Експертки мережі регіональних прес-клубів України здійснили черговий і цього року вже завершальний етап гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних видань у межах проєкту Волинського прес-клубу «Гендерночутливий простір сучасної журналістики».
Метою моніторингу було з’ясувати наскільки медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах (у якій кількості жінки і чоловіки фігурують як героїні/герої та експертки/експерти), чи використовують вони гендерні стереотипи щодо жінок і чоловіків та сексистський контент, а також чи вживають фемінітиви на позначення посад, професій, виду діяльності жінок.
У Херсонській області для аналізу було обрано публікації медіавидань: «Вгору», «Гривна», «Днепровский проспект», «Новий день», «Кавун.City», «МОСТ», «Український Південь», «Херсонці» та «Херсонщина за день». Загалом у червні було розглянуто 720 матеріалів.
Інтернет-медіа
У моніторинговий період було досліджено 536 онлайн-публікацій.
У новинах лише у 26% жінки були експертками (тими, кого цитували, чию думку передавали) і 27% героїнями (про кого йшлося, згадувалося в публікації). Кількість героїнь публікацій підвищився з 27% до 32%.
Майже порівну з чоловіками жінки коментували важливі теми у виданні «Херсонці» (49%), найнижчі показники – у вижань «Херсонщина за день» (15%) і «Український південь» (18%).
Теми, які найчастіше звучали – «волонтерство та благодійність» та «соцполітика/соцзахист» – 63% та 44% відповідно. Експертками у політичних матеріалах виступають 17% цей показник стабільний протягом трьох хвиль моніторингу у 2021 році.
Щодо героїнь публікацій, то їх найбільше знову таки на сайті «Херсонщина за день» (39%), трохи менше – в новинах «Українського півдня» (35%). Найчастіше про жінок писали у темах культури (59%), соцполітики, екології та розваг по 50%
Фемінітиви
В інтернет-виданнях назви професій, посад жінок у жіночому роді (фемінітиви) вживані у більшості матеріалів – 73%. Цей показник набагато вищий, ніж у попередні роки. Загалом із 2019 року він зріс утричі – тоді фіксували близько 26%.
Лідером червня є «Кавун.City» – 100% фемінітивів. Досить високі показники у решти видань: «Український Південь» – 83%, «Мост» – 82%.
Відсоток вживання фемінітивів пов’язаний також із використанням текстів релізів Пресцентру ХДУ, в яких постійно використовуються фемінітиви (деканеса, начальниця, викладачка, доцентка, тощо).
У виданні «Український Південь» зафіксована публікація на гендерну тематику. В ній йдеться про дівчину, яка стріляє з лука і нещодавно вступила до лав Національної гвардії України. Стереотипно вважається, що дівчина не може стріляти з лука і тип більше йти на службу. «У кароокої красуні Олександри досить незвичайне, як для дівчини, хобі – вона є вправним стрільцем з лука та арбалета із оптичним прицілом…». Яким чином колір очей чи зовнішність стосується цього виду спорту і чому для дівчини стрільба з лука раптом незвичне хобі?
За результатами отриманих даних найбільш гендерночутливим онлайн-виданням (за відсотковим співвідношенням жінок і чоловіків та кількістю фемінітивів) є «Кавун.City» (46%). На другій позиції з відривом в 1% – «Український Південь» і «Херсонці».
Друковані медіа
У моніторинговий період було досліджено 184 публікації.
Згідно отриманих даних, у матеріалах цих видань 27% експерток і 31% – героїнь. У квітні ці показники виглядали так: 28% експерток і 39% героїнь. Як бачимо, кількість експерток та героїнь зменшилася.
Експертки домінують у матеріалах на тему розваги та дозвілля – 100%, 38% – політика і місцева влада, соціальна політика/соцзахист по 20%. Порівняно з попередніми моніторингами у 2019 році, середній показних експерток був – 16%, а став в двічі більше – 32%.
Найбільше експерток серед друкованих медіа у газети «Гривна». Якщо у 2019 році їх було 26% то у червневому моніторингу – 42%. На другій позиції у червні «Новий день» 21%.
Про жінок, як героїнь матеріалів найчастіше пишуть у газеті «Днепровский проспект» – 43%. Дещо поступається «Гривна» – 31% героїнь та 25% у «Новий день».
Фемінітиви у друкованих виданнях в середньому використовуються у 36% випадків. Найчастіше їх вживають у редакціях газети «Новий день» (67%), на другій позиції – газета «Гривна» (50%). Найчастіше вживаються «посадовиця», «керівниця», «представниця», «поліцейська», «депутатка». Нуль фемінітивів – у газеті «Днепровский проспект».
Тематичних публікацій у моніторинговий період не зафіксовано.
За результатами отриманих даних найбільш гендерночутливим друкованим виданням (за відсотковим співвідношенням жінок і чоловіків та кількістю фемінітивів) є газета «Гривна» (44%), на другій позиції – «Новий день» (38%).
Підбиваючи підсумки гендерного аналізу херсонських медіа, можна зробити висновок, що чоловіки частіше коментують та стають героями публікацій, ніж жінки. Як в друкованих, так і в онлайн-виданнях значно підвищився рівень вживання фемінітивів порівняно з попередніми моніторинговими роками.
Загальний Індекс гендерної чутливості херсонських медіа у червні – ¬¬38% (у лютому – 40%, у квітні – 39%). Це – середній показник по Україні. Детальніше ознайомитися з результатами моніторингу регіональний видань 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Дані, зведені за три етапи моніторингу, демонструють, що найбільш гендерночутливим виданням Херсонщини у 2021 році є «Кавун.City» (49%). На другій позиції – «Український Південь» (43%), на третій – «МОСТ» (40%), «Вгору» та «Гривна» (по 39%) – на четвертій позиції.
Експертка з моніторингу –
Голова Херсонського прес-клубу
Оксана Жіляєва
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.