Найбільша кількість викрадень українських цивільних російськими військовими спостерігається у Запорізькій та Херсонській областях.
Такого висновку дійшли журналісти «Слідство.Інфо», проаналізувавши повідомлення про викрадення цивільних від початку повномасштабного вторгення Росії в Україну.
Про це йдеться у матеріалі «Викрадені росіянами: деталі зникнення українців та дії держави з їхнього порятунку».
За останні десять днів стало відомо про щонайменше десятеро викрадених цивільних у Запорізькій та Херсонській областях. Росіяни викрадають переважно голів міст та сіл, інших представників влади, активістів та журналістів.
Станом на сьогодні відомо, що зникли: активістка Ольга Гайсумова (Мелітополь), голова райради Сергій Прийма (Мелітополь), мер Євгеній Матвєєв (Дніпрорудне), активіст Сергій Цигіпа (Нова Каховка), журналіст Олег Батурин (Каховка), селищний голова Василь Мітько (Нікольськ), журналістка hromadske Вікторія Рощина та секретар міської ради Нової Каховки Дмитро Васильєв.
Зокрема у четвер, 17 березня, стало відомо, що у полон до росіян потрапила журналістка «Громадського» Вікторія Рощина. Вона знімала відео та писала статті з місця подій на сході й півдні України.
Як зазначають її колеги, журналістка готувала репортажі про події у Запорізькій та Донецькій областях і зникла на шляху до Маріуполя. Востаннє було відомо, що вона перебувала у Бердянську, де її затримали співробітники ФСБ Росії. Після цього з нею зник зв’язок і про місцезнаходження Рощиної досі нічого не відомо.
Того ж дня дружина секретаря міської ради Нової Каховки (Херсонщина) Людмила Васильєва повідомила, що її чоловіка Дмитра Васильєва викрали окупанти, які перебувають у місті. За її словами, російські окупанти вже два дні тримають її чоловіка у підвалі ізолятору тимчасового утримання в приміщенні поліції Нової Каховки.
Раніше було відомо, що у полон до росіян потрапив міський голова Мелітополя Іван Федоров. Його викрали 11 березня прямо з місцевого Палацу культури, де тимчасово був розташований керівний апарат міста та гуманітарний штаб.
Через п’ять днів після викрадення, 16-го березня, його звільнили з полону в обмін на дев’ятьох солдат строкової служби ЗС Росії.
10 березня зникла депутатка Мелітопольської ради від партії «Європейська Солідарність» та представниця кримскотатарського руху в Мелітополі Лейла Ібрагімова. Як стало відомо згодом, останню звільнили після тригодинної бесіди.
Хто шукає зниклих?
Оскільки українські правоохоронні органи на територіях, захоплених російськими військовими, не можуть повноцінно працювати, днями в Україні створили новий орган.
Національне інформаційне бюро має збирати і систематизувати інформацію про українців, які загинули, зникли або потрапили у полон.
«Ми маємо реєстр, який почали зараз формувати», – розповіла «Слідству.Інфо» міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, якій підпорядковується Національне інформбюро.
За її словами, робота поки не систематизована – дані збираються з медіа, соцмереж, за дзвінками родичів зниклих людей. Вирішальну роль у пошуку зниклих відіграє представництво «Червоного Хреста» в Україні.
«Те, що може «Червоний Хрест», – це взяти інформацію, яку ми подаємо: рік народження, посада, коли зник – є така картка спеціальна. Ми всі такі картки заповнюємо, до нас надходить ця інформація з усіх органів. Потім віддаємо у «Червоний Хрест», а вони вже мають запитувати у росіян, чи знаходяться ці люди у них. І підтвердили лише 10 полонених», – розповідає Верещук.
Серед них – мер Дніпрорудного та вже звільнений з полону мер Мелітополя, інших зниклих росіяни не підтверджують.
За словами Верещук, згідно всіх міжнародних угод, росіяни мають допустити «Червоний хрест» та інші міжнародні організації до полонених, щоб перевірити умови утримання. Але Росія ніяк не реагує на запити «Червоного хреста» щодо українських полонених.
Також, за словами міністерки, публічний розголос, а особливо цікавість українських та міжнародних ЗМІ до викрадених осіб, створює тиск на росіян і вони тоді вони або відпускають викрадених, або, принаймні, йдуть на перемовини.
Виконавча директорка Центру громадських свобод Олександра Романцова розповіла «Слідству.Інфо», чим можуть загрожувати росіянам їхні злочини щодо українців.
«Викрадення, утримання у полоні, примус до чогось, зґвалтування, мародерство – якщо воно системне з дозволу офіцерів або з наказу, тоді це – воєнний злочин. І міжнародний прокурор, який приїхав в Україну, має отримати повідомлення про це, – каже Романцова. – Чим більше свідків буде, тим краще – саме таким документуванням займаємося ми й інші правозахисні організації».
Всі воєнні злочини, які описуються Генеральною прокуратурою, передаються у Міжнародний кримінальний суд (МКС), який буде засуджувати людей, які ці накази віддавали.
2 березня 2022 року прокурор МКС повідомив, що розпочав розслідування ситуації в Україні.
«Максимальне можливе покарання для злочинців, засуджених МКС, – довічне позбавлення волі», – повідомили «Слідству.Інфо» у пресслужбі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.