Усі канали зараз горланять про відставку в.о. міністра оборони, про чергове занепокоєння США та ЄС з приводу ситуації в Криму, про дачу Медведчука на Закарпатті. А от про сьогоднішню зраду ідей Майдану нашим парламентом станом на цю хвилину тишком-нишком пишуть лише деякі інтернет-ЗМІ. Хоча про це слід не просто писати, а кричати, скільки є сили!
А справа ось у чому! Сьогодні Верховна Рада мала розглянути законопроект № 3378 «Про внесення змін до статті 28 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (щодо відкритості відомостей Державного реєстру прав)». З текстом можна ознайомитись на офіційному сайті парламенту. Я би назвав цей законопроект так – про відкриті реєстри прав власності.
Цей законопроект – справді величезний крок уперед. Як юрист, спробую пояснити, чому.
Мова йде не про електрочайник чи смартфон, які ви придбали у магазині, а про те майно, яке підлягає державній реєстрації. Це в даному конкретному випадку – нерухомість.
Уявіть, що Ви хочете придбати квартиру. Вам буде цікаво, кому вона справді належить (може, Вас шахраї дурять)? Чи не накладено часом на неї арешт через борги колишнього власника, чи не оспорює хтось право власності у суді?
А тепер уявімо, що Ви – солідний підприємець, який хоче придбати завод чи фабрику. Ви маєте бажання переконатись, що наступного дня після придбання Вами підприємства туди не прибудуть хлопці в камуфляжі і чоловік в дорогому костюмі з рішенням суду і словами «Пшол вон отсєдова»?
А ще давайте згадаємо, що ми є не лише громадянами, а й електоратом. Нам цікаво почитати/почути/побачити у ЗМІ, яким «Межигір’ям» володіє черговий кандидат у президенти чи міського голови?
А чи не цікаво вам, жителям селища на мальовничому узбережжі Дніпра, шо за мажор збудував справжній палац біля вашої «шевченкової хати»?
Контраргументи:
Тим, хто говоритиме мені, що при бажанні цю інформацію і так можна отримати, відповім так: при бажанні і справді можна. Але тут слід або платити, або домовлятись. І далеко не кожний нотаріус чи держреєстратор вам просто так надасть інформацію.
І прямо протилежний контраргумент – «Я не хочу, щоб про мою нерухомість усі знали». Відповідаю: при великому бажанні і сьогодні за відсутності закону дізнаються. Вам не все одно – з відкритого чи з закритого реєстру? Але якщо і дізнаються, що у Вас є квартира площею у стільки-то кв.м… Далі що? Боятись має не простий громадянин, а той, у кого «рильце в пушку».
А що нам дають відкриті реєстри?
1) Захист своєї власності від шахраїв і рейдерів!
2) Різкий удар по корупції на всіх рівнях: від реєстратора, який за хабар надавав інформацію, до кандидата в президенти, якому важко буде стверджувати, що «ці руки нічого не крали».
3) Поповнення бюджету за рахунок запитів громадян про отримання відкритої інформації. Нехай доступ коштуватиме 50-100 грн. – цього цілком вдосталь, щоб бюджет наповнювався мільйонами.
4) Прозорість ринку нерухомості, залучення інвесторів, які вже не боятимуться за своє майно, зростання економіки і т.д.
Тобто прийняття закону було б величезним кроком уперед. Це був би шлях до таких основних Європейських цінностей, як гарантії недоторканності права власності і недопущення корупції. Даний закон означав би конкретні реформи – реальні і дієві! До речі, у країнах ЄС реєстри прав власності – відкриті! Може, саме тому вони процвітають?
А що маємо сьогодні?
А сьогодні вказаний законопроект успішно провалили. Голосували двічі, але відмовились прийняти навіть у першому читанні! Тобто Верховна Зрада (так – саме ЗРАДА, а не Рада), розтоптала ідею Майдану щодо кроку назустріч Європі і Європейськім цінностям.
Висновки робіть самі!
Максим Магда