31 жовтня у Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. О. Гончара відбулася зустріч із українським політиком, майбутнім кандидатом у президенти України Романом Безсмертним.
Безсмертний приїхав у Херсон з ідеєю Великої України, яку вважає тим змістом життя, що дасть сили українцям подолати будь-які труднощі. Херсонщина стала другим, після візиту на Львівщину, регіоном в рамках загальнонаціональної дискусії «Велика Україна можлива!».
ХТО ТАКИЙ БЕЗСМЕРТНИЙ
Роман Безсмертний народився 15 листопада 1965 року в селі Мотижин Макарівського району на Київщині. Там живе і сьогодні.
У 1990 році закінчив історичний факультет Київського педагогічного інституту ім. Горького (Педагогічний університет ім. Драгоманова) за спеціальністю «вчитель історії». 1997 року захистив кандидатську дисертацію в Інституті національних відносин і політології НАНУ.
В політику Роман Безсмертний прийшов у молодому віці. У 1994 році, коли Безсмертному було всього 28, він став народним депутатом України від Української республіканської партії, здобувши перемогу на мажоритарному окрузі у Макарівському районі Київської області. Тоді мало хто вірив, що молодий вчитель зможе перемогти представників влади, які балотувалися в цьому ж окрузі, але Роману Безсмертному це вдалося.
Політик став одним із авторів Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 року. Але сьогодні є одним із найбільших її критиків. Говорить, що тоді були зовсім інші соціально-політичні умови, і Конституція відповідала на питання чи бути новоствореній державі взагалі. Тому в ній так багато уваги приділено органам держави. На це питання ми тепер маємо ствердну відповідь, відтак потрібен новий Основний Закон, в якому центральне місце буде відведене правам та інтересам людини. Суспільство змінюється, еволюціонує і Конституція має еволюціонувати разом із ним. Якщо цього не відбувається, то наслідком стає розрив між державою та суспільством, який і спостерігаємо сьогодні в Україні.
На президентських виборах 2004-го Роман Безсмертний був керівником виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка, а під час Помаранчевої революції став комендантом наметового містечка на Майдані.
З 4 лютого по 29 листопада 2005 року працював віце-прем’єр-міністром з питань адміністративно-територіальної реформи, яку тоді не вдалося реалізувати через конфлікт всередині органів влади.
У 2010-2011 роках – Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Білорусь.
У 2015-2016 – представник України у політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на сході України (Мінський процес). Принципово відстоював позицію, що Крим та Донбас були, є і будуть українськими, а сам процес необхідно зробити прозорим. Говорить, що саме у Мінському процесі побачив кволість державних інститутів та їхню неспроможність відповідати на виклики часу.
З березня 2016-го по грудень 2017-го Роман Безсмертний був керівником Центрального апарату Аграрної партії. У січні 2018 року, підсумовуючи попереднє політичне життя, заявив, що «стомився підносити патрони тим, хто не вміє стріляти».
29 травня 2018 року оголосив про намір балотуватися на пост Президента України.
ВСЕУКРАЇНСЬКА ДИСКУСІЯ
Після оголошення про намір балотуватися у президенти України Роман Безсмертний ініціював всеукраїнську дискусію під назвою «Якої ми хочемо України». У численних поїздках містами і містечками політик спілкувався про це на зустрічах із громадянами різних професій, віку і соціального стану, але передусім – із інтелігенцією.
Як говорить Безсмертний, під час цього він узагальнив і сформулював відповідь на поставлене питання про те, яку Україну хочуть бачити українці – Великою.
У це слово політик вкладає багато смислів. «Україна має бути там, де є українці, – каже Безсмертний. – Давайте подивимось на наших сусідів. Поряд є «Велика Польща», «Велика Румунія» навіть «Велика Угорщина» і врешті – «Русскій мір». Ми також не маємо права применшувати свою значимість».
Водночас Безсмертний говорить, що велич не означає зазіхання на чужі території (але наполягає на поверненні України в кордони 2013 року, бо це не чуже, а наше). Це, передусім, повага до людини як головної цінності для держави. І де б українці не знаходились, вони повинні відчувати підтримку своєї держави. Безсмертний бачить Велику Україну як економічно розвинену європейську державу, мирну, але сильну, з боєздатною армією.
ПРО ЩО ГОВОРИЛИ В ХЕРСОНІ
На зустріч із політиком до бібліотеки прийшли кількасот херсонців: громадські діячі, нинішні і колишні представники влади, молодь. Захід проходив у формі діалогу. Після короткого музичного вступу від гурту «Хорея Козацька» та біографічного фільму про Романа Безсмертного, політик коротко розповів про свою мотивацію повернутися у велику політику та ідею «Великої України».
Зустріч швидко перейшла у формат запитань і відповідей. Херсонці цікавились ідеями Безсмертного щодо подолання корупції, деокупації Криму і Донбасу, припинення війни.
ВІЙНА І ДЕОКУПАЦІЯ
Не можна імітувати реформи і не можна імітувати війну, говорить Безсмертний. Треба визначитись: держава воює чи торгує. На жаль, війна поки не збирається від нас іти, якщо процеси відбуватимуться в такій динаміці, як сьогодні. І Херсонщина як прикордонний регіон добре це відчуває.
Війна створила жахливі умови, але водночас підказала, як нам слід діяти далі: займатися військово-промисловим комплексом, створювати в ньому нові робочі місця, захищати солдата і офіцера, займатися реальною економікою, ставити життя людини на перше місце.
Разом з тим, якщо зараз ситуацію кардинально не змінювати, у таких регіонах як Херсонщина можливий реванш антиукраїнських сил, каже Безсмертний.
Сьогодні є три зони конфлікту: Крим, Донбас і Азов. Ми знаходимось на етапі накручування пружини в Азові, яка може вибухнути в будь який момент. Зараз українська і світова дипломатія мають зробити все, аби цього уникнути.
Рецептура до всіх зон напруги – різна. Але однозначним чинником стримування агресора, вважає Безсмертний, має бути боєздатна армія. Політик говорить, що українська армія досі живе за радянськими правилами. Де головне не солдат і офіцер, не кажучи про сім’ю солдата, а головне – матеріально-технічний ресурс.
Наступне – треба припинити гарячу фазу. Це тема діалогу і тиску на Кремль. Безсмертний каже, що навіть Трамп поїхав до Кім Чен Ина, коли виникла необхідність, хоча ці фігури абсолютно різного масштабу. Тому й українська влада має максимально використовувати засоби діалогу.
Третє – це діалог із людьми в Криму і на Донбасі. Їх не можна покидати, каже Безсмертний. Треба викинути будь які думки про стіну про те, що це не наша земля. Ми повинні передати дітям таку Україну, яку нам передали батьки. Оператором з просування українських ідей і соціальних проектів на окупованих територіях Безсмертний пропонує зробити церкву. Адже до цього інституту є велика довіра і вона має велику мережу приходів: як УПЦ КП, так і УПЦ МП та багато протестантських осередків.
КОРУПЦІЯ І ОЛІГАРХИ
Проводячи боротьбу із корупцією, треба боротися з її причинами, а не наслідками. Сьогодні держава лише імітує боротьбу з наслідками, впевнений Безсмертний. Причини полягають в олігархізації та монополізації економіки, в тому числі і монополізації надання комунальних послуг, через що невиправдано зростають тарифи.
Знищення монополій, передача повноважень місцевому самоврядуванню викорінить і підстави для корупції. Безсмертний говорить, що антикорупційні органи мають працювати повністю незалежно і діяти не вибірково, а виключно за законом, незалежно від посад. А телефони чиновників мають бути поставлені на цілодобове прослуховування.
ЛЮДИНА І ДЕРЖАВА
Політик пропонує змінити Конституцію, в основі якої мають бути права людей. Держава повинна обслуговувати ці права. Конституція 1996 року вирішувала питання: бути чи не бути державі. Вона не відповідала на питання – якою має бути Україна. У 2005 році був крайній термін, коли треба було змінювати підходи. Чому не відбулися зміни – через страх і незнання очільників держави, говорить Безсмертний.
Мало просто переписати повноваження від президента до парламенту чи уряду, каже політик. Це ніяк не позначиться на житті звичайного громадянина. Україні треба не просто переписати Конституцію, потрібен інший парламентаризм, інша модель виконавчої влади і місцевого самоврядування, інший принцип стосунків держави з громадянами.
КОМАНДА І ПІДТРИМКА ПАРТІЙ
Роман Безсмертний переконаний, що тривалий досвід роботи у різних органах влади спрощує для нього питання пошуку однодумців. За десятки років він познайомився з усіма ключовими фігурами серед місцевих еліт в кожному регіоні.
Політик каже, що в нього є розуміння з ким працювати. В умовах обмеженого ресурсу, президент не матиме часу на розкачку і муситиме діяти швидко, вважає Безсмертний.
Тому знає, який важіль вмикати в тому чи іншому регіоні, залежно від проблеми, яка постане перед новим президентом. А це може бути загострення війни, фінансова криза через зовнішні зобов’язання чи економічний колапс.
Щодо перспективи співпраці з діючими парламентськими політичними партіями, особливо іменними, Безсмертний налаштований безкомпромісно. На його думку, у них нетривале майбутнє. Як тільки відбудуться президентські вибори, партії кардинально переформатуються.
Відповідаючи на питання про Порошенко і Тимошенко, зауважив, що вони відрізняються лише першими складами прізвищ. А щодо можливості співпраці відповів: «Для Порошенко головним є гроші, для Тимошенко – влада. А для мене – людина. З такими різними ціннісними підходами неможливо знайти спільну мову».