurger Bar. Свого часу тут були хороша музика та авторська кухня. Зараз на цьому місці одні стіни, перегородки і дах згоріли. Про те, що тут розміщувалося місце для відпочинку нагадує лише логотип закладу – чоловік із бургером, намальований на фасаді.
Якщо говорити про будівлі, то понівечена вже майже вся вул. Європейська, і не тільки вона. Наприкінці січня цього року внаслідок артилерійського обстрілу згоріла будівля з янголами на вул. Рішельєвській. Колись у ній розташовувався ресторан «Херсон», ну а ще раніше – готель «Європейський», він же – «Перше травня».
Будівлю звели у 1915-му у стилі романтичного модерну. Всередині колишній готель повністю вигорів. І це далеко не єдина пам’ятка історії та архітектури в Херсоні, суттєво понівечена російською армією. Цієї весни через ворожу атаку постраждала відреставрована будівля колишньої грязеоздоровниці, розташована на вул. Католицькій (непішохідна частина колишньої вулиці Суворовської). За іронією долі, ще у двотисячних роках тут працював російський банк. Як вважають історики, це була одна з найбільш вишуканих споруд у старому центрі Херсона.
«Грязе-лікувальний центр взагалі будував архітектор, італієць за походженням, Антоніо Сваріко. До речі, колись, ще у 1997 році, я водив на екскурсію центром Херсона французьку групу. Так деякі з гостей говорили – це ж будівля паризького рівня», – пригадує історик і краєзнавець Олекса Паталах.
Те, як росіяни знищують історичний центр, особливо болить старожилам Херсона. В одному із старих двориків зустрічаємо пані Євгенію. Жінка розповідає, що в середмісті з кожним днем все гучніше, особливо страшно вночі.
«Я завжди жила у центрі Херсона. Це мій рідний район. Декілька днів тому після «прильоту» згорів будинок, де я народилася. Звісно, мені дуже сумно. А щодо стану пам’ятників архітектури – це взагалі окрема розмова. Знищується практично все, що ми так любили», – говорить жінка.
За оцінками фахівців, найбільш понівеченою частиною історичного центру Херсона є та, що розташована ближче до Дніпра. Через небезпеку дронів, артилерії та дистанційного замінування взяти дозвіл на зйомку там наразі неможливо.
«Найбільше постраждало колишнє Грецьке передмістя, або Грецький форштадт. Оскільки це історичний центр міста, колись тут стояли найбагатші будинки. Російські військові гатять сюди, націлюючись на інфраструктурні об’єкти — морський та річковий порти або елеватор, хоча всі вони давно порожні. Разом із цим окупанти нищать безліч історичних пам’яток. Не шкодують навіть православні храми: наприклад, пробили дах Греко-Софійської церкви — найстарішої в Херсоні, зведеної ще у 1780 році», – розповідає Олекса Паталах.
За даними Херсонської міської військової адміністрації, станом на початок червня в обласному центрі російськими обстрілами пошкоджено 57 пам’яток архітектури, 4 з яких – це об’єкти національного значення. Всього ж у громаді вже понівечено та зруйновано близько 9 тисяч будівель. Серед них – 115 об’єктів критичної інфраструктури та 162 будівлі закладів освіти. Повністю знищено майже 900 будівель. Більшість знищених та пошкоджених багатоповерхівок розташовані в «червоній зоні», а саме – у Дніпровському районі та мікрорайоні «Корабел». Це здебільшого мікрорайон «Корабел».
Останнім часом ворог застосовує все нову тактику знищення Херсона, разом із його жителями. Російські військові атакують висотки дронами, здебільшого в тій же «червоній зоні», куди практично неможливо дістатися пожежним. Так, на початку червня ворог більше доби обстрілював багатоповерхівку у Дніпровському районі. Сюди залетіли десятки дронів. У будинку на проспекті Текстильників заживо згоріли шестеро мешканців. Ще одна жінка не пережила стрес від побаченого. Росіяни влаштували мешканцям будинку справжнє пекло.
«У нас були вогнегасники, придбані за власні кошти, і ті, котрі нам надало місто. У нас були шланги, котрими ми гасили пожежу. Але коли ти гасиш одну квартиру, а прилітає поруч, і коли людей відрізає полум’я, то жоден підготовлений не зможе загасити будинок, куди влетіло близько 70-ти дронів», – розповіла голова ОСББ Олена Трифонова.
На ранок до цієї багатоповерхівки таки змогли дістатися рятувальники. Вони гасили пожежу та допомагали людям винести вціліле майно. А от на вулицю Перекопську, яка ще ближче до Дніпра, через постійні артобстріли та дронові атаки пожежні взагалі не виїжджають. Так само не в змозі працювати в таких районах комісія, яка фіксує руйнування – говорять чиновники.
«На даному етапі ми ведемо чіткий алгоритм фіксації з встановленням характерів пошкоджень, але знову ж таки, є такі локації, куди ми фізично не можемо виїхати, зробити інструментальне обстеження, для того, щоб мати повну картину. Загалом зараз створюється реєстр, ведеться облік пошкодженого і зруйнованого майна для того, щоб в подальшому ми могли розробляти план комплексного відновлення, розробляти проєкти, залучати фахівців для їх відновлення, і вже далі працювати в цьому напрямку, коли безпекова ситуація дозволить», – розповідає заступник Херсонського міського голови Віталій Петрик.
Коли в Херсоні може розпочатися відбудова, ніхто не знає. Влада фронтового міста говорить: поки триватимуть бойові дії, відновлення неможливе. Але певне бачення щодо відбудови є. Інфраструктуру в комплексі з низкою життєво важливих об’єктів береться відновити Японське агентство міжнародного співробітництва JICA (Джайка). Організація активно допомагає багатьом містам України і виділяє техніку для херсонських комунальників. За відбудову міста японські партнери візьмуться, коли завершиться війна.
«Ми співпрацюємо з Джайкою, і у нас кілька об’єктів, які включені в загальний план щодо відбудови. Але ще ніякої візуалізації немає. Тому що у нас ідуть тут військові дії. Щодо Джайки – у них такі проєкти достатньо глобальні. Вони вже й кошти на відбудову Херсона заклали. У нас з ними є співпраця з аварійного відновлення міста. І ми забили кілька першочергових проєктів. Є там і відбудова Острова. Але ж ви розумієте, що це поки тільки на папері», – коментує директорка департаменту містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради Оксана Проніна.
Щодо можливого відновлення історичного центру Херсона – у місцевої влади поки взагалі жодних прогнозів. Будь-які роботи у будівлях зі статусом пам’ятки архітектури та історії, зокрема, реставрація, проходять через складну процедуру і низку державних інстанцій. Інформація про руйнування та пошкодження таких об’єктів у спецреєстр вноситься на рівні Міністерства культури України.
Історик та краєзнавець Олекса Паталах переконаний: єдиний правильний шлях — відновити історичний центр Херсона до його довоєнного вигляду. Як приклад він наводить Варшаву, яку після Другої світової війни відбудували з руїн майже в первісному стані.
«У Варшаві нацисти зробили те саме. Причому, вони навіть ще й підірвали навмисно будівлі історичного центру. Але поляки після війни відбудували один до одного. Так, можна було понабудовувати інвестиційних проєктів, багатоповерхівок по типу наших Таврійського чи Шуменського мікрорайонів. Але ж там зробили, відтворили. Треба так і тут робити. Коли буде завершена війна, це треба відновити і не пускати сюди так звані інвестиційні проекти, які просто зіпсують наше місто. Урбанізацію не можна сюди пускати, треба тільки відновлювати один до одного старовину. Як там буде всередині, яке буде наповнення будинків – ну це вже питання друге», – говорить Паталах.
Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту прийнято ще у 1954 році. Базова міжнародна угода зобов’язує держави оберігати культурну спадщину, зокрема, архітектурні пам’ятки. Але як і решту правил під час війни, країна-агресорка цю конвенцію ігнорує.
Фото авторки та з відкритих джерел.