Рік тому росіяни провели псевдореферендум про «включення Херсонщини до складу РФ». Проросійські пропагандисти, які працюють на окупованій частині Херсонщини, відреагували на це традиційними маніпулятивними та неправдивими наративами.
Що кажуть окупанти
Телеканал «Таврія» присвятив річниці псевдореферендуму випуск програми «Гостра тема», яку, ховаючись за псевдонімом “Юрій Руснак”, веде проросійський пропагандист Костянтин Мочар.
На тему псевдореферендуму і російської окупації України розмірковувало традиційне для цієї програми коло співрозмовників ведучого: одіозний священник РПЦ з Херсонщини Геннадій Шкіль, депутат окупаційної Херсонської обласної думи, а в минулому – окупаційний гауляйтер Снігурівки Юрій Барбашов, російський пропагандист італійського походження Марк Бернардіні, завідуючий відділом із взаємодії з РПЦ інституту країн СНД Кирило Фролов, російський пропагандист Сергій Веселовський, російський політолог з путінського пулу Богдан Безпалько, колишня українська, а зараз російська православна активістка Світлана Пікта, російський політолог Олег Андрєєв.
Висловлювання кожного з цих людей зводилися до визнання влаштованого Росією на окупованих територіях псевдореферендуму подією, яка начебто вплинула на хід світової історії. Йшлося і про нібито відновлення Росією історичної справедливості, про волю народу. Тобто, глядачу запропонували набір наративів російської пропаганди, якими прикривається окупація української території.
Особливу увагу ми звернули на Юрія Барбашова. Якщо інші спікери ратували за окупацію Росією лише українських земель, то ексгауляйтер Снігурівки натякав, що він не проти того, щоб під патронатом Москви відновився… СРСР.
Усі пострадянські країни граються в незалежність на території, придбаній силою російської зброї… Ми дозволили собі – не нашим ворогам, а собі – влаштувати безлад на території нашої країни, поділити нашу країну на приватні анклави, і їх мешканці були використані зі шкодою для самих себе як гарматне м’ясо у війні зі своїми братами… Території, де пройшов референдум, які увійшли до складу Росії, перебувають в неспівставно кращому статі, ніж ті території, до яких російська армія не дійшла, де зараз відбувається винищення населення шляхом його самогубства об російську систему оборони,
казав Барбашов.
Ці висловлювання автори програми ілюстрували відеорядом: слова про нібито влаштований безлад – кадрами зміни радянського прапора на український на будівлі Верховної Ради України; слова про приватні анклави і використання їх мешканців як гарматного м’яса – кадрами з могилами українських воїнів.
Не обійшлося й без казусу. Під час слів Барбашова про «винищення населення шляхом його самогубства об російську систему оборони» показали кадри, де пораненим військовим допомагають сісти в автобус, на якому намальована латинська літера Z, і допомагають інші військові з білими пов’язками на рукавах, які носять російські військові.
А під час слів ведучого: «Росія-матінка щиро піклується про всіх своїх дітей, навіть – про дурних і неслухняних» йшов відеоряд з російськими військовими і російськими танками.
Чимало уваги ведучий і спікери приділили історичному аспекту. Ведучий процитував висловлювання російської імператриці Катерини Другої про Польщу: «Держава ця Росії не дружня, на мапі вона бути не повинна», а наприкінці програми ще й спотворив його.
Цитували спікери й Отто Фон Бісмарка, а саме – його порівняння росіян з ртуттю, краплі якої тяжіють до злиття в єдине ціле.
Були й висловлювання про окупацію українських територій.
Росія повернула території згідно з історичним правом,
сказав про це Олександр Дудчак.
Говорив він і про начебто відповідність псевдореферендумів, проведених росіянами на українських територіях, нормам міжнародного права. А російський пропагандист Сергій Веселовський додав до цього, що в багатьох провідних країнах світу референдуми різного рівня – від загальнодержавного до місцевого – звичне явище.
Гості програми також ратували за окупацію Росією у майбутньому усієї території Херсонської і Запорізької областей, а також – як мінімум ще Одещини й Миколаївщини на додачу.
Про жахіття, пережиті в незалежній Україні, розповідала проросійська православна активістка і блогерка Світлана Пікта, яка в 2017 році переїхала з Києва в Ярославль, бо, як вона стверджувала, зазнала репресій через відкриту підтримку Росії.
За роки незалежності населення натерпілося усіляких жахів і несправедливостей. Саме тому, наприклад, в Запорізькій області (мабуть, на її окупованій частині, – МОСТ) 100% батьків школярів написали заяви про навчання їх дітей російською мовою,
каже Пікта.
Незалежний аналітик Олег Андрєєв говорив про вражаючі кар’єрні перспективи в Росії, які нібито мають люди з «нових регіонів». Назвав цих людей носіями безцінного досвіду роботи в кризових ситуаціях
Війна, як це не цинічно прозвучить, оздоровлює і украплює народ,
сказав він.
Чому це неправда
Вплив російського псевдореферендуму на світову історію – істотне перебільшення. Бо провідні світові держави референдум не визнали.
Не відповідають дійсності і слова про нібито кращий стан територій, де Росія провела свої псевдореферендуми. Окупована частина Херсонщини – територія суцільного занепаду і стагнації. Щоправда, тут окупанти можуть зробити поправку на бойові дії. Але ж немає і натяку на процвітання на тих окупованих територіях, де Росія хазяйнує з 2014 року.
Так, нещодавно росіяни заявили що кількість вугледобувних підприємств у так званих «ДНР» і «ЛНР» вирішено скоротити зі 114 лише до 15. Майже 100 шахт визнані росіянами нерентабельними. Значну кількість цих підприємств знищили окупанти. Зокрема, чимало шахт і збагачувальних фабрик зупинили через величезні борги за електропостачання. Обіцяли дешеву електроенергію від Росії. Але згодом з’ясувалося, що в РФ донбаське взагалі нікому не потрібне.
Окуповані території – дотаційні для російського бюджету. Згідно з інформацією російських медіа, на потреби «ДНР», «ЛНР», окупованих територій Херсонської та Запорізької областей влада РФ за три роки хоче витратити понад 651 млрд рублів. Ця сума майже вчетверо більша, ніж заплановані на такий же час витрати на розвиток всього Далекого Сходу і в дев’ять разів більше, ніж витрати на Калінінградську область.
Тобто, на відміну від своїх пропагандистів різного калібру, які говорять про «процвітання», російські чиновники чудово розуміють, яка на окупованих територіях реальна ситуація, і що вона дуже далека від процвітання.
Щодо тверджень про нібито повернення Росією своїх територій згідно з історичним правом, то вони дуже схожі на пропагандистську риторику іншого режиму, який засуджений людством майже 80 років тому, а до того приніс світові найкривавішу в його історії війну.
Данциг був і є німецьким містом. Коридор [польський] був і німецьким. Обидві ці території культурно належать виключно німецькому народу. Данциг був відібраний у нас. Коридор був анексований Польщею. Як і на інших німецьких територіях на сході, з усіма німецькими меншинами, що проживають там, поводилися все гірше і гірше. Більш ніж мільйон людей німецької крові у 1919–1920 роках було відрізано від їхньої батьківщини… Якщо Польща продовжить свої утиски проти німців… рейх не залишиться просто спостерігачем…
це сказано Адольфом Гітлером в промові від 1 вересня 1939 року, коли він оголосив про початок Другої Світової війни.
А курс на «повернення споконвічних німецьких територій» Гітлер оголосив ще у 1933 році. До чого це призвело, відомо усім. А в 1975 році був підписаний Заключний Гельсінський Акт, згідно з яким Німеччина раз і назавжди відмовилася від усіх територіальних претензій до інших країн.
Тобто, Росія вдалася до практики, одностайно засудженою усією цивілізованою частиною людства.
Стосовно наведених в програмі цитат, то вони зустрічаються лише в російській пропаганді. Висловлювання Катерини Другої про Польщу і Бісмарка про Росію з’явилися в публічному просторі нещодавно, тому виникають сумніви щодо їх автентичності. Тим більш, науковці-германісти вже спростували кілька фальшивих цитат Бісмарка, які поширювала російська пропаганда.
Щодо тверджень про цінність для Росії кадрів з окупованих українських територій, то для його спростування варто згадати, кого окупанти зробили сенаторами від «Л/ДНР», а також від підконтрольних їм частин Херсонської і Запорізької областей.
З шести сенаторів лише двоє – Наталія Ніканорова («ДНР») і Ольга Бас («ЛНР») – українські колаборанти, які співпрацюють з окупантами з 2014 року. Усі інші – Олександр Волошин («ДНР»), Дар’я Лантратова («ЛНР»), Ігор Кастюкевич (Херсонська область) і Дмитро Рогозін (Запорізька область) – громадяни Росії.
Є маніпуляцією твердження про начебто відповідність проведених на окупованих територіях псевдореферендумів нормам міжнародного права. Ці проведені окупантами фейкові референдуми відповідають нормам міжнародного права в тій же мірі, в якій відповідає їм проведений 10 квітня 1938 року гітлерівською Німеччиною плебісцит про аншлюс (анексію) Австрії. Плебісцит провели через місяць після того, як в Австрію увійшли німецькі війська. Тоді за аншлюс, згідно з німецькими даними, проголосували 99,75% населення країни.
Декларацією, прийнятою за результатами проведеної у Москві 30 жовтня 1943 року наради міністрів закордонних справ країн антигітлерівської коаліції аншлюс Австрії був визнаний недійсним, а після Другої світової війни незалежність цієї країни була відновлена.
Тому не можна говорити ні про яку відповідність проведених окупантами референдумів нормам міжнародного права.
В своїй програмі пропагандисти показали архівні кадри, зняті під час псевдореферендуму 2022 року, щоб підтвердити тезис про “народне волевиявлення”. Але вийшов конфуз: в програму потрапили кадри, на яких – спеціально завезена в Херсон масовка: ці люди робили для пропагандистів картинку, “голосуючи” на кількох “дільницях”, що помітили місцеві мешканці.
А щодо нібито бажання 100% школярів в Запорізькій області навчатися лише російською мовою, то це твердження, яке прозвучало в пропагандистській програмі, спростували самі ж російські пропагандисти, які повідомили про бажання 46% школярів на окупованій частині Запоріжжя вивчати українську мову.
Чому це важливо
Російські пропагандисти, а також підконтрольні загарбникам медійники з окупованих українських територій старанно створюють нову реальність, в якій нібито є не окупація, а відновлення історичної справедливості. Також там нібито є не участь людей в псевдореферендумі під примусом, а воля народу.
Окупантам дуже важливо показувати «російськість» захоплених ними українських територій, які буцімто РФ врятувала від 30-річного поневолення. І це «поневолення» – важлива складова частини міфологічного світогляду, який російські пропагандисти хочуть нав’язати мешканцям окупованих територій. Людей намагаються переконати, що вони були і є росіянами, яких історична батьківщина нібито визволила з поневолення.
На підкріплення цього наративу російська пропаганда нав’язує своїй аудиторії уявлення про Україну як про нацистську і фашистську державу, де людей нібито пригнічували за національною та мовною ознаками. Але це уявлення не має ніякого відношення до реальності, бо засноване виключно на фейках, маніпуляціях і голослівних звинуваченнях.
* Матеріал створено за підтримки Центру прав людини ZMINA.
