Окупаційний губернатор Херсонської області Володимир Сальдо дав інтерв’ю проросійській пропагандистці Асі Зуан – громадянці Болгарії, яку прокремлівські медіа назвали першою європейською журналісткою, що відвідала окуповану частину Херсонщини.
Що кажуть окупанти
Повідомлення про це інтерв’ю Володимира Сальдо розмістили чимало російських прокремлівських медіа, акцентуючи увагу саме на факті відвідування окупованої Росією частини Херсонської області людиною, яку називають першою журналісткою з країн ЄС.
Працює Ася Зуан на російську пропагандистську мережу News Front. Її статті також розміщуються іншими прокремлівськими медіа. Публікації вона підписує не тільки «Ася Зуан», а ще й: «Ася Іванова», «Ася Іванова-Зуан».
Інтерв’ю Ася Зуан почала з того, що подарувала Сальдо баницю – страву національної болгарської кухні – пиріг з сиром та бринзою.
Даруючи, сказала, що робила пиріг власноруч напередодні зустрічі, перебуваючи в окупованому Росією Криму. А ще сказала:
Дякую вам за нашу свободу. Оскільки Росія для нас (Болгарії, – МОСТ) – визволитель, ми завжди будемо пам’ятати цей подвиг.
Під час інтерв’ю Сальдо і Ася Зуан кілька разів згадували радянські пропагандистські наративи про «братню Болгарію» і про «визволення Болгарії радянськими військами».
Мені батько, який брав участь у визволенні Болгарії, розповідав, що місцеві мешканці, зустрічаючи радянських воїнів, казали: «Братушки повернулися!». І це – наша спільна історія, яку не викреслили, як би комусь цього не хотілося,
говорив Володимир Сальдо.
Усе інтерв’ю, яке тривало майже годину, було перенасичене пропагандистськими наративами. Йшлося:
· про протистояння між братніми народами, яке роздмухують США, і про те, що, як сказав Сальдо, «Росія не воює з Україною, а допомагає братньому народу позбутися нацистського ярма»;
· про НАТО, що воює з Росією руками українців;
· про нібито масове записування громадян РФ добровольцями в свою армію на відміну від примусової мобілізації в Україні;
· про Захід, який ополчився на високодуховний православний світ;
· про невідповідність дійсності формулювання «Росія напала на Україну», бо, за словами Сальдо, «Захід вісім років готував Україну до війни з Росією, і Росія вимушено пішла на запобіжні заходи»;
· про величезні втрати ЗСУ, які нібито набагато перевищують втрати російської армії.
· про нібито запроваджену в Україні Володимиром Зеленським диктатуру, яка не допускає оприлюднення того, що співпадає з точкою зору влади.
Говорили Володимир Сальдо і Ася Зуан про буцімто кардинально різне ставлення населення і урядів європейських країн до війни в України.
Народ і уряди – не одне й те ж. І по всій Європі – таке явище,
казав Сальдо.
Наративи російської пропаганди озвучували і окупаційний губернатор Херсонщини, і співробітниця мережі News Front. Їх спілкування було не стільки інтерв’ю, скільки бесідою однодумців.
При чому, в розмові майже не згадувалася Херсонщина. Про регіон згадали хіба що, коли говорили про «всенародний референдум» і «приєднання до Росії згідно з народним волевиявленням».
Чому це неправда
Так зване «визволення Болгарії від фашистської окупації» – один з міфів радянської пропаганди.
Справді Болгарія не була країною, окупованою гітлерівською Німеччиною, вона була її союзницею. Тому її не визволяли, а вона перейшла під контроль радянських військ. І відбулося це без боїв.
Німецькі війська чисельністю близько 30 тисяч людей, не вступаючи у зіткнення з Радянською армією, відійшли у Югославію. Підрозділи 3-го Українського фронту під командуванням маршала Федора Толбухіна 5 вересня 1944 року перетнули румунсько-болгарський кордон у районі Добруджі, зовсім не зустрівши опору.
А ще один міф – радість мешканців Болгарії щодо визволення і тепла зустріч, яку вони нібито влаштували радянським військовим. Та й взагалі твердження радянської пропаганди про Болгарію як «розташовану за кордоном шістнадцяту республіку СРСР» – теж міф.
Після Другої світової війни на території Болгарії утворилися озброєні підпільні групи (чоти), що складалися з людей, незгодних із політикою влади. Коли Компартія Болгарії оголосила колективізацію, почалося тривале збройне протистояння, подібне до боротьби УПА. Противники режиму організували Горянський рух (болг. «гора» – ліс), який вів партизанську боротьбу з 1947 по 1956 роки. Горяни виступали проти «радянізації» Болгарії та за повернення свободи, демократії та ринкової економіки.
До речі, і в більш ранні періоди історії Болгарія не була союзницею Росії. Під час Першої світової війни Болгарія підтримала Троїстий союз (Німеччину, Австро-Угорщину і Італію).
Не було любові болгар до росіян і під час війни 1877-1878 років, коли Російська Імперія звільняла Болгарію від «турецького ярма».
Звільнення християн з-під ярма – химера. Болгари живуть заможніше і щасливіше, ніж російські селяни; їхнє задушевне бажання – щоб визволителі по можливості швидше покинули країну,
зазначав тоді російський головнокомандувач генерал Тотлебен.
Тобто, Володимир Сальдо просто ретранслював міф радянської пропаганди про «братню Болгарію».
Ще одна велика неправда з цього інтерв’ю – приналежність Асі Зуан до європейських медіа. Співробітниця мережі News Front – типова проросійська пропагандистка. В публічному просторі немає ніякої інформації про її роботу в інших медіа, окрім російських. Лише відомо, що вона вчилася в Шуменському університеті Епіскопа Костянтина Преславського. Місцем її постійного проживання в Болгарії вказане місто Варна.
З даних на сайті «Миротворець» відомо, що Ася Зуан брала участь в різних провладних політичних акціях в РФ, а також була одним з так званих «міжнародних спостерігачів» на «виборах глави ДНР» у 2018 році.
Ася Зуан хоча й названа першою європейською журналісткою, яка відвідала окуповану Херсонщину, відвідує область не вперше. В травні 2022 року вона брала участь в організованому окупантами прес-турі. Тоді 46 медійників (представники ЗМІ і блогери) з різних країн відвідали окуповані території Донецької і Херсонської областей, попри попередження української сторони про неприпустимість участі представників закордонних медіа в заходах, які Росія проводить на окупованих українських територіях.
Прокремлівське медіа News Front, до речі, має тісні зв’язки з окупованою частиною Херсонщини. Засновник і директор медіа Костянтин Книрік очолює Херсонське відділення організації «Опора Россії», а його колишній заступник Євген Глотов – місцеву проросійську телерадіокомпанію «Таврія».
Щодо інших пропагандистських наративів, то вони не потребують спростування, бо ці твердження настільки суперечать здоровому глузду, що неправда, на якій вони базуються, видна, як кажуть, неозброєним оком.
Чому це важливо
Так звані «адекватні закордонні журналісти» стали невід’ємною складовою гібридної війни, яку Росія веде проти України. Зброя інформаційна не менш шкідлива, ніж зброя, яку використовують на полі бою.
Першочергове завдання таких «адекватних закордонних журналістів» – вплив на аудиторію в своїх країнах і загалом на закордонну аудиторію. Саме тому Ася Зуан і Володимир Сальдо так мало обговорювали Херсонську область і приділили левову частку бесіди пропагандистським наративам про «поганий Захід і змушену захищатися Росію».
Російська пропаганда не обмежується тільки роботою на лояльну аудиторію, яка схвально сприймає Кисельова, Соловйова і Скабєєву. Саме тому і виникає потреба у нібито незалежних «закордонних журналістах». Щоб у тієї аудиторії, для якої не спрацює лобова пропаганда, створити ілюзію несприйняття європейцями «українського фашизму».
Тому контент від так званих «адекватних закордонних журналістів» слід сприймати виключно крізь призму інтересів їх роботодавців. Дуже важливо перевіряти не лише зміст інформації, а й те, хто її повідомляє. Як у випадку з Асею Зуан.
* Матеріал створено за підтримки Центру прав людини ZMINA.