Жительку нині окупованої Нової Каховки Наталію Кожем’яцьку російські військові уперше затримали 17 травня 2024 року. Наступного дня, увечері, жінку знову забрали й донині утримують у полоні.
Про це пише Центр прав людини ZMINA зі слів сестри полоненої Тетяни.
Наталія Кожем’яцька з чоловіком та батьками проживала у Новій Каховці. До війни вона працювала у місцевому магазині, а після вторгнення РФ – у цигарковому кіоску разом з напарницею. Щовечора жінка зачиняла кіоск та забирала товар додому.
Увечері 17 травня 2024 року її викрали окупанти, а наступного вечора привезли додому. За словами рідних, вона мала переляканий вигляд та розповідала про катування електричним струмом.
Того ж дня, близько 22:00 до квартири Наталі знову прийшли росіяни та наказали їй одягнутися тепліше, оскільки “вона їде з ними надовго”. Відтоді родина довгий час не могла дізнатися про її місце перебування.
Тоді ж сестра Наталії Тетяна написала заяви про її зникнення до української поліції та всіх державних органів, які дотичні до пошуку та звільнення цивільних. А 31 травня мама викраденої звернулась до окупаційної поліції у селі Тавричанка, де намагалася дізнатися про долю доньки.
“Один зі слідчих розпитував маму про Наталю, її погляди та ставлення до так званої “спеціальної військової операції”. Жінка просила дозволити передати доньці речі, але отримала відмову”, – розповідає Тетяна.
5 серпня 2024 року інший слідчий зателефонував матері Наталі та дозволив побачення. У поліцейському відділку жінка мала коротку, двохвилинну зустріч із донькою під суворим наглядом. Передачу дозволили залишити. Після цього побачення й передачі забороняли аж до вересня.
10 листопада адвокат Наталії запропонував матері укласти договір про надання правової допомоги. Зустрівшись у Генічеську, вона дізналася, що доньку утримують у Новотроїцькому відділку й звинувачують у замаху на вбивство так званого очільника муніципальної охорони Нової Каховки — Максима Карого. Серед доказів – нібито фото спаленого авто вбитого колаборанта.
“Також Наталію оголосили громадянкою РФ, хоча вона не отримувала російський паспорт — лише довідку про переоформлення документів, яку в неї забрали”, – продовжує розказувати жінка.
25 листопада мати зустрілася з донькою, яка зізналася, що в день затримання її зґвалтували. За словами жінки, Наталія виглядала виснажено, сильно схудла і майже не мала апетиту. Пізніше знайомі повідомили, що бачили її в лікарні.
4 грудня 2024 року відбулося судове засідання щодо запобіжного заходу. Адвокат просив домашній арешт, однак “суд” залишив Наталю під вартою, мотивуючи це “тяжким злочином”.
9 січня 2025 року їй продовжили запобіжний захід. Тоді стало відомо, що жінку звинувачують також у замаху на “правоохоронця” за ст. 317 КК РФ. У справі фігурують ще троє “співучасників”, і навіть колишній адвокат вважав, що Наталію підставили.
За словами Тетяни, сестри Наталії, 10 травня 2024 року Слідчий комітет РФ порушив проти неї ще дві справи — за фактом смерті офіцерів ФСБ та за замах на вбивство працівника окупаційної адміністрації. Уже 11 травня ці провадження об’єднали та перекваліфікували за ч. 3 ст. 205.1 КК РФ — “сприяння терористичній діяльності”.
Згодом рідні дізналися, що Наталію обмовила сусідка, яку почали залякувати, тому її повторно заарештували.
“Дехто зі знайомих спробував щось дізнатися про мою сестру, але окупанти їх сильно побили та відпустили”, – розповідає Тетяна.
У січні адвокат надіслав родині фото заяви Наталії про відмову від оскарження тримання під вартою. Донька передала список необхідного. Згодом адвокат повідомив, що передачу можна залишити в Чонгарі.
7 травня 2025 року жінку перевели до СІЗО в Сімферополі. Там у неї зникли особисті речі. Після двох тижнів її етапували спершу до Краснодара, а потім до Ростова, де вона перебуває нині.
У листах Наталія повідомила, що в Ростові краще, ніж у попередніх місцях: тричі на день годують, є лазня. Однак прогулянок немає, а листи з дому їй не передають. Персонал відмовився віддати їх попри її прохання. Посилку ж вона отримала.
Стан її здоров’я погіршився: апетиту немає, з’явилися проблеми з тиском. За словами Тетяни, Наталя має алергію на більшість ліків, а в обох руках — металеві пластини після переломів.
“Наших близьких насильно забрали з власних домівок і не звільняють. Кожен обмін, де немає цивільних, — це нова рана. Проте ми боремося за Наталю разом”, – жінка.
Нагадаємо, правоохоронці встановили понад півтори тисячі людей з Херсонщини, які постраждали від катувань росіян. Близько 50 випадків убивств, розслідується.