Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА мав би бути опорою для безпеки регіону, особливо після початку повномасштабного вторгнення. Проте за останні три роки посада директора департаменту ЦЗОР перетворилася на «чорну мітку» для своїх керівників, а сам департамент загруз у скандалах та кримінальних справах.
Чотири з п’яти директорів, які очолювали відомство з 2022 року, вже стали фігурантами кримінальних проваджень, або ж можуть бути замішаними у нечесних схемах.
МОСТ дослідив хронологію цього “прокляття” – від Олексія Сулімова до Євгена Пісоцького.
Колабораціонізм Сулімова
Олексій Сулімов очолював департамент ЦЗОР найдовше з усіх героїв нашої історії – з 2013 по 2022 рік.
Замість протистояння ворогу, Сулімов обрав співпрацю з окупантами.
Вже у вересні 2022 року він працевлаштувався заступником директора в окупаційному Басейновому управлінні водних ресурсів нижнього Дніпра. Ця структура під контролем РФ активно займалася постачанням води до окупованого Криму та організовувала роботу управління Північнокримського каналу.
Про злочин Сулімова назагал стало відомо у березні 2023 року, а вже у травні Служба безпеки України завершила розслідування його справи. Ексдиректору інкримінують колабораціонізм, за який йому загрожує до десяти років позбавлення волі.
З 2024 року Олексій Сулімов перебуває у розшуку, а кримінальне провадження стосовно нього зупинене за рішенням суду.
Форма Лазарєва
Наступним керувати департаментом прийшов ексзаступник Миколаївського міського голови Дмитро Лазарєв.
Лазарєва призначили начальником департаменту з питань ЦЗОР у жовтні 2022 року, але його керівництво тривало лише кілька місяців, та, за версією правоохоронних органів, залишило жирний збитковий слід.
За даними слідства, наприкінці 2022 року він посприяв перемозі підприємців, яких він же і обрав, на тендері з закупівлі форми для тероборони.
Після цього замість якісного військового одягу, затвердженого Міноборони, надійшла дешева та неякісна форма, що спричинило державі збитків на понад 18,7 млн грн.
Історія там напрочуд заплутана, тож розібратися в ній має суд. Відомо тільки, що ініціатором закупівлі форми був Офіс президента, який підганяв місцеві адміністрації, та, за словами нашого джерела в ОВА, надав фірми, які мали перемогти. Разом з тим, ми не стверджуємо, що Лазарєв став жертвою, адже в нього було право не підписувати документи.
На початку 2023 року Лазарєва звільнили. Майже одразу після цього новопризначений начальник ХОВА Олександр Прокудін публічно заявив про виявлені порушення у департаменті, а у 2024 році Дмитро Лазарєв офіційно отримав підозру у службовій недбалості.
Судовий розгляд його справи триває і досі.
21 день нескандального Бєляєва
Після Лазарєва департаментом з питань ЦЗОР короткочасно керував ексзаступник начальника Головного управління ДСНС України в Херсонській області Володимир Бєляєв.
Заробити собі кримінальну справу він не встиг, навіть якби і хотів, бо очолював відомство лише 21 день і це стало легкою паузою перед наступним гучним скандалом.
«Десятина» Козирєва
Павло Козирєв прийшов у департамент ЦЗОР з будівельного бізнесу майже відразу після призначення Олександра Прокудіна начальником ХОВА. Компанія Козирєва вже неодноразово фігурувала у скандалах з переплатами.
Саме він став першим керівником відомства, якого затримали безпосередньо під час перебування на посаді.
9 січня 2025 року Козирєв був затриманий за підозрою в хабарництві та вимаганні.
Схема, за участь у якій він і отримав підозру, була класичною – “відкат” за ремонтний підряд.
Слідство встановило, що Козирєв, діючи спільно із заступником керівника ХОКАРС, вимагав у директора херсонської фірми 10% від суми договору за його укладання та безперешкодне прийняття робіт.
Загальна сума хабара, згадана в ухвалі суду, становила 199 тис. грн, які передавалися траншами.
Найгірше те, що підприємцю прямо погрожували, що в разі відмови від сплати “десятини” він більше не зможе працювати на Херсонщині.
До речі, за інформацією МОСТа, підприємця, який заявив про вимагання відкату, більше не беруть на підряди ОВА.
13 січня Павла Козирєва усунули з посади, а пізніше вивели зі складу Ради оборони області.
Після звільнення Козирєва у Херсонській ОВА було утворено робочу групу, яка мала вивчати роботу департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА… І вона її таки вивчила.
Сітки Пісоцького
13 січня 2025 року естафету керівництва прийняв колишній прокурор Євген Пісоцький. Спочатку він був в.о директора, а у листопаді офіційно очолив департамент ЦЗОР.
Практично одразу після офіційного призначення Пісоцького на посадовців департаменту звалилася гучна кримінальна справа. Цього разу щодо розкрадання бюджетних коштів на закупівлі антидронових сіток.
Наразі версія правоохоронців звучить так: чинні та колишні посадовці департаменту уклали договори на загальну суму 32,5 млн грн із групою підставних ФОПів-”прокладок”. Ці ФОПи купували сітки у реальних постачальників, а департаменту перепродавали їх за значно завищеною ціною. У результаті департамент переплатив щонайменше 6,4 млн грн.
Як з’ясували журналісти МОСТа, Євген Пісоцький, вже будучи в.о. директора, підписував щонайменше два контракти з підставними підприємцями, які фігурують у цій схемі.
Крім того, під його керівництвом був укладений, а потім поспішно розірваний, контракт на 6,3 млн грн з підприємицею з Луцька Наталією Борщевич, яку раніше підозрювали у виготовленні та збуті порнографії.
З нею розірвали угоду, посилаючись на репутаційні ризики. Саме таку причину нам назвав Євген Пісоцький.
І хоча офіційних звинувачень щодо Пісоцького у справі про сітки не було, злі язики в ОВА вже активно обговорюють, що саме його можуть зробити крайнім у скандальній історії із завищеними цінами.
Сулімов, Лазарєв, Козирєв, Пісоцький. Чотири керівники, які опинилися в епіцентрі гучних скандалів у найважчий для Херсонщини час.
Історія департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської ОДА – це не просто збіг. Це системний провал, який вимагає не просто звільнення окремих чиновників, а повного перезапуску відомства. От тільки велике питання, чи є на те політична воля?