Жителі Херсонської області, які постраждали від російської окупації, можуть звернутися до Європейського суду з прав людини.
Про це повідомляє “Суспільне”.
Подавати скарги до ЄСПЛ допомагає громадська організація “We are from Ukraine”.
“Усього від жителів Херсонщини надійшло 14 заяв і дуже важливо, щоб люди звертались, бо позови можна подавати до 16 вересня і не пізніше чотиримісячного терміну від події”, – каже юристка Олександра Сташевська.
Засновниці “We are from Ukraine” Юлія Полякова та Ольга Гужик – не з юридичної сфери. Обидві займались бізнесом.
Після звільнення Бучі їх дуже зачепило те, що там відбувалося, і вони вирішили створити проєкт допомоги людям.
Спочатку йшлося про психологічну допомогу постраждалим від насильства жінкам і дітям. Але вивчивши ситуацію, вони побачили, що таких організацій є достатньо.
Тому ідея стала іншою: надавати людям юридичну допомогу, конкретно – з позовами до Європейського суду із прав людини.
Про таку можливість багато хто не знає, адже на окупованих територіях люди залишаються без зв’язку і доступу до Інтернету.
“Що казати вже про інших людей, які перебувають в окупації, в стресі, які втратили все, які, можливо, на завжди мають доступ до Інтернету?
Вони, напевне, ще не знають про таку можливість. І в них немає ресурсу, адже допомога юристів коштовна”, – продовжує Олександра Сташевська.
Звернення до ЄСПЛ не дасть швидкого фінансового полегшення. Але дасть надію на те, що людина не безпомічна, а має шанс на справедливе рішення міжнародного суду.
Через проблеми з комунікацією на Херсонщині важко збирати документи для позовів. Але є засоби просити суд зачекати з отриманням оригіналів документів.
Тому жителям Херсонської області достатньо звернутись і надати інформацію. Юристи нададуть допомогу безкоштовно.
Кожна скарга проходить подвійну внутрішню перевірку, щоб мати максимальні шанси на задоволення позову в суді.
Добре, якщо людина має копії всіх документів, фото та відеодокази порушень своїх прав. Але буває так, що нічого цього немає.
Документи згоріли з будинком, а телефон вичистили при виїзді з окупації. Юристи шукають способи зібрати докази.
Завжди можна знайти якісь свідчення, говорить Олександра Сташевська. Це можуть бути очевидці, які можуть повідомити про подію зараз або пізніше.
Свідчення, записані від руки, можна сфотографувати та надіслати телефоном навіть з окупації. Всі дані є конфіденційними.
Фотографії або відео злочину можуть бути опубліковані у соцмережах або медіа. Поки триває розслідування, можуть з’являтись нові докази.
І термін у чотири місяці від моменту, колись сталась подія з порушенням прав людини, для подання заяви має кілька винятків.
«Перше – це поняття “ситуація, що триває”. Наприклад, коли людина не могла виїхати з Херсонщини протягом кількох днів, а то й тижнів. І поки ця ситуація триває, строк ще не набуває свого перебігу. По-друге, виключенням є, якщо людина не знала про порушення своїх прав. Наприклад, люди виїхали, а через півтора місяця дізналися, що їх будинок зруйнований. Тут доведеться доводити, чому ви не могли дізнатися про це відразу – не було доступу абощо. Третє – якщо людина знала про якусь подію, але не знала, що ця подія впливає на її права. Наприклад, у багатоквартирний будинок влучив снаряд, але квартира заявника вціліла. І лише згодом виявилось, що зносити доведеться весь будинок, то строк буде йти від часу, коли стало відомо, що й заявник лишиться без житла. Крім того, є поняття “виключних обставин”. Щодо окупації в суду ще немає якоїсь сформованої позиції, бо просто не ставилось таке питання перед судом. Але логічним є те, що якщо людина перебувала в окупації і фізично не мала зв’язку, вона не могла звернутися за правовою допомогою, не могла отримати доступ до інформації. Немає телефонного зв’язку, Інтернету, поштового зв’язку – то, скоріш за все, суд зробить виключення», – підсумовує Олександра Сташевська.
Раніше повідомлялось про те, що херсонський НВК № 51 відмовився від співпраці з російськими окупантами.
