Після суттєвого скорочення фінансування окупаційних установ на лівобережній Херсонщині продовжують активно працювати незаконно створені заклади культури. І хоча росіяни суттєво урізали зарплати працівникам свого “культурного фронту”, вимоги до їхньої роботи залишились чималими. Отримуючи копійки, директори окупаційних будинків культури і бібліотек призвичаїлись попросту імітувати бурхливу діяльність.
Повернення в застійне минуле
Майже до осені 2022 року залишалась в окупації Наталія, директорка будинку культури одного з сіл Генічеського району Херсонщини (її імʼя змінене з міркувань безпеки).
“Як тільки орки зайшли в наше село, вони спочатку зайняли школу, знищили всю українську атрибутику, все розграбували і виїхали. За деякий час стали призначати колаборантів до окупаційної адміністрації. Влітку вони зайняли будинок культури в райцентрі і завзято приступили до роботи”, – згадує Наталія.
За її словами, керманичі окупаційного будинку культури одразу почали відкривати його “філії” на місцях. Де погрозами, а де тортурами вилучили обладнання сільських закладів культури, всюди розвішали російську символіку, портрети Путіна і стали проводити концерти та різноманітні “народні гуляння”. Наталії довелося виїжджати з окупації.
Захопивши місцеві заклади культури, окупанти створили на їх базі власні установи. Приміром, у Нижніх Сірогозах Генічеського району росіяни незаконно створили “Нижньосірогозький центр культури і дозвілля” і 17 його структурних підрозділів – місцевих “будинків культури”.
У Каховському “муніципальному окрузі” окупанти створили “Каховський культурний центр ім. Д. М. Овсянико-Куликовського” з 29 структурними підрозділами. Навіть зараз, коли Каховська міська і прилеглі громади перебувають, по суті, на лінії фронту, більшість із них продовжують працювати. Не діє лише девʼять клубів і будинків культури у Каховці, Василівці, Софіївці, Калинівці, Камʼянці, Червоному Подолі, Малокаховці, Петропавлівці і Роздольному.
Як і хто саме відповідає за окупаційну “культуру” розповіли мешканці Шотівки і сусідніх сіл Іванівської селищної громади Генічеського району. В самій Шотівці захоплений будинок культури очолила Альона Фатєєва, яка приїхала сюди з сусідньої громади. Як “перспективному спеціалісту” окупанти з барського плеча надали їй віджатий житловий будинок Віктора Дебелого, голови місцевої громади.
“Під керівництвом Фатєєвої окупантам служать Лариса Солодова (Андрієць), яка раніше працювала в будинку культури села Анатолівка Нижньосірогозької громади, Любов Попова, Лучія Неїло, Любов Нечаюк і Тетяна Смішко. Солодова співає для окупантів з перших днів великої війни. Вона разом із Неїло має прихильність до алкоголю. Всі вони проводять пропагандистські заходи, організовують свята до “Дня Росії”, “Дня захисника вітчизни” і всіх інших”, – розповіли мешканці громади.
Деякі працівниці путінського “культурного фронту” – Лучія Неїло і Любов Солодова – залучають до своєї діяльності доньок та інших родичів.
Тетяна Смішко раніше працювала режисеркою-сценаристкою в Іванівському будинку культури. На початку великої війни вона виїхала з окупації, але потім спокусилась на великі гроші, які попервах платили колаборантам росіяни. І повернулась до тимчасово окупованої Іванівської громади. Тепер вона носить “георгіївську стрічку” і пропагує “рускій мір” на ТОТ Херсонщини.
Очолює окупаційний відділ культури в Іванівці Алла Костенко, яка раніше керувала відділом культури колишньої Іванівської райдержадміністрації.
“Її свого часу вигнали з РДА за пʼянство і крадіжку духових інструментів. Для Росії подібні істоти – саме те, що треба”, – сказали мешканці Іванівської громади.
Розповіли про працівниць путінського “культурного фронту” і мешканці Тавричанської сільської громади Каховського району. В селі Дудчине за культуру в окупантів відповідає Тетяна Басова – завідувачка “будинку культури”. До великої війни вона співала в місцевому ансамблі “Надія”. З нею працює Любов Вакуловська, яка раніше співала в народному ансамблі “Журавка”.
Окупаційну бібліотеку в Дудчиному очолила Тетяна Овдієнко. За словами місцевих, раніше вона працювала продавчинею, але залишилась без роботи за пияцтво і обдурювання покупців.
“Якраз перед повномасштабним російським вторгненням у бібліотеці в Дудчиному була зроблена величезна робота. Завдяки місцевим активістам вона виграла грант, там зробили ремонт, замінили вікна, оргтехніку, ось-ось її мали підключити до інтернету. Бібліотека мала великий фонд книжок, серед яких було багато новинок. Тепер же туди ходить жменька людей і ще кілька дітлахів – дивитися “Василісу Прекрасну”. Окупанти не спромоглися нічого зробити нового, просто розграбували те, що було і повернули все в темне, застійне минуле”, – сказали мешканці Тавричанської громади.
Концерти без глядачів і самовари з картузами
В тому, що саме культурі росіяни приділяють чи не найбільшого значення на ТОТ Херсонщини немає нічого дивного. Медицина, освіта, транспорт, соціалка та будь-які інші сфери життя потребують чималих фінансових витрат і наполегливої праці. Діяльність же захоплених і “перефарбованих” під російські триколори бібліотек або сільських клубів не вимагає ані значних грошей, ані значних людських ресурсів.
“Коли окупанти вдиралися до наших сіл, то першим ділом вони вмикали всюди совєтські пісні, носилися з совєтською символікою і тиснули на ностальгічні настрої з типовим совєтським “душком”. Це був елемент їхньої пропаганди, який на той час був спрямований в першу чергу на людей літнього віку. Десь із 2023-2024 року росіяни різко змінили свою цільову аудиторію в окупації і стали більше залучати дітей і молодь. З усіх дірок несеться інформація про херсонську окупаційну команду КВН “Єноти двох морів”, яким російські пропагандисти з усіх сил намагаються надати значущості. Хоча жодними талантами ці “єноти” аж ніяк не виділяються. Або ж просувають пропагандистський арт-кластер у Щасливцевому. Ставка тепер робиться саме на молодь. Пенсіонери російській пропаганді вже не дуже то й потрібні”, – на умовах анонімності прокоментував мешканець ТОТ Херсонщини, який працює у сфері освіти і культури.
За його словами, в перші роки окупації росіяни заманювали місцевих колаборантів на різноманітні посади, виплачуючи їм великі зарплати. З 2024 року зарплати стали сильно урізати, але вимоги до роботи не лише залишили на старому високому рівні, а навіть суттєво збільшили. Крім того, росіяни стали вимагати від своїх підлеглих мати відповідну освіту.
“В Генічеському районі працює бібліотекарем чоловік, якому під 70 років. Оскільки профільної освіти у нього немає, він постійно їздить на навчання до Мелітополя. На ці поїздки він витрачає шалені гроші. Але залишитись без роботи не хоче, тому сподівається отримати необхідний для цього “диплом”, – сказав співрозмовник МОСТа з ТОТ Херсонщини.
Водночас від працівників окупаційних закладів культури росіяни вимагають публічного звітування про свою діяльність. Тому яке б збіговисько вони не проводили – якесь чаювання або виставку з трьох книжок до “Дня Росії” – фото або відеозвіт з цієї “події” вони виставляють у своїх пабліках. А оскільки деякі колаборанти світитися на таких світлинах не дуже-то й хочуть, намагаються виставляти там дітей або якихось випадкових перехожих.
Наші джерела на ТОТ розповіли, як це виглядає: коли бібліотекарці або завклубу потрібно провести якийсь “захід”, вони запрошують на нього сусідських дітей, обіцяючи пригостити яблуком або цукеркою. Переважно такі пропагандистські заходи обмежуються фотографуванням юних “учасників” для звітності, після чого всі розходяться по домах.
Останні місяці, враховуючи посилення дронових атак, окупаційний губернатор Херсонщини Володимир Сальдо взагалі заборонив проведення масових заходів. Але для працівників культури на ТОТ це не стало завадою. Вони призвичаїлись проводити свої концерти і “флешмоби” взагалі без глядачів.
“В одному з сіл Генічеського району в цьому році 8 березня був такий випадок. У місцевому будинку культури повісили афішу про проведення концерту до “Міжнародного жіночого дня”. Люди в призначений час прийшли послухати пісні, а на будівлі висить замок. Згодом у соцмережах виставили фото і відео з цього концерту. Він таки відбувся! В закритому будинку культури, без глядачів. Виключно для звітності”, – розповів наш співрозмовник з ТОТ Херсонщини.
Подібний захід без жодного учасника з місцевих мешканців днями провели в Генічеській Гірці до Дня російського прапора. З оприлюднених окупантами фотографій видно, що учасниками цього свята стали виключно його організатори.
Наші співрозмовники звернули увагу також на те, що працівники окупаційних закладів культури не завдають собі клопоту шити повноцінні російські костюми.
“В Генічеському районі до повномасштабної війни пройшла фінансова децентралізація. Завдяки цьому громади вклали чималі гроші в сферу культури – поробили ремонти, закупили купу костюмів, частину з яких в українському національному стилі. Росіяни все це вкрали і намагаються використовувати в своїх цілях. На багатьох фото можна побачити вкрадені українські національні костюми, до яких вони додали свої кокошники і картузи. І тепер цей пекельний мікс намагаються видати за автентичний російський одяг”, – сказав наш співрозмовник.
За його словами, колаборанти від культури з ТОТ Херсонщини досі дуже погано розуміють, що є справжньою російською автентикою, тому на більшість своїх заходів вони намагаються “приліпити” російський самовар. Будь-який круглий стіл, концерт для дітей чи вечір у стилі “Від усієї душі” супроводжується обовʼязковим самоваром і в’язанками з бубликами.
“Виглядає дуже смішно, коли в люту спеку посеред літа вони виставляють самовар, сідають навколо нього і розпивають гарячий чай із бубликами. Такими недолугими деталями вони намагаються підкреслити свою привʼязаність до “русского міра”, – вважає мешканець ТОТ Херсонщини.