Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси задовільнив клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури про дозвіл на затримання Велерʼяна Кочуа з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке рішення суд ухвали 4 січня 2023 року.
До листопада Кочуа знаходився майже три роки в Херсонського СІЗО за підозрою у тероризмі.
Напад на Тютюнника
Уродженець Макіївки Валерʼян Кочуа ввечорі 9 травня 2018 року двічи вистрелив з обрізу мисливської рушниці в тодішнього керівника Херсонського відділення партії Нацкорпус Микиту Тютюнника.
Терористичний акт, як його пізніше кваліфікували у СБУ, був невдалим, адже спільник стрілка за декілька днів до замаху звернувся до правоохоронних органів і під їх спостереженням замінив 2 мисливські набої, 16 калібру, з маркуванням «Sellier&Bellot 16» на спеціальні несправжні (імітаційні) засоби.
У листопаді 2019 року ми писали про цю історію, посилаючись на декілька ухвал суду, які були неповними.
Тепер же зʼясувалося, що стрілок переплутав Микиту Тютюнника з кимось і стріляв в іншу особу, хоча раніше про це не повідомлялося.
Також зʼявилися нові подробиці другого епізоду, в якому підозрювали Кочуа.
“Замах” на Усачову і російський слід
На думку слідства, наприкінці травня 2018 року Валер’ян, діючи повторно та за попередньою змовою з громадянином України з Росії, здійснив приготування на вчинення терористичного акту щодо керівника маргінальної організації Громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Добровільна народна дружина самооборони Херсонської області» Інни Усачової, “шляхом здійснення дій, які створювали небезпеку для здоров’я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення”.
В свіжій ухвалі суду є подробиці.
Через тиждень після пострілів у Тютюнника, Валерʼян Кочуа вирушив до Москви, де зустрічався із людиною, імʼя якої у реєстрі не розкривають. На зустрічі він погодився за грошову винагороду в розмірі 7 000 доларів США, повторно вчинити впродовж 2018 року терористичні акти в південних областях України.
Вже 22 травня 2018 року він був у Херсоні та оглянув прилеглі вулиці та територію на якій розташований офіс так званої “Самооборони Херсонської області”, “з метою визначення місця вчинення терористичної акту і маршрутів зникнення з місця події”.
Нагадаємо, що станом на травень 2018 року херсонська самооборона була маргінальною організацією, з якої вийшли майже всі її члени. ГО та її єдина активна членкиня Інна Усачова контролювалася співробітниками СБУ та Нацполіції та виконувала дрібні замовлення з політичних провокацій.
Хоча російська пропаганда активно демонізувала організацію через аккаунти у соцмережах екснардепа Олексія Журавка.
В той же день Кочуа намагався підшукати за грошову винагороду серед знайомих йому осіб співучасника злочину, але ніхто не погодився.
На тому терористичний акт і закінчився,
Очевидно, що починаючи з 5 травня, коли спільник Кочуа почав співпрацювати із правоохоронцями, останнього вже вели постійно. Тож Усачовій навряд чи загрожувала небезпека.
Що було далі?
До осені 2018 року ніхто Валерʼяна не чіпав, а справа Тютюнника лежала без руху аж до початку активних акцій ініціативи “Хто замовив Катю Гандзюк?”. Нагадаємо, що після нападу на Катю 31 липня 2018 року, активісти з усієї України зібрали список з 56 активних людей, на яких було вчинено замахи та почали тиснути на правоохоронців вимогами розслідувати ці злочини.
В “Списку Гандзюк”, як його називали у медіа, був і Микита Тютюнник.
Правоохоронці декілька разів звітували, що напади, в тому числі і на Тютюнника, для них важливі, але знаючи нападника та його місце перебування, не чіпали його. Скоріше за все, оперативники продовжували документувати діяльність Кочуа.
4 листопада 2018 року в київській лікарні померла Катя Гандзюк, а вже наступного дня правоохоронці склали письмове повідомлення про підозру Валерʼяну Кочуа. 12 листопада його оголосили у розшук, а 14 вже затримали.
19 червня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо Кочуа було передано до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті, де і проходили слухання до повномасщтабного вторгнення Росії.
Точно невідомо, випустили росіяни свого терориста відразу після окупації Херсона, чи залишили у СІЗО до листопада, коли відкрили всі камери і дали збігти всім заарештованим. Але відомо, що до листопада 2022 року суд продовжував йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Саксаганського суду Кривого Рогу від 30 листопада 2022 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Валерʼяна Кочуа залишено без розгляду.
“На сьогоднішній день у зв`язку із закінченням строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого звільнено з ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» та місце його перебування невідоме”, – йдеться в документі.
Але ніяких подробиць того, хто саме і коли звільнив його немає.
Сергій Нікітенко, МОСТ