Обгорілий кузов «Запорожця». На «кладовищі» автівок у селі Посад-Покровське Чорнобаївської громади звалено чимало залишків машин, якими свого часу користувалися і цивільні, і, можливо, військові. Але саме від того «Запорожця» стало особливо щемливо. Бо він – частка зруйнованого війною непростого, небагатого життя якихось селян середнього достатку.
Колишнім власникам цього авто напевне і зараз дуже непросто, як і усьому селу, де повернення до мирного життя – процес, під час якого радість і надія змінювалися розчаруванням і розпачем, а потім знову з’явилася надія.
Посад-Покровське не здається, і останнім часом там відбуваються події, які дають підстави сподіватися, що село все ж відновиться.
Альтанки посеред руїн
Нещодавно посаджені молоді дерева. Альтанки і спортивний майданчик – теж нові і нещодавно встановлені. Бетонна доріжка, облаштування якої ще не закінчене. Тут навіть не віриться, що навколо – руїни.
Поява у Посад-Покровському цього парку – заслуга місцевої благодійної організації «Менше слів, більше дій».
«Сподіваюся, ми закінчимо усі роботи до Нового року, – розповідає керівник організації Олег Долголуцький, – щоб мешканці села, насамперед – мами з маленькими дітьми, мали можливість тут гуляти, відпочивати. А зробили ми парк завдяки тому, що одеський благодійний фонд «Спадщина» підтримав два наші проєкти і надав гранти на придбання саджанців рослин і на облаштування паркової території. А займаються цим місцеві мешканці – ініціативні люди, наша волонтерська команда. Приходять допомагати й інші сельчани. Працюємо виключно не громадських засадах, бо фінансування надане тільки на придбання усього того, що має бути у парку».
Олег каже, що зробити парк він та його соратники вирішили через дисбаланс: в одній частині села є хоча б дитячий майданчик, встановлений місцевою владою, в іншій немає нічого.
«А тут, – говорить Олег, – живуть чимало родин з дітьми, а місця, де вони могли б гуляти, немає. Тому ми й вирішили зробити парк. Зараз він – місце відпочинку і для дітей, і для дорослих. Ми закінчуємо облаштування гойдалок, ще плануємо встановити карусель».
Окраса парку – велика сосна. Місцеві мешканці розповідають, що раніше вона росла біля зруйнованої під час бойових дій автозаправної станції. Дерево вивернуло з землі вибуховою хвилею. І люди, вирішили врятувати його, посадивши у парку. Зробити це допомогли американські благодійники, які надали спеціальну техніку для переміщення і посадки дерева.
«Працювали цілий день, – розповідає мешканець села, який допомагав рятувати сосну. – Було непросто, але впоралися. На жаль, нижні гілки рослини вже всохли станом на той час, коли саджали дерево, тому їх обрізали. Але загалом дерево живе і, сподіваюся, йому буде добре на новому місці».
«Усе нормально, але…»
«Дах мені перекрили, залишилося зробити два фронтони, і хочеться, щоб з цим завершили якомога скоріше, бо в будинок потрапляє вода», – каже Лідія Григорівна – 86-річна мешканка Посад-Покровського, про непросту ситуацію якої МОСТ писав влітку.
Після повного переходу села під контроль України волонтери допомогли жінці перекрити дах новим шифером, але пізніше її вмовили подати документи на відновлення оселі за державною програмою. Коли Лідія Григорівна погодилась, шифер з будинку зняли, залишивши дах лише під плівкою. А потім закінчилися гроші, і пенсіонерці та її 61-річному сину довелося після дощу ліквідувати наслідки надзвичайної ситуації: залило веранду. Звісно, жінка почала обурюватися, звернулася до місцевої влади. Будинок додатково накрили ще й брезентом і запропонували чекати поновлення фінансування.
«Зараз покрівля вже відновлена, – каже пані Лідія, – але треба утеплювати стелю, бо самі розумієте, який зараз її стан після того, як рік будинок стояв з розбитою покрівлею. Через це неможливо нормально опалювати будинок, бо стеля не тримає тепло. Треба й покрівлю утеплювати».
На запитання про життя загалом жінка відповідає, що начебто усе нормально: є електрика, є завдяки державній допомозі дрова для опалення. Благо будинок зведений давно, і тому має твердопаливну пічку. Тобто, умови для життя – більш-менш пристойні. Але…
Окрім стану будинку, Лідію Григорівну турбують деякі інші проблеми. І якщо у будинку вона та її син можуть і самі дещо полагодити або назбирати грошей, щоб купити щось чи оплатити якісь роботи (вони власним коштом поміняли вікна), то відсутність у селі водо- та газопостачання – проблеми, які пересічні мешканці вирішити не здатні.
«Питну воду, – каже мешканка Посад-Покровського, – нам привозять. Намагаємося якось раціонально її витрачати, бо вона ж використовується і для приготування їжі. А ось з технічною водою – велика біда. Є місце, де можна її набирати, але ж таким літнім людям, як я, це дуже важко. У селі був водогін – старий, у поганенькому стані. Але він працював. На жаль, під час бойових дій була знищена водонапірна вежа. І зараз ми дуже потерпаємо від нестачі саме технічної води, необхідної для підтримання чистоти в оселі, прання, гігієнічних процедур».
За словами Лідії Григорівни, новий водогін у селі будували, але через якісь прорахунки будівництво так і не завершили.
«У селі, – каже вона, – говорять, що проклали якісь не ті труби. Якщо це правда, то це – знущання над людьми. У село ж повернулося чимало мешканців, людям потрібні умови для життя».
З нетерпінням чекає пенсіонерка і на відновлення у селі газопостачання, яке, зазначає жінка, і державу позбавить від необхідності витрачати чималі кошти на забезпечення людей дровами.
«Я цілком розумію, – говорить мешканка Посад-Покровського, – що людям, які живуть у зоні активних бойових дій, ще гірше, ніж нам, розумію, що в країні – війна. Але все ж хочеться якомога скорішого повернення у наше життя хоча б відносно цивілізованих умов».
Ставка – довіра до влади
Нещодавно у Посад-Покровському відновили будівництво нових осель замість знищених внаслідок бойових дій. Про це повідомило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Зазначається, що після відновлення фінансування проєкту комплексної відбудови у селі продовжили будівництво будинків та ведуться роботи з облаштування системи водопостачання.
«Проводимо роботи на 120 житлових будинках. У пріоритеті – зведення стін. До кінця року за сприятливих умов плануємо облаштувати покрівлю», – йдеться в дописі.
Нагадаємо, навесні 2023 року Посад-Покровське включили у проєкт з комплексної відбудови. Але роботи припинилися у 2024 році. У серпні стало відомо, що Кабмін знову виділив гроші на відбудову села.
Кореспонденти МОСТа дуже хотіли поспілкуватися про хід відбудови з представниками місцевої влади, але у старостаті відмовилися від такого спілкування, пояснивши це турботою про безпеку села: мовляв, чим менше інформації будуть оприлюднювати місцеві посадовці, тим менше ймовірність ворожих обстрілів. І порадили поспілкуватися з Миколою Савченком – начальником Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області.
«Фінансування, – розповів нам Микола Савченко, – відкрили тільки два тижні тому. До цього фінансування не було майже рік. Зараз активно йдуть роботи на 12-ти об’єктах, усього в роботі станом на кінець року – 98 об’єктів. Це – будинки, на які є усі документи, з власниками яких укладені договори за державною програмою «Краще, ніж було».
На запитання про відновлення у Посад-Покровському системи водопостачання Микола Савченко відповів, що проблема – лише у відсутності фінансування. Він спростовує слова мешканців про технічні проблеми, які нібито завадили відновленню водогону: «Не було фінансування. Три тижні тому роботи відновилися, зараз вони йдуть на двох вулицях».
За словами Миколи Савченка, наступного року мають початися роботи з відновлення у Посад-Покровському газопостачання.
«Проектно-вишукувальні роботи завершені. Чекаємо відкриття фінансування. Наступного року будуть проведені відповідні закупівлі. І тоді розпочнуться роботи з відновлення газопостачання. Буде прокладатися новий газогін низького тиску і буде робитися розведення по абонентах», – каже він.
Стосовно строків виконання усіх відновлювальних робіт у Посад-Покровському і загального обсягу їх фінансування пан Микола сказав, що такою інформацією поки що не володіє: «На сьогоднішній день я не можу відповісти на такі запитання. Я ж – не розпорядник коштів. Це буде відомо на початку 25-го року. Коли бюджет приймуть, доведуть плани. Ми ж – регіональний підрозділ».
Під час перебування у Посад-Покровському кореспонденти МОСТа бачили, що роботи з відновлення будинків сельчан дійсно йдуть. Але мешканці у розмовах казали, що бояться ще одного припинення фінансування й того, що й цього разу сподівання на відновлення їх житла будуть марними.
Відновлення робіт з відбудови села зараз стало свого роду грою, де ставка – довіра людей до влади. Якщо й цього разу мешканців спіткає розчарування, це спричинить неабияку кризу довіри мешканців Херсонщини до державної і місцевої влади.
Автори: В’ячеслав Гусаков, Олена Гнітецька