Для пропагандистських і дезінформаційних кампаній, спрямованих на мешканців окупованих територій і територій, вільних від окупації, російські окупанти використовують насамперед найчутливіші теми. Одна з найбільш актуальних серед таких тем – мобілізація, яка проводиться в Україні для захисту від російської агресії.
Що кажуть окупанти
Володимир Сальдо, призначений російськими окупантами губернатором Херсонської області, оприлюднив у власному Telegram-каналі допис про прийнятий Верховною Радою України 11 квітня 2024 року Закон № 10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
…Так званий «парламент» київського режиму у другому читанні ухвалює правки до закону про мобілізацію, суть якого — на бійню всіх чоловіків від 18 до 60 років, включаючи інвалідів 3 та 2 груп. І ніякої демобілізації після 36 місяців на фронті, на що так розраховували наївні. Одночасно голосують ще два законопроекти: про внесення змін до кримінального та адміністративного кодексів та про мобілізацію засуджених. Тобто ухилянтів посадять у в’язницю, мобілізують через ґрати і все одно відправлять на бійню. На підході постановка на військовий облік жінок від 18 до 60 років. Населення підконтрольних київському режиму територій опущене до становища навіть не кріпаків, а рабів-гладіаторів, призначених померти заради розваги західних глядачів,
йдеться в цьому дописі.
Сальдо дуже часто в дописах та інтерв’ю висловлюється про проведення в Україні мобілізації, використовуючи при цьому такі наративи російської пропаганди, як «війна до останнього українця», «мобілізація – вірні смерть чи каліцтво», «українці воюють за інтереси західних кураторів», «в Україні мобілізують виключно тих, хто не може відкупитися від цього чи використати якісь зв’язки, щоб уникнути мобілізації» та інші.
Чому це неправда
Допомагаючи прокремлівським пропагандистам, діючи з ними в унісон, Володимир Сальдо вдається до таких же маніпуляцій, тобто, намагається позиціонувати участь українців у війні з російськими агресорами, захист своєї землі як безглузду бійню за міфічні «інтереси західних кураторів». При цьому геть ігнорується те, що у українців не було б необхідності воювати, якби не російська агресія, яка розпочалася у 2014 році і переросла в повномасштабне військове вторгнення у 2022-му.
Володимир Сальдо вдається до неправди вже на початку свого допису, зазначаючи, що після прийняття закону начебто відправлятимуть «на бійню всіх чоловіків від 18 до 60 років, включаючи інвалідів 3 та 2 груп».
Справді згідно з законом № 10449 мобілізованими можуть бути українці у віці від 25 до 60 років. Громадяни у віці 18-25 років, а також особи з інвалідністю підлягають мобілізації тільки за бажанням.
Про виключення з закону норми про демобілізація через 36 місяців служби Сальдо пише як про щось категоричне і невідворотне. Але справді Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський надіслав лист до голови Міноборони Рустема Умєрова з проханням виключити цю норму з нового законопроєкту та розглянути її окремо. Тепер Уряд має розробити та подати на розгляд Верховної Ради окремий законопроєкт про демобілізацію та ротацію військовослужбовців.
Тобто, і тут окупаційний губернатор Херсонщини вдається до грубої маніпуляції. Бо справді йшлося не про беззастережне скасування норми про демобілізацію та ротацію, а про запровадження її окремим документом.
Щодо мобілізації людей, які перебувають в ув’язненні, то, дійсно, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №11079-1, який дозволить звільняти деяких ув’язнених від відбування покарання у разі проходження військової служби. Законопроєкт прийнято за основу з доопрацюванням.
Згідно з цим документом, ув’язненим за нетяжкими статтями буде надаватись можливість служити у разі їх бажання, а також за умови того, що людина не є суспільно небезпечною. Не можуть бути мобілізованими засуджені за тяжкі злочини, наприклад, за умисне вбивство, сексуальне насильство, за злочини проти основ національної безпеки.
Стосовно засуджених за злостне ухиляння від військової служби, то якщо навіть гіпотетично уявити, що цих людей мобілізують під час відбування ними покарання, то Володимир Сальдо сильно перевищує потенціал цього джерела надходження новобранців до ЗСУ.
Точної статистика стосовно вироків для ухилянтів немає, але є дані, які дозволяють говорити про певні тенденції. В 2023 році в Україні, за даними цифрового сервісу аналізу державних даних Опендатабот, розглянуто судами 1274 справи про ухиляння. В 60 випадках обвинувачені отримали реальні строки ув’язнення. За січень 2024 року суд виніс ухилянтам 120 вироків. Поки що невідомо, скільки з цих вироків – до реального позбавлення волі. Втім, навіть якщо припустити, що реальне ув’язнення передбачають усі винесені вироки і усі такі засуджені будуть мобілізовані, то їх кількість у порівнянні із загальними потребами Збройних сил України – навіть не «краплина в морі».
Натомість, згідно з оприлюдненими в медіа даними російських правозахисних організацій, кількість ув’язнених з РФ, завербованих для участі у війні з Україною, перевищує 20 тис. людей. В листопаді 2022 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацію росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені кримінальним кодексом Росії.
Загальновідомо, що саме з засуджених були сформовані більшість підрозділів російської ПВК «Вагнер» і формування «Шторм Z». До речі, останнє підпорядковане міноборони РФ і зараз бере участь у бойових діях в Україні.
А в листопаді 2023 року уряд Росії запровадив «особливий військовий облік» для ув’язнених у тюрмах і колоніях. Тобто, усі засуджені чоловіки розглядатимуться як потенційні військовослужбовці.
Але Володимир Сальдо в своєму дописі не згадує про такі дуже відомі факти, а звертає увагу на український законопроєкт, який перебуває в процесі затвердження, а після затвердження точно не буде «робити погоду» в такій сфері як мобілізація до ЗСУ.
Чому це важливо
Меседжі про «насильницьку мобілізацію» українців, відправлення їх «вмирати за Байдена» та інші наративи, пов’язані з цим питанням, насаджуються для досягнення кількох цілей.
Прокремлівська пропаганда, в руслі якої працює і Telegram-канал Володимира Сальдо, дуже часто вдається до такого маніпулятивного прийому, як «віддзеркалення», тобто, приписує Україні те, що справді робить Росія. В даному випадку – насильницьку мобілізацію і мобілізацію ув’язнених.
За даними військової розвідки України, в період з 24 лютого 2022 року з окупованої української території (Крим, «Л/ДНР») було насильно мобілізовано 55-60 тис. людей та відправлено на фронт для участі у війні Росії проти України. З них загинули, за даними з різних джерел, від 11,5 до 20 тис. людей. Щодо 11,5 тис. загиблих, то це – дані, зібрані «Медіазоною» спільно з російською службою Бі-Бі-Сі на підставі «офіційних» повідомлень окупаційної влади «народних республік», які остання припинила оприлюднювати у грудні 2022 року, скоріше за все, після відповідної вказівки з Кремля. І ці дані ймовірно, стосуються лише людей, «офіційно» зареєстрованих як «військові» в підконтрольних Росії «республіках». Статистики щодо загиблих серед мешканців окупованих територій, яких мобілізували до так званих «добровольчих формувань», взагалі немає.
Тому російська пропаганда і створює галас навколо мобілізації в Україні. Щоб бодай якось «розбавити» негативний резонанс такого злочину РФ, як примусова мобілізація мешканців окупованих територій та відправлення їх на смерть.
Також російська пропаганда намагається використовувати в своїх цілях усі чутливі теми, які з’являються в українському медіапросторі і взагалі в публічному просторі. Задіюючи і пряму пропаганду на кшталт допису Володимира Сальдо, і тонші методи впливу на людей: сумнівних блогерів і пседоукраїнські медіа.
Мобілізація – одна з найчутливіших тем. Тому ворожі пропагандисти намагаються використати її в своїх цілях, і їх програма максимум – «розхитати» українське суспільство, якомога більше загострити вже наявні внутрішні протиріччя і створити нові. Результатом такої пропагандистської кампанії, скоріше за все, мають стати деморалізація суспільства масове ухиляння від мобілізації, протести, дезертирство і масова здача в полон вже мобілізованих.
Але зусилля пропагандистів не мають очікуваних ними успіхів. Втім, все одно українським споживачам інформації варто бути уважними щодо контенту, який стосується мобілізації.
До речі, в дописі Володимира Сальдо є ще один радянський пропагандистський стереотип, який насаджувався на шкільних уроках історії, – про рабів-гладіаторів. Згідно з ґрунтовними дослідженнями історії Давнього Риму, гладіатори в переважній більшості були не рабами, а колишніми військовими, які виступали на аренах за непогані гонорари.
Дана публікація була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Херсонська обласна агенція громадської журналістики МІСТ” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.