Мар’янське, що у Зеленодольській громаді – крайнє село Криворізького району. Далі починається Херсонська область, де перебувають російські окупанти. Від середини березня село потерпає від ворожих ударів важкою артилерією. Суспільне поспілкувалося із місцевими жителями.
Російський снаряд прилетів у гараж пані Любові. Розтрощив його вщент, машина – згоріла. Від ударної хвилі частково зруйнувався і будинок. Розповідаючи про це, жінка не може стримати сліз: “Чую: стріляють, бахкає. У вікно дивлюсь – дим. Вийшла, бачу – горить усе, не знаю, що робити. Дякую, що люди бігли з усіх кінців села, щоб допомогти”.В інший будинок прилетів снаряд від “Урагану”. Господарка в цей час поралась на городі, боєприпас упав в 15 метрах від неї, говорить староста села Мар’янське Віктор Недря.
“Жінку, на щастя, ударною хвилею турнуло з ніг, і через те жоден уламок у неї не влучив. Але у неї була контузія, пішла з вух кров, обпалене обличчя, волосся”, – розповідає староста.
За словами Віктора Недрі, загалом у селі від прильотів російських снарядів руйнувань зазнали 45 будинків, 17 з них майже зруйновані. Під час одного з останніх обстрілів російські військові поцілили у кладовище. Крім того, через регулярні атаки села тут перестав працювати ринок.
“У нас же тут вузол доріг: рух на Херсонщину, рух на Кіровоградщину через Кривий Ріг. На Дніпропетровщину і туди далі на Запорізьку область. Цей ринок перебуває у такому місці, що завжди користувався попитом. І, мабуть, у багатьох куточках нашої України знають про нього”, – зазначив Віктор Недря.
Деякі підприємці з села з початком повномасштабної війни не припиняли працювати. Власник кафе-крамниці Андрій Васильченко вивіз родину, а сам залишився працювати. “У тяжких умовах, але ми вже звикли, втягнулись. Укріпили, позаклеювали все. Кожен продавець проінструктований, тільки десь стріляє – або падаємо вниз, або біжимо у підвал”, – говорить Андрій Васильченко.
У закладі продовжує працювати продавчиня Лариса. “Куди я поїду, хто мене де чекає? Це вдома, все моє. А там мого немає нічого”, – говорить жінка.
До війни у селі жили понад три тисячі чотириста людей. Нині – лишилось близько тисячі семисот жителів. У Криворізькій районній військовій адміністрації зазначають: не дивлячись на обстріли, ситуація у селі контрольована.”Це село сьогодні перебуває в такому робочому стані, все працює, все під контролем. Але дуже часто тут стаються прильоти. Останні дні тільки артилерійські, немає систем “Ураган”, “Смерч”. За водою, на тій стороні водосховища, стоять російські війська”, – говорить голова Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко.
Попри близькість до фронту, у селі є й переселенці. Наразі їх тут сімдесят, більшість прибули з Херсонщини.
