На окупованій частині Херсонщини з’явилися білборди російської агенції нерухомості «Слов’янський двір», пов’язаного із злочинним угрупованням, яке спеціалізується на рейдерстві.
Один з таких білбордів засвітили окупаційні «поліцейські» в повідомленні про один із своїх заходів. Розміщений білборд, судячи з фото, на території Генічеського району неподалік адміністративного кордону Херсонської області і Криму.
Поява цього білборду може означати те, що на окуповану частину Херсонської області поклало око російське злочинне угруповання, яке спеціалізується на рейдерських захопленнях. Членом такого угруповання в російських медіа називають Олега Воліна – чоловіка засновниці агенції «Слов’янський двір» Ірини Воліної. Сам Волін це категорично заперечує і навіть судиться з деякими російськими медіа.
В Росії писали про захоплення Воліним одного з московських ринків – «Петровського» – співвласником якого він був, а потім став одноосібним власником. При цьому, як стверджують, автори публікацій, не гребував ані шахрайством, ані силовим захопленням активів.
Спільником Олега Воліна російські медійники називають Василя Бойко-Великого – відому в російських кримінальних колах людину. До речі, станом на листопад 2022 року Бойко-Великий перебував в російському СІЗО за підозрою у розкраданні коштів клієнтів банку «Кредит Експрес». А взагалі ця людина має змістовну кримінальну біографію. А у 2007 році під час сидіння в «Матроській тиші» шахрай і рейдер Василь Бойко відчув «духовне переродження».
Коли в 2008 році вийшов на волю, сплативши рекордну для тих часів заставу у 50 млн рублів, взяв себе подвійне прізвище, додавши до паспортного прізвища «Великий». А також почав активно брати участь в заходах російських «національно-патріотичних» організацій і носити чудернацький одяг в «руському стилі».
А також на території свого торгівельного комплексу «Электроника на Пресне» в Москві побудував «храм на честь Різдва Святителя Миколая Чудотворця».
«Настоятелем» цього храму є «духовний батько» родини Воліних і Бойко-Великого, Олексій Авер’янов – колишній священник російської православної церкви. Ще в 1992 році він потрапив у низку скандалів і отримав від РПЦ заборону на служіння, але перейшов в Російську православну церкву за кордоном. Але у 1996 році був відлучений і від неї. Священника звинувачували у «порушенні моральних законів про святість шлюбу» (позашлюбні зв’язки), а також в порушенні церковних порядків (самовільне залишення приходу).
Але справжньою причиною складних стосунків Авер’янова з церковним начальством, скоріше за все, був тісний зв’язок священника з одіозною організацією «Національно-патріотичний фронт «Пам’ять». Ця організація свого часу була відома своїм войовничим антисемітизмом, гучними акціями із закликами до міжнаціональної ворожнечі, а також – нападами на публічних людей, які її критикували, і серед жертв цих нападів були й православні священники.
Авер’янов, Бойко-Великий і родина Воліних утворили свого роду щось на кшталт «клубу за інтересами» з сектантськими ознаками, який називають «Православна община». Вони зібрали любителів «истинной Руси» і час від часу проводять заходи «в русском стиле». Дрес-код на цих заходах – чудернацькі «исконно русские» вбрання, здебільшого – від «Дома русской одежды Валентины Аверьяновой». Валентина Авер’янова – дружина Олексія Авер’янова.
В усій цій православно-великоруській еклектиці Ірині Воліній відведені ролі «підприємця-патріота», «зразкової матері і дружини», «просвітниці», а також – «обличчя бренду». Починаючи з 2012 року в Росії, а з 2014 року – в окупованому Криму почали з’являтися білборди з логотипами агенції «Слов’янський двір», портретами Воліної, вдягненої в «руське вбрання» і з, м’яко кажучи, дивними лозунгами.
Ось – лише кілька прикладів цього «безглуздого і нещадного» креативу: «Россия великая миродержавная сила», «Русские идут – это не Голливуд», «Ищущий мудрости шествует на Восток, любящий суету бежит на Запад», «Русская жена живет по благодати и имеет дар власти над хаосом», «Семья с добродетельной русской женой — прямая дорога к блаженству», «Предавший любимую женщину предаст и Родину». І так далі.
Правда, із статусом «зразкова дружина» у Ірини Воліної – проблеми. Російські медіа пишуть, що офіційно шлюб Ірини і Олега Воліних розірваний. Є версія, що розлучення – фіктивне, і подружжя пішло на це заради бізнес-інтересів.
А встановлювалася дивна «наочна агітація» не будь-де, а, наприклад, на Рубльовському шосе неподалік Москви, де, за даними російського видання «Коммерсантъ Деньги», у 2017 році оренда п’яти двосторонніх банерів коштувала близько двох мільйонів рублів на місяць. І це при тому, що, за даними, того ж видання станом на 2017 рік, інформації про фінансові показники роботи агенції практично не було в публічному просторі.
Проте, аналізуючи російські сайти, можна зробити висновок, що агенція «Слов’янський двір» – не фіктивне підприємство. Принаймні, у 2022 році компанія реально працювала, але важко сказати, чи настільки успішно, щоб мати чималі гроші на дорогі борди, які «прикрашають» російські міста, а також – окуповані РФ території. Скоріше за все, витрати фінансуються з доходів від бізнеса Олега Воліна: ринок «Петровський» – один з найдорожчих в Москві, бо розташований в місцевості з переважно елітною забудовою.
До речі, в окупованому Криму перший «патріотичний» борд від Ірини Воліній був встановлений приблизно за місяць до окупації півострова.
Тому можна припустити, що родина Воліних має певні зв’язки з владними структурами Росії і, можливо, дещо знала про розвиток подій у 2014 році. А, може, і виконувала чиїсь вказівки. Втім, для РФ зрощення криміналітету і влади – річ звичайна.
До речі, російські медіа писали, що родина Воліних має в Криму бізнес-інтереси в сфері виноробства.
Не виключено, що і борд на окупованій частині Херсонської області з’явився не випадково, а через те, що Волін або хтось з його найближчого оточення поклав око на щось «ласе» для них на Херсонщині. Можливо, скоро на окупованій українській території працюватиме і «Православна община», яка, до речі, має в своєму складі і освітній заклад – «Русскую школу», яку очолює Марія Авер’янова – донька псевдо-священника Олексія Авер’янова.
Варто зазначити, що борд, помічений на Херсонщині, відрізняється від своїх російських «побратимів». По-перше, там заміть портрету Ірини Воліної – зображення ікони, напевне, з тих міркувань, що зображення якоїсь фрікуватої жінки не матиме на Херсонщині належного ефекту. По друге, напис – інший. У варіанті для РФ це – «Будущее Земли формирует нравственная и атомная энергия России».
Ймовірно, було вирішено, що для наляканої війною і окупацією Херсонщини слово «атомна» – це вже занадто. Тому вирішили дещо змінити.
Але сутність наміру, заради якого, можливо, з’явився борд, від цього не змінилася анітрохи. Скоріше за все, окупована частина Херсонщини опинилася в сфері інтересів російського кримінального клану, який прикривається православно-патріотичною «обгорткою». Можливо «за сумісництвом» буде і «промивання мозків» від «Православної общини».
І мешканцям загарбаних територій легше від цього не буде. Залишається сподіватися, що ЗСУ не дозволять окупантам довго знущатися над людьми.
А поки що у херсонців буде можливість побачити «руський мир» в усій його «красі». Із священником, який не є священником і служить в храмі, який не є храмом. Із злочинцями, які полюбляють чудернацькі вбрання з радянських і російських псевдоісторичних фільмів «про царів і бояр». З прикриттям злочинної діяльності «ширмою» демагогії про «православ’я і патріотизм». І з дорогою «наочною агітацією», яка у нормальної людини може викликати щонайменше подив.
В’ячеслав Гусаков