Мешканець Херсона у жовтні 2024 року втратив понад 33 тисячі гривень – усі свої заощадження. Втратив, бажаючи отримати допомогу як людина, що постраждала від російсько-української війни. Як повідомили в поліції Херсонської області, куди звернувся чоловік, він розповів, що отримав sms-повідомлення, в якому йшлося про можливість швидко оформити фінансову допомогу від міжнародної організації.
Для отримання допомоги треба було перейти за посиланням на сайт, де пропонувалося вказати свої особисті дані та реквізити банківської картки. Після реєстрації та підтвердження з рахунку херсонця зникло понад 33 тисяч гривень.
Люди з вразливих категорій завжди були дуже привабливою ціллю для шахраїв. Починаючи з 2022 року, до таких категорій додалися й постраждалі внаслідок війни: це – мешканці деокупованих і прифронтових територій, а також – вимушені переселенці, кількість яких дуже зросла після повномасштабного російського вторгнення.
«Серед постраждалих від шахрайських дій дуже багато людей поважного віку», – каже Наталія Шатілова, керівниця Дніпровського районного у місті Херсоні відділення Червоного Хреста.
За її словами, шахраї часто вдають з себе благодійників і у різний спосіб пропонують допомогу: телефонують, надсилають повідомлення, розміщують у спільнотах та на сайтах фішингові посилання, тобто, лінки, які використовуються для отримання конфіденційної інформації користувачів. Такі посилання на шахрайські сайти маскують під стандартні, щоб відвідувач вважав, що перейшов на відомий йому ресурс.
«Ми, – каже пані Наталія, – просимо наших підопічних ніколи не відкривати посилання, які вони отримують. Просимо у разі отримання повідомлень про надання якоїсь допомоги не відкривати ніякі посилання, а зателефонувати людині, яка відправила повідомлення, або (і це – кращій варіант) прийти до нас і розпитати, чи дійсно існує та чи інша благодійна організація, чи є у неї програма, про яку люди отримали повідомлення».
Наталія Шатілова зазначила, що різного роду сумнівні повідомлення найчастіше розсилаються за допомогою меседжеру Telegram. Втім, шахраї можуть використовувати будь-які канали комунікації.
Ольга, переселенка з Херсонщини, яка зараз живе в одному з міст у центрі України (жінка просила не вказувати її прізвище та місце проживання) через шахраїв втратила акаунт у меседжері Viber.
«Від знайомої, – розповідає жінка, – я отримала повідомлення про те, що одна відома міжнародна організація, від якої я раніше отримувала допомогу, проводить видачу продуктових наборів переселенцям у місті, де живу і я з родиною. Я натиснула на посилання у тому повідомленні. У результаті втратила свій акаунт. А буквально через півгодини після цього мені почали телефонувати знайомі і питати, що сталося, бо вони отримали від мене повідомлення з проханням позичити грошей на термінову операцію. Я усе їм розповіла і розмістила у Facebook допис з поясненням ситуації. У той же день відновила акаунт у Viber. Дуже сповідаюся, що ніхто з моїх знайомих не постраждав внаслідок того інциденту. До речі, знайома, від якої я отримала те злощасне повідомлення, теж постраждала від шахраїв. Її акаунт викрали і розіслали з нього повідомлення, одне з яких я й отримала».
Як розповів МОСТу начальник відділу комунікацій поліції Херсонської області Андрій Кований, місцеві правоохоронці реєструють факти шахрайства практично щодня.
«Цей злочин – один з найбільш розповсюджених на Херсонщині і відповідно серед мешканців області, потерпілих від злочинів, найбільша кількість – саме жертви шахраїв. І дуже часто злочинці маскуються саме під різних надавачів допомоги постраждалим від війни», – каже правоохоронець.
Як розповів херсонський громадський діяч і експерт з кібербезпеки Юрій Антощук, використання фейкових повідомлень про виплати або гуманітарну допомогу вже можна виділити у окремий різновид шахрайства.
«Меседжери Telegram, Viber, різні чати і спільноти кишать цим», – каже Юрій.
За його словами, найкращий захист від шахрайства – критичне мислення.
«Варто уважно дивитися, хто саме пропонує допомогу, – радить експерт. – Не поспішайте переходити за вказаними у повідомленнях посиланнями. Краще за допомогою пошукових систем знайти офіційні сайти донорів чи благодійних організацій, вказаних в отриманих повідомленнях, і на цих сайтах подивитися, чи дійсно ці організації допомагають фінансово або продуктовими наборами. Також варто слідкувати за новинами, які розміщують офіційні ресурси обласної військової адміністрації та органів влади на місцях. Саме ці ресурси зазвичай повідомляють про різні програми допомоги».
Юрій Антощук зазначив, що донорські та благодійні організації не будуть просити отримувачів допомоги вносити передплати «на організаційні витрати», не просять передавати CVV-код карток а також – інші параметри доступу до банківських сервісів.
«Людям, які отримують повідомлення про ту чи іншу допомогу, – каже Юрій Антощук, – дуже раджу не ділитися отриманими посиланнями у чатах чи спільнотах тільки тому, що у отриманому повідомленні міститься інформація про допомогу. Люди часто діляться посиланнями, навіть не перевіряючи їх достовірність, і це призводить до дуже поганих наслідків».
Окрім того, херсонські правоохоронці реєструють чимало випадків шахрайства під час купівлі або продажу товарів за допомогою онлайн-сервісів. Херсонська поліція радить мешканцям області при проведення таких операцій обирати лише післяплату, тим більш – якщо покупець або продавець не знайомі.
«Шахраї відправляють жертвам посилання на фішинговий сайт, який візуально копіює платіжну сторінку платформи онлайн-оголошень, її дуже важко відрізнити від справжньої. Щоб не втратити свої заощадження, ніколи не переходьте за сумнівними посиланнями, які надходять вам у різних меседжерах. Якщо ви отримуєте повідомлення від родичів чи друзів у різних соціальних мережах із проханням позичити гроші, ні в якому разі не перераховуйте кошти одразу, а спочатку самі зателефонуйте людині та дізнайтеся, чи дійсно потрібна допомога», – йдеться у рекомендаціях поліцейських.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
