31 березня Окружний адмінсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву ТОВ “Фінансова компанія “Фортіфай” про забезпечення позову в справі №640/6761/20 шляхом заборони держвиконавцям здійснювати розподіл та перерахування у зведеному виконавчому провадженні №59036926 коштів стягувачам (компаніям Ігоря Коломойського та його партнерів, – ред.), отриманих від фінкомпанії «Фортіфай» за результатами аукціону з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку, який відбувся 4 березня.
Крім того, 6 квітня Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити подібну заяву іншої компанії – ТОВ “Фінансова компанія “Женева” – про забезпечення позову в справі №910/3653/20 шляхом заборони держвиконавцям і біржі “ПФТС” перераховувати третім особам кошти, отримані від переможця згаданого аукціону.
Своє клопотання ТОВ “ФК “Женева” мотивувало тим, що в разі задоволення позовних вимог про визнання недійсним аукціону 4 березня, але невжиття заходів забезпечення позову, заявнику буде необхідно докласти додаткових зусиль та матеріальних ресурсів задля визнання недійсним правочину щодо набуття переможцем аукціону (ТОВ “ФК “Фортіфай” права власності на акції Промінвестбанку.
Нагадаємо, біржа “ПФТС” повідомляла, що 4 березня відбувся аукціон, на якому були продані 99,77% акцій Промінвестбанку за 268,7 млн грн.
Згідно з судовими матеріалами, переможцем аукціону стало ТОВ “ФК “Фортіфай”, яке сплатило вказану суму.
Як зазначалося, за дорученням ТОВ “ФК “Фортіфай” у біржових торгах брав участь професійний торговець цінними паперами – ПрАТ «Альтана-Капітал», яке від імені ТОВ “ФК “Фортіфай” уклало біржовий контракт (договір купівлі-продажу цінних паперів від 06.03.2020).
У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “ФК “Фортіфай” вказаний Сергій Фаткуллін.
ПрАТ “Альтана Капітал” на ринку в різні часи пов’язували з оточенням Ріната Ахметова (за даними “Альтана Капітал”, серед її ключових клієнтів – структури Ахметова).
Співрозмовники Finbalance на ринку зазначали, що реальними покупцями Промінвестбанку могли стати структури, близькі до Павла Фукса (який раніше цікавився Промінвестбанком) і Віталія Хомутинніка.
Згадана вище фінкомпанія “Женева” раніше заявляла про інтерес до придбання Промінвестбанку. Серед її засновників – екс-глава Нацкомфінпослуг, екс-глава Альфа-Банку Андрій Волков, у якого простежувався зв`язок з Павлом Фуксом.
При цьому ЗМІ повідомляли, що покупцем 99,77% акцій Промінвестбанку могла стати компанія, пов’язана з інвестфондом VR Capital, “який профінансував угоду і фактично став реальним покупцем банку” (цитата).
Як писав Finbalance, у І кварталі 2019 року Промінвестбанк продав 5-мільярдний борг “Укрзалізниці” для VR Capital Group, яку створив інвестбанкір Річард Дітц (Richard Deitz) – у минулому він був одним із засновників інвесткомпанії “Ренесанс Капітал” (після кризи 1998 року продав свою частку в “Ренесансі”).
VR Capital – партнер групи ICU (мали спільний “сонячно-енергетичний” бізнес). При цьому раніше оточення Ріната Ахметова отримало контроль над мільярдними боргами групи “Донецьксталь” від ICU.
Російський “Внєшекономбанк” (ВЕБ.РФ) називав продаж підконтрольного йому Промінвестбанку порушенням норм міжнародного права. ВЕБ.РФ декларував намір оскаржити продаж в іноземному суді.
12.03.2020 держвиконавець виніс постанову, якою зобов`язав депозитарну установу (ТОВ «Інвінтум») списати 99,77% акцій Промінвестбанку та перевести їх на рахунок, відкритий ТОВ «ФК «Фортіфай».
“Проте станом на 23 березня 2020 року цінні папери, які були придбані на результатами аукціону, проведеного 04.03.2020, на рахунок ТОВ «ФК «Фортіфай» не перераховані (не зараховані)”, – йшлося в судових матеріалах.
31 березня Київський апеляційний суд відмовився задовольнити клопотання ТОВ “ФК “Фортіфай” про скасування арешту акцій Промінвестбанку, який був накладений у справі №796/165/18 в рамках виконання рішення Арбітражного суду Гааги про стягнення з Росії на користь компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським і його партнерами, 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване в “приватівців” у Криму після його анексії Росією.
“Приватівські” структури просили суд закрити розгляд звернення ТОВ “ФК “Фортіфай”, посилаючись на те, що скаржник “не є учасником даної справи, ні стороною, ні третьою особою, ні стороною виконавчого провадження, а тому у відповідності до ст. 158 ЦПК України не має права на звернення з такою заявою до суду” (цитата).
Відповідно до судових матеріалів, ТОВ «Крим Дівелопмент» (одна з “приватівських” компаній, яка стягує компенсацію з Росії за кримську нерухомість на підставі рішення Арбітражного суду Гааги) вказувало, що аукціон з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку (який підконтрольний російській держкорпорації ВЕБ.РФ) “було проведено без надання можливості потенційним покупцям взяти участь в аукціоні, в результаті чого пакет акцій було продано за ціною, яка майже в два рази менше від його оціночної ринкової вартості”, й відповідно “товариство отримає значно меншу суму від реалізації майна боржника, ніж ту, яку воно отримало, якщо б пакет акцій банка було реалізовано відповідно до законодавства” (цитата).
ТОВ «Крим Дівелопмент» звернулося в Госпсуд м. Києва з позовом до біржі “ПФТС”, ПрАТ “Альтана Капітал”, ТОВ “Фондова компанія “Фаворит” (справа №910/4183/20), в якому просить
– визнати незаконним аукціон з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку, який відбувся 4 березня на біржі “ПФТС”;
– визнати недійсним біржовий контракт, укладений між ПрАТ “Альтана Капітал” (в ролі покупця) і ТОВ “Фондова компанія “Фаворит” (в ролі продавця) з купівлі-продажу 99,77% акцій Промінвестбанку.
30 березня Окружний адмінсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву ВЕБ.РФ про забезпечення позову (в справі №640/857/20), в якій російська держкорпорація просила суд
– заборонити біржі “ПФТС” вчиняти будь-які дії щодо підписання протоколу за результатами аукціону з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку;
– заборонити Міністерству юстиції, біржі “ПФТС”, а також будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на підписання та/або виконання біржового контракту купівлі-продажу цінних паперів.
Промінвестбанк заявляв, що 10.03.2020 Госпсуд м. Києва задовольнив заяву ТОВ «Крим Дівелопмент» про забезпечення позову та наклав арешт на акції Промінвестбанку, заблокував кошти банку на рахунках в НБУ та інших банках України, а також вжив низку інших забезпечувальних заходів, “які можуть призвести до повної зупинки банку та його неплатоспроможності” (цитата з повідомлення Промінвестбанку).
У своєму позові компанія “Крим Дівелопмент” оскаржила законність продажу акцій Промінвестбанку на фондовій біржі ПФТС за 268,7 млн грн, вважаючи, що аукціон був проведений з порушенням законодавства, а ціна лота виявилася занижена.
Суд у рамках забезпечення позову в т.ч. заборонив здійснювати будь-які дії з акціями банку, а також здійснювати реорганізацію або ліквідацію банку, змінювати органи його управління. ТОВ “Фондова компанія “Фаворит” хотіло домогтися зміни судді в цьому процесі, вказуючи, що разом з позовом “Крим Девелопмент” аналогічні позови подали 6 пов`язаних компаній, однак відповідне клопотання було відхилене судом.
Нацбанк заявляв, що не отримував пакет документів для погодження набуття істотної участі в Промінвестбанку. НБУ зауважував, що “про ризики набуття істотної участі в банку без погодження регулятора Національний банк повідомив Міністерство юстиції та організатора торгів із продажу акцій Промінвестбанку, що відбулись 4 березня” (цитата).
“Особа, яка набула істотну участь без такого погодження, може бути позбавленою права голосу та оштрафованою, тоді як структура власності самого банку може бути визнаною непрозорою. Непрозора структура власності може стати підставою для віднесення банку до категорії проблемних, а згодом – у разі неусунення порушення – банк може бути визнаний неплатоспроможним.
Національний банк не втручається в процес виконання судових рішень. Разом із цим існують передбачені чинним законодавством інструменти для дотримання вимоги щодо отримання попереднього погодження Національного банку під час переходу права власності на акції банку. Одним із таких інструментів є включення до договору купівлі-продажу відкладальної умови, за якою фактичний перехід права власності на акції банку відбувається після отримання погодження регулятора”, – йшлося в заяві Нацбанку.
03.03.2020 ВЕБ.РФ зазначав, що Україні не вдалося оскаржити торішнє рішення арбітра Стокгольмського арбітражу, який заборонив продавати Промінвестбанк.
ВЕБ.РФ подав позов до України і в межах відповідної справи в серпні-2019 попросив арбітраж вжити забезпечувальних заходів, щоб запобігти примусовому продажу акцій Промінвестбанку на аукціоні. Як зазначається, тоді арбітр заборонив Україні здійснювати будь-які дії, спрямовані на продаж акцій банку. Україна вирішила оскаржити це рішення перед повним складом трибуналу, до якого входив і призначений Україною арбітр.
За інформацією ВЕБ.РФ, 02.03.2020 арбітраж залишив у силі згадану заборону.
Як писав Finbalance, 18.12.2019 Київський апеляційний суд задовольнив заяву Міністерства юстиції України та зупинив провадження в справі №824/178/19, у рамках якої російська держкорпорація ВЕБ.РФ просить суд надати дозвіл на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма від 28.08.2019, яким за клопотанням ВЕБ.РФ – у межах забезпечення позову російської держкорпорації – було зобов`язано державу Україна (в особі державної виконавчої служби Міністерства юстиції) зупинити примусову реалізацію акцій Промінвестбанку, власником яких є ВЕБ.РФ.
Київський апеляційний суд зупинив провадження у вказаній справі до розгляду Стокгольмським арбітражем клопотання держави Україна про скасування згаданого арбітражного рішення від 28.08.2019.
22.01.2020 Київський апеляційний суд відмовився задовольнити заяву ВЕБ.РФ про поновлення провадження в справі №824/178/19 щодо визнання і надання дозволу на виконання рішення арбітра Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 28.08.2019 з подальшим вжиттям заходів забезпечення позову шляхом заборони примусового продажу акцій Промінвестбанку.
11.03.2020 Київський апеляційний суд відмовився задовольнити заяву ВЕБ.РФ про забезпечення позову (в справі №824/178/19), в якій російська держкорпорація просила суд заборонити Міністерству юстиції, біржі “ПФТС”, переможцю аукціону з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо підписання та виконання біржового контракту за результатами аукціону від 04.03.2020 з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку (до набрання законної сили судовим рішенням про визнання і надання дозволу на виконання рішення арбітра Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 28.08.2019).
Як писав Finbalance, 11.02.2020 Окружний адмінсуд м. Києва частково задовольнив заяву Промінвестбанку про забезпечення позову та заборонив фондовій біржі ПФТС вчиняти дії щодо підготовки та проведення аукціону, який був призначений на 11.02.2020, з примусового продажу 99,77% акцій Промінвестбанку (в рамках виконавчого провадження №59036926) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/2905/20 (за позовом Промінвестбанку до департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту).
03.03.2020 Шостий апеляційний адмінсуд скасував ухвалу суду першої інстанції від 11.02.2020 в частині заборони біржі ПФТС вчиняти дії щодо підготовки та проведення аукціону, призначеного на 11.02.2020 з продажу 99,77% акцій Промінвестбанку. Це судове рішення було прийняте на вимогу ТОВ “ІММЕ” (пов’язане з Ігорем Коломойським і його партнерами) та вже згаданого ТОВ “Фінансова компанія “Женева”.
11.02.2020 на біржі ПФТС планувався аукціон з примусового продажу 99,77% акцій Промінвестбанку, на які, як повідомлялося, “звернено стягнення” (цитата). Це мала бути вже третя спроба продати на торгах 99,77% акцій Промінвестбанку, заарештованих Державною виконавчою службою в травні 2019 року на вимогу структур, пов`язаних з Ігорем Коломойським та його партнерами.
Початкова вартість пакета акцій банку була встановлена ??в розмірі 266 млн грн, що вдвічі менше, ніж на першому аукціоні (532 млн грн) й на 33% менше, ніж на другому аукціоні (399 млн грн), які планувалися відповідно в серпні та вересні 2019 року, але зрештою були визнані такими, що не відбулися.
Відповідний аукціон мав бути проведений в рамках виконання рішення Арбітражного суду Гааги від 02.05.2018 про стягнення з Росії в особі Мін’юсту РФ на користь низки компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським і його партнерами, 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване в “приватівців” у Криму після його анексії Росією.
У січні 2020 року в системі розкриття інформації НКЦПФР повідомлялося про інтерес низки компаній щодо придбання 99,77% акцій Промінвестбанку (в т.ч. ТОВ “Фінансова компанія “Перший фінансовий посередник”, ТОВ “Фінансова компанія “Фортіфай”, ТОВ “ФК “Фінмарк”, АТ “ЗНВКІФ “Нера”, ТОВ “УМБ Фінанс”, ТОВ “Херсон Тревел”, ТОВ “Преміум Інвест ЛТД”).
Промінвестбанк повідомляв, що заплановані на 06.02.2020 загальні збори його акціонерів не відбулися через відсутність кворуму. На цих зборах акціонерів Промінвестбанку планувалося розглянути питання про припинення здійснення банком банківської діяльності без припинення юридичної особи, а також затвердити план припинення банківської діяльності.
За результатами стрес-тесту, проведеного в 2019 році, в Промінвестбанку за базовим макроекономічним сценарієм була встановлена його потреба в капіталі на 4,6 млрд грн, а за несприятливим макросценарієм – на 6,32 млрд грн. За даними банку, з урахуванням здійснених ним заходів, на 01.09.2019 потреба в капіталі за базовим макросценарієм зменшилася до 2,7 млрд грн, а за несприятливим макросценарієм – до 3,96 млрд грн.
За даними Промінвестбанку, за підсумками всього 2019 року він отримав прибуток 270,3 млн грн. При цьому з огляду на те, що за січень-листопад банк декларував прибуток 1,082 млрд грн, виходить, що в грудні він зафіксував збиток 812 млн грн.
Активи Промінвестбанку за 2019 рік скоротилися майже вдвічі – з 13,8 млрд грн до 7,1 млрд грн. Раніше повідомлялося, що за три квартали він продав права кредитної вимоги на 9,3 млрд грн.
У кінці листопада Промінвестбанк оголосив про закриття поточних рахунків фізичних осіб-підприємців, а дещо згодом – про припинення співпраці з Mastercard і зупинку обслуговування карткових рахунків юросіб-клієнтів. У грудні банк повідомив, що залишив тільки одне відділення для обслуговування клієнтів.
За даними Промінвестбанку, 23 квітня планується проведення позачергових зборів його акціонерів, на яких будуть розглядатися в т.ч. такі питання:
– затвердження фінрезультату за 2019 рік, який склав 270,3 млн грн;
– спрямування прибутку на зменшення збитків минулих років, дивіденди – не виплачувати;
– збільшення статутного капіталу на 850 млн грн шляхом розміщення акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків;
– про невикористання переважного права акціонерів на придбання акцій додаткової емісії у процесі їх розміщення;
– про затвердження рішення про емісію акцій банку (без здійснення публічної пропозиції) та визначення учасником розміщення російської держкорпорації ВЕБ.РФ, яка є власником істотної участі в банку.
За даними НБУ, на 01.02.2020 обсяг коштів інших банків в Промінвестбанку становив 747 млн грн.
Заявлений Промінвестбанком показник достатності (адекватності) регулятивного капіталу на 01.03.2020 – 24,58% (вимога НБУ – не менше 10%).
Задекларований банком прибуток за січень-лютий – 21,2 млн грн.