На сцені – ”Град”: херсонський театр ляльок після російських обстрілів

“Обережно, не стійте там. Бачите, воно все провисає. Мої працівники тут прибирають постійно, а воно сиплеться і провисає. Гляньте, це просто стріха, солома, дошки. Отакої біди наробив цей снаряд”, – показує на велику дірку в стелі над сценою директор Херсонського обласного театру ляльок Віктор Гаврилюк.

Вночі 16 січня 2023 року російські військові обстріляли Херсон із системи залпового вогню “Град”. Внаслідок атаки пошкоджень зазнали житлові будинки, а також типографія і театр ляльок, розташовані на вулиці Університетська. 

Симпатична будівля з двориком і затишним залом, у якому колись лунав сміх і дитячі оплески, сьогодні тихо чекає на повернення своїх глядачів. Через турботу про них та постійні обстріли колектив театру не може показувати свої вистави на рідній сцені.

Проте херсонські артисти активно гастролюють Україною, де їх приймають із радістю і особливим ставленням, зізнається директор театру.

Віктор Гаврилюк показав нам, як виглядає будівля театру ляльок після обстрілів, який слід після себе залишили окупанти та з яким настроєм художній колектив іде в новий театральний сезон.

“Коли прилетів снаряд, ми побачили, яке воно всередині”

“Херсонці думають, що наш театр ляльок відкрився 1986 року, коли колектив отримав цю будівлю у користування. Проте театр веде свою діяльність з початку 70-х років минулого століття, а будівля має ще давнішу історію. З початку 20-го століття на цій сцені проходили різні культурні заходи, репетиції проводив відомий режисер Всеволод Мейерхольд. Будівля стара, побудована з кримського каменю, є й саман. Коли прилетів снаряд, ми побачили, яке воно всередині, які тріщини пішли”, – каже Віктор Гаврилюк, проводячи темним коридором до місця прильоту. 

Великий промінь світла падає з даху прямо на сцену театру. Над головою звисають металеві конструкції, на яких тримаються софіти й уламки покрівлі. Після прильоту працівники театру перекрили дах власними силами і за кошти театру, виручені під час гастрольної діяльності. 

“Сцена в нас дуже хороша, ми її бережемо, бо вона зроблена по всіх правилах. Ось, бачите, дощечки, наче паркетні. Але це корабельний брус, укладений боком”, – показує на запилену сцену Віктор Григорович.

Одразу за кулісами – глядацький зал, знайомий багатьом херсонцям. Не лише малечі, яка відвідувала постановки артистів лялькового театру, а й дорослим, які бували тут під час відомого театрального фестивалю “Мельпомена Таврії”. До війни тут грали артисти з різних країн та міст. 

М’які крісла невеликого залу вкриті товстою напівпрозорою плівкою, яка має захистити тканину від пилу. Стеля тут постраждала не сильно – обвалилися кілька білих квадратів, що лежать у металевому профілі. 

Усі вікна в будівлі лялькового театру зашиті OSB-панелями – уже звичним будівельним матеріалом, що “прикрашає” сьогоднішні фасади прифронтового Херсона. Близько 12 вікон у старих рамах побилися після прильоту “Граду” в січні та після детонації снарядів неподалік – біля університету, гуртожитку. Металопластикові рами і склопакети в них – витримали, проте їх теж вирішили зашити OSB, щоб уберегти від нових вибухів. 

“У нас таких вікон десь 86. Нам обласна рада надала цей матеріал безкоштовно. Ну, а наші хлопці вже позакривали ці вікна з усіх сторін. Всередині вони відкриті, щоб провітрювалося і щоб у разі вибуху їх не видавило”, – додає директор театру, демонструючи трубу від “Граду”, яка пошкодила будівлю.

“В мене на столі лежав портрет Путіна”

Під час російської окупації у 2022 році на базі Херсонського обласного театру ляльок пробували запустити “Театр юного зрителя”. Цю незаконну установу очолив Олександр Подереча – проросійський сепаратист із Одеси. Свою мотивацію виїхати під час російського вторгнення з Одеси до Херсона він пояснював бажанням повернутися до рідної Росії, де його захищатиме російська армія від “произвола ВСУ”. 

Так як майже весь колектив українського театру відмовився від співпраці з росіянами, окупаційній дирекції доводилося шукати нових акторів та персонал. 

“У нас пішов на співпрацю один машиніст сцени, якого вони зробили актором. Може, він все життя хотів стати актором, а тут такий шанс, так кар’єра пішла вгору, – розповідає про минулорічні події в театрі Гаврилюк. – І ще працювала моя колишня бухгалтерка, яку я звільнив і вона зараз судиться зі мною. Оце буде скоро суд. А так, тут були всі приїжджі”.

“Цей Олександр Подереча – цікавий персонаж, співав у кабаках різних. І був головний режисер, теж чудний. Він закінчив наше училище культури, потім десь потерся в Москві і заразився московською хворобою”, – каже директор.

Російські діячі встигли поставити тут спектакль “Великолепный Кот в сапогах” для дітей та виставу для дорослих “Драма. Абсурд. Чайка”, прем’єра яких відбулася рівно рік тому, наприкінці вересня. Про це нагадує їхня афіша з репертуаром на листопад, виконана в жахливому дизайні.  

На території театру окупанти влаштували дільницю під час так званого референдуму.

Гаврилюк зайшов до театру через тиждень після звільнення Херсона в листопаді минулого року. 

“Тут стояла декорація, виглядало так, ніби вони просто вийшли на перекур під час репетиції. Все залишилося на місцях. В мене на столі лежав портрет Путіна, російські передвиборчі агітки”, – каже Гаврилюк, здираючи з вхідних дверей театру російську табличку з написом “Выход”. 

Про присутність російської дирекції в театрі ляльок нагадують пофарбовані в червоний колір меблі, кілька нових іграшок для вистав та декорацій на сцені. Більшість майна, включно з транспортом, на якому зараз гастролюють українські актори, залишилися в Херсоні. Окупанти вивезли лише кілька комп’ютерів.

Віктор Гаврилюк показує іграшку у вигляді короля Данила Галицького з барткою. “Нам його подарував Львівський театр ляльок, а бартку – Коломийський. Данило тут простояв усю окупацію, охороняв кабінет. Вони, мабуть, не знають, хто це. Побачили корону і подумали, що царь”, – жартує очільник театру. 

“Коли люди дізнаються, що ми з Херсона, то відчувається особлива підтримка”

“Це у нас декорації з вистави Микита Кожум’яка, це були такі ідоли, їх було 11 штук, вони по сцені розставлялися. Вони всі в кінці зіставлялися і складалася карта України. Оце також із Кожум’яки, як фрески з Софії Київської”, – Гаврилюк показує декорації з різних вистав херсонського театру, що стоять у великому холі. 

Під час окупації трупа змушена була покинути Херсон. Частина колективу роз’їхались в різні міста і закордон, хтось перейшов працювати до інших театрів. До херсонців приєдналося кілька нових молодих акторів з Київського училища культури. 

“Треба їздити, працювати і заробляти кошти – на інвентар, нові подорожі, господарчу діяльність. Купили собі нові мікрофони, автономну колонку, ще якісь дрібниці. Поки ми не можемо працювати в Херсоні, але нас дуже підтримують інші театри і міста. Запрошують в гості, діляться декораціями, якщо в них є такі ж вистави в репертуарі”, – розповідає Віктор Гаврилюк посеред глядацької зали.

У квітні, травні і в червні у херсонського театру ляльок був насичений графік. Їздили по фестивалях, виступали у школах і дитсадках – йшли до свого глядача у Кіровоградській, Вінницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській областях. Директор театру каже, що їх усюди тепло приймали. Вже заплановані гастролі й на наступні місяці. 

“Я не хочу хвалити свій театр, але я вам скажу, що вистави з задоволенням дивляться і вихователі, і кухарі приходять, якщо в садочку працюємо. Коли люди дізнаються, що ми з Херсона, то відчувається особлива підтримка. От ми були у місті Звягель у школі. Підходить дитина і питає: «У вас є скринька?». Крім того, що вони купили квитки, батьки дали їм гроші, щоб вони передали у фонд нашого театру. Це дуже приємно. Тоді ми назбирали півтори тисячі гривень”, – каже Віктор Гаврилюк.