За підсумками дев’яти місяців 2025 року Міністерство фінансів України відзначає загальну стійкість місцевих бюджетів. Загалом доходи місцевих бюджетів України за цей період зросли на 15,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.
Проте цей успіх нерівномірний: найнижчі показники доходів спостерігаються в областях, де тривають бойові дії або території яких залишаються тимчасово окупованими російськими військами – зокрема, у Херсонській області.
Доходи громад – критичні
Рівень фінансової спроможності деокупованих громад Херсонської області демонструє значну фінансову вразливість. Більшість громад регіону мають низький рівень фінансової спроможності (низький та критичний рівень).
Навіть у найбільшій громаді регіону — Херсонській, що має оптимальний рівень спроможності, частка місцевих податків і зборів у власних доходах є відносно низькою і становить лише 20,5% (дані за перше півріччя 2025 року).
Аномально високий рівень частки власних доходів спостерігається у Кочубеївській громаді – 48,4%. На тлі низьких абсолютних доходів та високої дотаційності це не свідчить про фінансову самодостатність громади, а, ймовірно, йдеться про викривлення бази оподаткування.
Найнижчі показники частки місцевих податків і зборів демонструють Білозерська – 15,9% та Новоолександрівська громади – 23,2%.
Більшість громад регіону мають глибоку залежність від державних дотацій. Для прикладу, середній дохід бюджету Херсонської громади на одного мешканця становить 4120,3 грн (по Україні цей показник – 4672,5 грн), а частка державних трансфертів у дохідній частині бюджету досягає 64,5%.
Не краща ситуація і в інших громадах:
- Тягинська громада (критичний рівень спроможності): доходи загального фонду на одного мешканця становлять лише 629,3 грн – один із найнижчих показників серед усіх громад регіону. При цьому рівень дотаційності бюджету становить 70,8 %.
- Новокаховська громада (низький рівень спроможності): при чисельності наявного населення 27,7 тис. осіб (переважно це ВПО) доходи на одного мешканця становлять лише 750,8 грн. Частка трансфертів у дохідній частині тут досягає 94,3 %, а рівень дотаційності – 79,5 %.
- Трохи краща ситуація у Бериславській громаді (задовільний рівень спроможності): при доходах на одного мешканця 1022,6 грн рівень дотаційності становить 52,4 %.
Живуть не за доходами
Середня частка управлінських видатків по громадах України становить 35,1%. Це означає, що в середньому по країні кожна третя гривня власних доходів спрямовується на апарат управління.
Однак у територіальних громадах Херсонської області, які належать до прифронтових територій або територій, на яких ведуться бойові дії, ситуація є аномальною. У цих громадах показник частки управлінських видатків перевищив обсяг власних доходів.
Це свідчить про те, що діяльність органів місцевої влади фінансується коштом державного бюджету.
Наприклад, у Новорайській громаді витрати на утримання апарату управління майже вдвічі (198,5%) перевищують власні доходи. Аналогічно, у Тягинській громаді цей показник становить 178,1%, а у Калинівській громаді – 156,6%.
Водночас Херсонська громада має частку управлінських видатків у розмірі 24,5%, що є нижчим за середній показник по Україні (35,1%). Це пов’язано з більшими абсолютними доходами великої громади, незважаючи на воєнні виклики.
Що це означає
Економіка деокупованих громад Херсонщини, хоча й поступово відновлюється, усе ще далека від довоєнних часів.
З одного боку, громади не мають достатньої бази для формування власних доходів – бізнес зруйнований або релокований, ринок праці відчуває дефіцит кадрів.
З іншого – саме громади несуть відповідальність за забезпечення базових послуг: надання адміністративних та соціальних послуг, освіту, благоустрій. Це потребує спрямування значного обсягу видатків на оплату праці, без зростання власних доходів.
Рівень дотаційності понад 70–80 % означає не просто залежність від державного бюджету, а фінансову неспроможність підтримувати навіть базові функції без зовнішніх фінансових вливань.
Чого чекати громадам
22 жовтня Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт Державного бюджету України на 2026 рік. У новому бюджетному році законодавці приготували для тимчасово окупованих громад сюрприз – усі залишки їхніх бюджетів, що виникнуть станом на 1 січня 2026 року, будуть спрямовані Міністерству розвитку громад та територій України і мають бути використані на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
Це ще не свідчить про те, що українська влада ставить хрест на функціонуванні органів влади у тимчасово окупованих громадах, проте питання доцільності утримання їхніх роздутих штатів набуває дедалі більшої виразності.