Попри заявлені реформи, поліція в Україні майже не бореться з наркомафією, проте охоче переслідує наркозалежних. Так, 74% виявлених у 2016 році поліцією наркозлочинів стосуються виробництва, зберігання та перевезення наркотиків без мети збуту (ст. 309 Кримінального Кодексу). Водночас злочини, пов’язані зі збутом наркотичних речовин, становлять лише 8%, а злочини, пов’язані з організацією наркобізнесу – менше 2%. Наркозалежні, як і секс-працівниці, залишаються «зручною» категорією, за рахунок якої правоохоронці звітують про «високі показники» своєї діяльності, але чи впливає такий підхід на наркобізнес?
Про реальну ситуацію з наркозлочинами, а також про унікальний механізм розслідування порушень прав вразливих груп з боку поліції говорили в прес-клубі «Новий день».
Під час круглого столу було презентовано дослідження Експертного центру з прав людини «Дотримання прав вразливих груп населення у діяльності правоохоронних органів», обговорення якого виявилося досить емоційним та бурхливим. Представники авторського колективу, Управління протидії наркозлочинності ГУНП, патрульної поліції, сервісних організацій дискутувати про методи роботи правоохоронців та необхідні зміни до законодавства. Активними учасниками обговорення стали й фахівці системи БПД Херсонщини, а саме директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва, начальник відділу організації надання безоплатної правової допомоги Олена Іпатенко та інтегратор Херсонського місцевого центру з надання БВПД Володимир Куценко.
Чому правоохоронці порушують права вразливих груп і чим це загрожує громадянам України розповів експерт та один із авторів дослідження Віктор Чупров.
Варто зазначити, що Експертний центр з прав людини не один рік здійснює моніторинг порушень прав та свобод людини з боку правоохоронців, результати якого дозволяють стверджувати про поширеність застосування неналежного поводження до наркозалежних осіб. Це, насамперед, незаконне застосування фізичної сили й спецзасобів до затриманого під час дізнання або слідства, застосування катувань та незаконні засоби фізичного та психологічного впливу, тривале утримання в правоохоронних органах без їжі, питної води та умов для сну, а також використання стану наркотичного сп´яніння або абстиненції з метою примушення до зізнання у скоєні злочину.
«Дані нашого звіту, – розказує Злата Швець, – показують: правоохоронці продовжують імітувати боротьбу з наркозлочинністю, переслідуючи хворих людей, а не наркоторговців. Поліції вигідніше засудити кількох споживачів наркотиків, а не перекрити наркотрафік. Бо в першому випадку буде «розкрито» кілька злочинів, а в другому – лише один».
«У цьому звіті ми зібрали широкий спектр порушень прав уразливих груп: порушення права на життя, на свободу, збір персональних даних та розголошення конфіденційної інформації про стан здоров’я, незабезпечення ЗПТ та АРТ терапією затриманих у слідчих ізоляторах. Наше дослідження – це зріз ситуації по Україні в цілому, і Херсон, на жаль, не виключення. Описані проблеми – реальні та конкретні, і ми маємо вести з ними боротьбу», – зазначила Злата Швець.
Саме тому Експертним центром з прав людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» розпочато проект, спрямований на забезпечення захисту та поновлення прав вразливих груп шляхом посилення правової спроможності – як самих наркозалежних і працівників комерційного сексу, так і інститутів громадського суспільства у цій сфері.
Викорінювати правопорушення з боку правоохоронців можливо тільки разом з громадськістю
Такого висновку дійшла директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва, звернувши увагу присутніх, що Херсонщину, на жаль, не оминула тенденція, яка склалася на всій території України: «Правоохоронці роблять вигляд, що борються з наркоторгівлею, а насправді координують діяльність наркопритонів, є також непоодинокі випадки, коли ті, хто повинен боротися з цими явищами, самі займаються збутом наркотиків. Наприклад, наш Регіональний центр було повідомлено про шість таких фактів протягом останніх 4-х років».
«Сьогодні, – підкреслила Марина Єлисєєва, – фактично борються лише з тими, кого, умовно кажучи, «заказали» або «злили», конкуренти. Інші працюють під так званим «дахом» поліції. А за рахунок осіб, які вживають наркотичні засоби, поліція робить показники в розкритті злочинів, особливо так званих «висяків».
Зменшення порушень за 2016 рік Марина Єлисєєва пов´язує з тим, що почали діяти заклади системи БПД, які забезпечують ранній доступ до правової допомоги усім затриманим, адже механізм цілодобового інформування регіональних центрів з надання БВПД дозволяє кожному протягом двох годин після затримання отримати захисника: «Це мінімізує порушення прав затриманих. Крім того, вразливі категорії осіб мають можливість вирішити правові проблеми у цивільних, адміністративних та кримінальних справах, звернувшись до Регіонального або місцевих центрів».
«Ми проводили окреме дослідження по прийнятих рішеннях кількох судів Херсонської області за 2015 і 2016 роки, – зазначила Марина Єлисєєва. – У цих судах близько 90% кримінальних справ із прийнятими рішеннями судами першої інстанції проводилося за скороченою процедурою, без участі захисника. Це ті злочини, в яких найчастіше звинувачують наркозалежних – крадіжки, нанесення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, зберігання наркотичних засобів. Аналізуючи ці справи, неважко здогадатися, що за наявності захисника далеко не кожна з них завершилась би обвинувальним вироком або навіть потрапила до суду. Це свідчить про те, що у багатьох випадках працівники поліції або прокуратури схиляють особу визнати вину і погодитись на «скорочене» провадження, аби не затягувати процес і отримати покарання, яке б усіх влаштовувало. Особливо привернули увагу справи по обвинуваченню у вчиненні понад 10, 20 і навіть більше крадіжок. Фактично, на особу «вішають» нерозкриті злочини і цим підвищують статистику їх розкриття, а реальні злочинці залишаються непокараними. При аналізі проваджень слідчих суддів встановлено, що десь у 40% випадків не відбувалась технічна фіксація судового процесу. При цьому особу схиляли писати щось на зразок розписки, відповідно до якої вона не заперечувала проти цього. У жодній з цих справ не брав участі захисник. Також було помічено, що під час судового розгляду, який відбувався в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, такі випадки також мали місце».
Регіональні команди – унікальний механізм запобігання неправомірним діям поліції
Крім виявлення та оприлюднення широкого спектру порушень прав уразливих груп з боку правоохоронців, автори дослідили їх причини та наслідки, а також описали унікальний механізм запобігання свавіллю поліції – це створення регіональних груп з протидії порушенням прав вразливих груп, про які розказав присутнім Віктор Чупров.
Варто зазначити, що сьогодні у шести обласних центрах – Сумах, Львові, Кропивницькому, Одесі, Дніпрі та Херсоні – діють такі регіональні групи. Вони складаються з адвокатів, журналістів, правозахисників та представників вразливих груп. Учасники самостійно збирають докази порушення прав людини у поліції та допомагають постраждалим відновити справедливість.
До складу Регіональної команди Херсонської області входять директор Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Марина Єлисєєва, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксана Тропіна та громадський активіст Алім Лисак. Координатором команди є юрист Херсонського обласного благодійного фонду «Мангуст» Володимир Куценко.
Впровадження замісної підтримувальної терапії (ЗПТ)
Згідно з законом, затримані в СІЗО мають право на медичну допомогу. Втім, наркозалежним на ЗПТ часто в цьому праві відмовляють. Переривання лікування призводить до тяжких наслідків, іноді – смертельних. Сьогодні, на жаль, не в кожному обласному центрі є механізм безперервного надання медичної допомоги в’язням СІЗО з наркотичною залежністю.
Про те, як де на Херсонщині запроваджена програма ЗПТ розказав головний лікар Херсонського обласного наркологічного діспансеру Іван Гаркуша.
Заклади охорони здоров’я Херсонської області, що впроваджують ЗПТ
Херсонський обласний наркологічний диспансер (м. Херсон, вул.Р.Люксембург, 8), тел. (0552) 26-70-91, (0552) 26-74-50
Херсонський обласний протитуберкульозний диспансер (м.Херсон, Миколаївське шосе, 82), тел. (0552) 37-28-30
Центральна міська лікарня міста Нова Каховка (м.Нова Каховка, вул. К.Маркса, 33-а), тел. (0554) 97-26-68
Каховська центральна районна лікарня (м. Каховка, вул. К. Маркса, 73), тел. (05536) 2-14-59
Цюрупинська центральна районна лікарня (м. Цюрупинськ, вул. Комунарів, 85), тел. (05542) 2-11-79
Скадовська центральна районна лікарня (м. Скадовськ, вул. Радянська, 20), тел. (05537) 5-24-52
Регіональний представник управління забезпечення прав людини НПУ в Херсонській області Ілля Андрійовський зазначив: «Часто наркозалежна людина скоює злочини для того, щоб знайти кошти на наркотики. Очевидно, що ця людина хвора і потребує лікування. Один із шляхів вирішення цього питання є впровадження замісної підтримувальної терапії, яка допомагає людині відмовитись від вуличних наркотиків та вилікуватись від залежності».
У нашому місті діє Херсонський обласний благодійний фонд «Мангуст», в якому допомагають наркозалежним вирішити їхні проблеми та реінтегрувати їх у суспільство.
Телефон довіри: (0552) 27 90 88, 27 31 83.
Представники правоохоронних органів категорично не погодилися з правозахисниками
Проблема наркобізнесу, яка зібрала правозахисників та правоохоронців в одному залі, виявилась досить складною, особливо для останніх. Погодьтеся, не дуже приємно вислуховувати звинувачення на свою адресу. Тож представники правоохоронних органів категорично не погодилися з правозахисниками, зокрема, зі статисничними дослідженнями. Нагадаю, 74% виявлених у 2016 році поліцією наркозлочинів стосуються виробництва, зберігання та перевезення наркотиків без мети збуту (ст. 309 Кримінального Кодексу України). Водночас злочини, пов’язані зі збутом наркотичних речовин (ст. 307 ККУ), становлять лише 8%, а злочини, пов’язані з організацією наркобізнесу (ст. 306 ККУ) – менше 2%.
Як зазначив начальник УПН ГУНП у Херсонської області Андрій Денисьєв, такі дані не є коректними: «У своєму звіті ви говорите про 309 статтю (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. – Прим. авт.), як наче це не таке серйозне порушення закону. А у цій статті є кілька пунктів, і зокрема другий та третій пункти говорять нам про те, що особа звинувачується не лише у зберіганні чи виготовленні наркотичних речових, а й робить це не вперше, залучає до цього неповнолітніх або зберігає наркотичні речовини у великій кількості. Роботу правоохоронців не треба судити лише з одного боку. Останній випадок у нашій практиці – це 15 кг канабісу, які громадянин «просто зберігав». Практика свідчить, що особа, котра торгує наркотиками, зазвичай і вживає їх. Можливо, наведені приклади й мають місце, однак мені хотілося б почути більш конкретні факти, пов’язані з нашою роботою».
Тож об’єктивна сторона злочину є аналогічною об’єктивній стороні діяння, передбаченого ст. 307. Відмінність між ст. ст, 307 і 309 полягає лише в тому, що ст. 309 не передбачає збуту і мети збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, зазначеної у ч. 1 ст. 309.
Водночас наркобізнес продовжує процвітати, зокрема на Херсонщині. Красномовним доказом є кричуща реклама сайтів, що торгують наркотиками, якими рясніє велика кількість житлових та нежитлових будівель Херсона, та й корупційні схеми нікуди не поділися, нерідко – під патронатом самої поліції. Негативну роль у цьому відіграють також і стереотипи, що панують у суспільстві, на кшталт того, що майже кожна особа, яка вживає наркотики чи є представницею комерційного сексу, – злочинець. Тож наявність шаблонів, нерозуміння причин, через які особа потрапляє в залежність від наркотиків або до секс-бізнесу є однією з причин порушення права вразливих груп населення.
