«Братан, вони гонять депутатські фури, розумієш? Якщо я кину в багажник підсвинка – я його не провезу. А він 60 тушок везе. Де тут правда?», – ображено питає «бомбила» Сашко з Новоолексіївки.
Це мале українське село раптом стало великим прикордонним залізничним вузлом, – кінцевим пристанком для всіх колишніх кримських поїздів. Це дає місцевим роботу, але Сашко на Сімферополь дальніх пасажирів не бере, лише до пропускного пункту «Чонгар». Він росіянин, і щоб потрапити в Крим йому потрібна спеціальна перепустка на тимчасово окуповану територію…
Сашко везе на Чонгар журналістів Громадського Юлію Стець і Богдана Кутєпова, а ще молоду сім’ю з маленькою дівчинкою, попутно розповідаючи, в чому сенс життя, брат. Однак у словах його – щира віра в те, що Крим – це Україна, і прогодувати Крим без України неможливо. А тому блокада – не марна. Дивіться перший репортаж Громадського з документальної серії «Крим: блокада».
/ Богдан Кутєпов
