Херсонський обласний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша у Херсоні був захоплений росіянами навесні 2022 року.
Його директор Олександр Книга у лютому того ж року побував у російському полоні, після якого зміг виїхати до Києва, а весною 2023 року – відновити діяльність закладу уже в українському Херсоні.
Період же “панування” окупаційної влади у театрі імені Миколи Куліша, по суті, був пов’язаний із кількома основними подіями.
Найперше – у закладі практично відразу призначили “директора”. Цю посаду добровільно погодився обійняти колишній охоронець театру Валерій Шелудько, про якого мова піде пізніше.
У вересні 2022 року обласний музично-драматичний театр, який із 1990 року називався іменем українського письменника та драматурга Миколи Куліша росіяни очікувано перейменували у “русский академический театр”. Відроджувати його навіть запрошували колишнього почесного громадянина, уродженця Херсона, російського актора Сергія Гармаша, але окрім гучних заяв з боку останнього це нічим не закінчилось.
Гармаш, який певний час був у Херсоні, скоріше за все, злякався хвилі замахів на колаборантів, тому забрав із міста батьків і втік назад до Росії.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-134.png)
У вересні 2022 року, наряду з перейменуванням, окупаційна влада почала набір акторів до псевдонового закладу – при тому, брати готові були людей без спеціальної освіти.
Законний директор закладу, коментуючи це, зазначав, що на той момент із 250 працівників театру Куліша на співпрацю з росіянами пішли лише 16. Переважно це був технічний і обслуговуючий персонал.
Із творчого колективу – двоє з балету та три артисти. Серед них і – народна артистка України Ружена Рубльова.
Після звільнення правобережжя Херсонщини весь “русский драматический театр” перебрався на лівий берег області.
Тікаючи з Херсона разом з росіянами, за свідченням їхніх колег, театрали “захопили” з собою частину костюмів, реквізиту та техніки.
Уже у травні 2023 року стало відомо, що новою очільницею “русского драмтеатра” стала Ружена Рубльова.
З того часу так званий театр їздить з гастролями і концертами переважно на тимчасово окупованих територіях Херсонщини та у російських глибинках.
За даними проросійських медіа, станом на лютий 2024 року у трупі новоствореного театру – 32 людини, із яких 16 – творчий склад.
“Коли у серпні минулого року (2022 року, – МОСТ) постало гостре питання про те, як жити і працювати далі, частина трупи ухвалила важливе для себе рішення увійти до російського театрального простору. З цього моменту вони – Херсонський обласний російський академічний музично-драматичний театр”, – так коментують рішення зрадників в одному із проросійських видань.
На березень 2024 року будівля, де розміщується так званий театр знаходиться у Скадовську. І це районний будинок культури, в самому центрі курортного міста.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-2024-04-23-153332-768x1024.jpg)
Нижче ж мова піде про тих, хто з колишніх працівників обласного музично-драматичного театру Куліша допомагає росіянам пропагувати російську культуру.
Найпершим очільником псевдотеатру, як уже зазначалося, став колишній охоронець при законній владі Валерій Шелудько.
66-річний Шелудько – заслужений працівник культури України.
У театрі працював з 1989 року. Спочатку монтувальником сцени, згодом його перевели на посаду помічника режисера, пізніше Шелудько виконував обов’язки начальника монтувального цеху. Більшість часу він був завідувачем художньо-постановчої частини театру, де працював до звільнення з театру в липні 2021 року. У серпні 2021 року його знову взяли на роботу на посаду охоронця.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-135-1024x553.png)
За інформацією наших джерел, Шелудько завжди був проросійськи налаштованим.
Проте, коли російські війська зайшли в Херсон, він ставив український прапорець на аватарку у Фейсбуці, і, зі слів колег, які знаходилися в місті, говорив їм, що не підтримує росіян.
Але коли Херсон окупували, Шелудько не пішов зі своєї останньої посади, а продовжував виконувати функції охоронця. Пізніше, уже коли окупаційна влада почала впритул займатися театром, він, переобладнавши собі кабінет законного директора закладу, визнав владу росіян і почав схиляти колег до співпраці.
“Він тиснув на колектив, змушував підписувати договори і починати роботу в театрі під окупаційною владою”, – каже наша співрозмовниця.
Також, за словами джерел, Валерій Шелудько був одним із організаторів псевдореферендуму по приєднанню Херсонської області до складу РФ – він опікувався виборчою дільницею на території театру.
Даючи інтерв’ю проросійським медіа, Шелудько наголошував, що мистецтво має бути поза політикою. Війну в Україні він називав “спеціальною воєнною операцією”.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-136-1024x540.png)
На посаді псевдодиректора організовував різноманітні заходи – один із найвідоміших – концерт до Міжнародного дня дітей, який фактично проводили під дулами автоматів.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-145.png)
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/znimok-ekrana-2024-04-23-o-15.56.12.png)
“Після того, як російські військові відступили евакуювався на лівий берег в місто Скадовськ, ще якийсь час був так званим директором. Потім в них були якісь непорозуміння, бо частина колективу була з ним в Скадовську, а більша частина в Генічеську. Наскільки я розумію, було прийнято рішення всім осісти в Генічеську і довкола нього. І через неспроможність Шелудька організувати повноцінний процес робочий і проблеми з алкоголем, його “посунули” з посади директора, він став просто “артистом”, – розповідають колишні колеги Шелудька.
Наступною очільницею “русского драматического театра” стала Ружена Рубльова.
57-річна Ружена Рубльова – уродженка Асканії-Нова на Херсонщині. У театрі імені Миколи Куліша працювала із 1999 року – як артистка-вокалістка, хормейстерка та авторка музичного оформлення вистав і концертів.
Як хормейстерка, Рубльова працювала з рядом українських театрів – Миколаївським театром драми та музичної комедії, Полтавським музично-драматичним театром імені Миколи Гоголя, Луганським українським музично-драматичним театром та іншими.
У 2009 році отримала звання заслуженої артистки України, а у 2021-му – народної.
Глядачі могли її бачити у ряді вистав херсонського театру – «Інтерблоха» Миколи Лєскова, «Як козаки жартували» Любові Калюжної, «Світ пісень Едіт Піаф» Любові Калюжної, «Межа або у контейнері» Костянтина Кеяну, «Лісова пісня» Лесі Українки та інших.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-138-1024x536.png)
“Офіційно” співпрацювати з росіянами Ружена Рубльова почала у серпні 2022 року – тоді її призначили керувати одразу двома музичними школами у Херсоні.
У період окупації Херсона встигла виступити на концерті у Москві, який був присвячений анексії територій України.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-139-1024x576.png)
Після деокупації частини області, Рубльова втікла разом з окупаційною владою Херсонщини на лівобережжя, де її “підвищили”, призначивши керувати “Херсонским областным русским драматическим театром”.
За цей час вона серед іншого поставила свою моноп’єсу, написану спеціально для Рубльової ще у Херсоні та співала у якості запрошеної зірки на російському “Золотому грамофоні” у Москві.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/telegram-cloud-photo-size-2-5393510739819486226-y-1-768x1024.jpg)
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/telegram-cloud-photo-size-2-5393510739819486228-y-1024x1024.jpg)
У березні 2024 року суд заочно дав Ружені Рубльовій 10 років тюрми, заборонив 12 років обіймати посади у культурній сфері та конфіскував дві її квартири.
Практично одразу співпрацювати з росіянами почав ще один актор театру Куліша – Євген Гамаюнов.
43-річний Гамаюнов встиг побути зварювальником, трактористом та навіть екскурсоводом у рідній Асканії-Нова. Працювати у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша почав з 2003 року – після закінчення “культпросвєта”.
Був членом Національної спілки театральних діячів України.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-141.png)
За час роботи у театрі зіграв у більш ніж 100 виставах.
У 2020 році Гамаюнов отримав звання “Заслужений артист України”, а у 2021 році артисту вручили ключі від квартири у Херсоні.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-143.png)
Не дивлячись на це, колеги Євгена Гамаюнова зазначають, що його позиція ніколи не вирізнялася проукраїнськістю.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-142.png)
Втім, від винагород та бонусів, які йому давала українська влада Гамаюнов не відмовлявся.
“Під час того, як у театрі ставили виставу про Білорусь Гамаюнов висловлювався, що в Україні – не набагато краще, і він страждає, що не може поїхати в Крим. Але від квартири, яку йому дала українська влада не відмовився”, – кажуть співрозмовники.
Ірина Буренко (в дівоцтві Браговська) – артистка балету та балетмейстерка. Разом зі своїм чоловіком Владиславом працювали у театрі останні кілька років
32-річна Ірина народилася у Генічеську. Танцями займалася з самого дитинства.
Як і її чоловік, Владислав, закінчила Херсонський державний університет.
Подружжя має доньку.
За даними джерел у театрі, коли тільки росіяни окупували Херсон, Ірина притримувалася проукраїнських поглядів, однак з часом вони змінилися у бік Росії.
Не в останню чергу, через гроші, додає наша співрозмовниця.
Не стало цьому на заваді і те, що влітку 2022 року чоловіка Ірини сильно побили російські військові.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-144-1024x680.png)
Колеги згадують, що під час окупації Херсона Владислав Буренко пішов працювати охоронцем в одному з магазинів.
“Якось магазин не встигли зачинити до початку комендантської години, і туди навідалися російські солдати. Вони почали перевіряти Владовий телефон і знайшли його переписку з колегами – там росіян називали “орками”. За це Влада дуже побили”, – розповідають наші джерела.
Але це не завадило подружжю Буренків погодитися на співпрацю з окупантами.
Усіляко виправдовуючи дії росіян та тішачись у розмовах з друзями порядкам, які ті наводили, подружжя врешті втікло з окупантами на лівобережжя.
За час перебування на тимчасово окупованому березі області, як свідчать фото Буренків у Вконтакті, ті встигли вже побувати в Москві.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-2024-04-23-155949-461x1024.jpg)
Утік з росіянами на лівий берег ще один артист балету – Гліб Малига. За інформацією наших джерел, разом з ним участь у постановках росіян у якості акторки бере і його мати – Вікторія Малига.
Гліб закінчив Херсонський державний університет у 2016 році.
“Ще з університету за ним тяглася не дуже добра слава – казали, що він крав речі. Пару інцидентів було і в театрі, однак доведено нічого не було”, – кажуть колишні колеги Малиги.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/telegram-cloud-photo-size-2-5238011148220096195-y-1024x768.jpg)
У 2021 році Гліба через його постійні сварки з керівництвом звільнили і заборонили пускати до театру взагалі.
Однак у лютому 2022 року Малигу взяли на посаду монтера.
Серед акторського складу на фотографіях росіян фігурують Віктор Овсієнко, колишні актори театру Олена Смірна та Олександр Голубєв.
Віктор Овсієнко, за словами джерел у театрі, завжди мав проросійську позицію.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-2024-04-23-161525-450x1024.jpg)
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-2024-04-23-161522-450x1024.jpg)
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/image-2024-04-23-161514-450x1024.jpg)
Під час окупації Херсона разом із Євгеном Гамаюновим брав активну участь в організації концертів та свят.
![](https://most.ks.ua/wp-content/uploads/2024/04/telegram-cloud-photo-size-2-5247066781821033623-y-1024x768.jpg)
Олена Смірна – родом із Херсона. Закінчила Херсонський державний університет.
Смірна прийшла до театру Куліша орієнтовно у 2016 році. З акторською кар’єрою у неї тут не склалося, тож Смірна обіймала посаду помічника режисера.
Голубєв з’явився у театрі у 2019 році.
“У них з Оленою, яка була одружена зав’язався роман, пізніше вони почали жити разом. Чоловіка вона кинула, жила разом із Голубєвим. Згодом народила від нього дитину. Обоє звільнилися із театру і поїхали на Сахалін”, – кажуть джерела.
У числі техперсоналу до росіян приєдналася колишня реквізиторка театру Куліша Яна Петрів. Судячи зі світлин, зараз вона перекваліфікувалася на акторку.
“Акторської освіти Петрів не має. Реквізиторкою працювала у нас дуже довго. Ніякої виваженої позиції у Яни ніколи не було”, – кажуть колеги.
Син Яни залишився у Херсоні.
Ще двох людей – Катерину Нагребельну та Олександра Іванова – проросійські медіа також називають акторами. Перша значиться актрисою балету, а другий – актором та вокалістом.
Ці люди у театрі не працювали. Безпосередньо з Херсоном і мистецтвом їх пов’язує те, що вони обоє закінчили факультет культури і мистецтв ХДУ.
У “російській” історії театру Куліша певною мірою фігурують також режисер Сергій Новачук та його дружина Таїсія.
За словами джерел, на них свого часу тиснула та схиляла до співпраці з окупаційною владою Ружена Рубльова.
“Сам Сергій казав тоді, що, мовляв, нам усім треба балансувати. Однак договори про співпрацю [з росіянами] і він, і Таїсія начебто підписали. На ранок наступного дня дружина виїхала з Херсона, а Сергій – залишився”, – кажуть співрозмовники.
Втім, стверджувати однозначно про факти співпраці ми не беремось.
Загалом, підсумовуючи і опираючись на слова наших джерел із театру Куліша, можна говорити, що люди, яких окупанти забрали з собою на лівобережжя Херсонщини зробили це цілком свідомо і за покликом серця.