Позачергові та нетипові для України Парламентські вибори 2014 році, були прямим наслідком Революції Гідності. Згодом Президентські вибори 2019 стали вироком політичній системі та елітам. Не дивлячись на пандемію коронавірусної хвороби, очікувану глобальну економічну кризу та інші проблеми, які гостро вийшли на поверхню в суспільстві, місцеві вибори в жовтні 2020 року в Україні ніхто не скасовував. Вони стануть не менш визначальними для майбутнього політичного життя в Україні з огляду на кілька обставин:
1. Завершення реформи децентралізації (за умови, що вона дійсно завершиться). Вона створить нову територіальну основу на рівні громад та районів.
2. Новий Виборчий кодекс – виборці мають проголосувати насамперед за партію і, якщо захочуть, можуть обрати й кандидата. Підрахунок голосів членами виборчих комісій буде ускладнений наявністю не менш ніж 4 виборчими бюлетенями на виборця (протоколи фактично матимуть формат книжечки).
3. Зміни до Держбюджету-2020 без перебільшення, залишили місцеві бюджети недофінансованими, створюючи перешкоди для теперішньої місцевої влади.
4. Трансформація виборчих технологій через пандемію коронавірусу. На місцевих виборах голосують не за телевізор, тому будуть використовуватися зовсім нові, не типові інструменти взаємодії з виборцями.
5. Низька явка для місцевих виборів залишиться актуальною, а з епідемією можна прогнозувати аномальне падіння участі виборців.
Соціологічна група «Рейтинг» та Міжнародний республіканський інститут – IRI Ukraine оприлюднила результати Шостого муніципального опитування, за яким прослідковуються наступні регіональні тенденції:
• Незадоволеність діями місцевої влади висловлюють переважно мешканці Херсона, Сєвєродонецька, Миколаєва, Полтави та Чернівців.
• Найбільше задоволених місцевою політикою серед мешканців Хмельницького, Чернігова, Івано-Франківська та Вінниці.
• Найбільше невизначеного електорату в Черкасах (51%), Чернівцях (48%) та Хмельницькому (45%).
• Найвищі показники абсентеїзму (свідома відмова участі у голосуванні) у Севередонецку (21%) та Чернівцях (20%). Це пояснюється, не тільки, тим що виборець намагається висловити свій протест діючій місцевій владі та парламентським партіям, але виборці чекають – не дочекаються появи певної «третьої сили».
• У діючих мерів Івано-Франківська, Хмельницького, Чернігова, Харкова, Вінниці та Одеси є всі шанси перемогти у кандидатів від «Слуги народу», якщо вони запропонують правильну пропозицію для невизначеного електорату.
• Не схвалюють діяльність міського голови з антирейтингом більше ніж 50% мешканці Сєвєродонецьку, Полтави, Херсону, Миколаєва та Чернівців.
• Мери майже 11 міст мають можливість створити свій успішний політичний проект (регіональну партію). Підтримка партії, якщо її очолить мер міста, становить: Івано-Франківськ – 63%, Хмельницький – 58%, Чернігів – 57%, Вінниця – 51%, Харків – 50%, Маріуполь – 45%, Тернопіль – 42%, Одеса – 40%, Кропивницький – 38%, Дніпро – 33%, Запоріжжя – 32%.
• Представників нового покоління політиків очікують в Рівному, Херсоні, Кропивницькому, Ужгороді, Луцьку та Чернівцях
• Партія з великим досвідом у політиці цікавить мешканців Львову, Маріуполя та Харкова.
• Виборець на місцевому рівні орієнтується не тільки на «лідера» партії, а й на список. Саме наявність «сильної команди» важлива для мешканців всіх міст України.
Продовжує існувати особливий громадський запит на нові обличчя з досвідченими управлінцями. А на цей запит пропрезидентська партія «Слуги народу» не відповідає, ні на центральному, ні на місцевому рівні. Найбільш гостро це відчувають мешканці Ужгороду, Рівного та Чернівців. Майже третина опитаних вказали, що вони шукатимуть альтернативу серед нових облич при виборі партії за яку голосуватимуть. Розглядаючи дані щодо альтернативи у розрізі регіонів стає очевидно, що нові та місцеві партії внесуть істотні корективи в майбутні місцеві вибори.
В інших містах українці голосуватимуть за ті партії, які займаються активною політичною діяльністю не знаходячись у центральній владі. Локальний успіх можуть взяти на місцях ЄС та Самопоміч у Львові, Свобода забере першість у Хмельницьку та Івано-Франківську. Опозиційна платформа має всі шанси перемогти в Маріуполі та Сєвєродонецьку. У Вінниці «Українська стратегія Гройсмана», а в столиці у зв’язку з карантином мер може залишитись, але його політична сила «УДАР» може не потрапити до міської ради.
Місцеві вибори восени 2020 року змінять розстановку політичних гравців. Партія «Слуга народу» залишається лідером підтримки українців у більшості містах з тенденцією втрати голосів. Якщо місцеві еліти зроблять ставку на непарламентські партії – це стане початком локальної політичної децентралізації. Міста-мільйонники вже готуються до різноманітних альянсів та будують власні конфігурації.
Наразі в Україні немає домінуючої моделі електоральної поведінки. Порядок денний визначають соціальне напруження, непевність у завтрашньому дні, нестабільна економічна ситуація, що породжує апатію та розчарування. Перед кожними виборами формуються нові потреби та запити суспільства. Розчарування додає і ситуація із карантином, оскільки виборці бачать неефективність дій саме місцевої влади. Більшість виборців зроблять свій вибір на користь конкретної політичної сили, пов’язуючи з нею надію на вихід з кризи як на національному, так і на особистому рівнях.
