Існує дві Росії. Одна – тоталітарна держава з недосяжними навіть для деяких східних деспотій рівнем корупції і безправ’ям громадян, з серйозними економічними і соціальними проблемами. Друга – казкова країна, де усі щасливі, де усім добре, де «молочні річки та кесельні береги».
Перша існує в реальності, друга – в уявленні пропагандистів, які нав’язують ці марення мешканцям окупованих українських територій. В більшості публікацій російських і колаборантських медіа про так званий «референдум», в більшості заяв про нього росіян і місцевих зрадників йдеться про те, що «приєднання» окупованих українських територій до Росії – це профіт з якого боку на це не дивитися.
Але насправді ситуація зовсім протилежна.
Що кажуть окупанти
За останні місяці в мережі публікувалося чимало різноманітної «аналітики», де йшлося про «казкові» перспективи окупованих українських територій після їх «приєднання» до Російської Федерації.
Так звані «чиновники» окупаційної влади, у тому числі, і Херсонської області змагалися з «прилиття єлею» щодо майбутнього регіону у складі «великої і прекрасної Росії».
Такі статті і заяви охоче тиражують підконтрольні окупантам медіа.
Писалі і говорили про «стабільність», «добробут», «безпеку», «процвітання». Багато хто при цьому лаяв «погану Україну», яка «нічого не будувала», «жила на радянському запасі міцності», «перебувала під зовнішнім керуванням».
Російські пропагандисти та їх українські «підспівувачі» не шкодували «фарб» для опису саме тієї Росії, яка існує лише в уяві пропагандистів. Проросійськи налаштованим херсонцям, переважна більшість яких знають життя росіян хіба що по турпоїздкам в РФ або навіть лише по кіно і телепрограмам, розповідають, як чудово буде жити область «у складі Росії».
Дуже прикро, що деякі херсонці вірять цій маячні. І ці люди дійсно голосували на так званому «референдумі», створюючи необхідну пропагандистам ілюзію «всенародної підтримки».
Чому це брехня
Херсонська область за економічними показниками не посідала лідерських позицій в Україні, і це – не секрет. Як й те, що війна і окупація стали для нашого регіону ударом колосальної руйнівної сили.
Було кілька спроб підрахувати збитки, називалися різні цифри. Але зараз точність таких підрахунків дуже сумнівна, якщо казати м’яко. Очевидно лише одне: область потребує величезних капіталовкладень навіть для виходу на довоєнні показники. Чи готова Росія вкладати в окупований регіон великі гроші?
Навіть якщо уявити, що така готовність є, у Росії немає можливості щедро фінансувати окуповані території. Чому?
В ЗМІ можна знайти інформацію про те, що один день війни обходиться Росії в середньому в 400 мільйонів доларів. У 2022 році росіяни називали це твердження «фейком укропропаганди», казали, що армія під час «спецоперації» діє «в режимі мирного часу», що фінансування агресії проти України ніяк не впливає на соціальні та інші програми, які фінансуються з бюджету. І були частково праві.
Донедавна значна частина тих 400 мільйонів доларів приходилася на зброю та техніку, які були в наявності і перебували на зберіганні як резерв. Але вони втрачалися, і чим довше йде війна, тим більші такі втрати, бо Україна отримує від партнерів значну воєнну допомогу у вигляді сучасної високоефективної зброї і техніки. Та й бійці ЗСУ набули достатнього досвіду і рівня майстерності, щоб нищити ворога на належному рівні.
І Росії доведеться витрачати «живі» гроші, щоб хоч якось поповнити втрати. Вже зараз відомо, що в РФ витрати на оборону перевищать початкове бюджетне планування на 2023 рік більш ніж на 43%, а витрати на нацбезпеку та правоохоронні органи зростуть більш ніж на 40% згідно з трирічним фінансовим планом. Заплановані на наступний рік витрати на «національну оборону» становлять майже 5 трильйонів рублів або 84 мільярди доларів, що становить 3,3% ВВП.
Експерти зазначають, що вже к жовтню 2022 року незаплановані бюджетні витрати, пов’язані з війною проти України, становлять в Росії сумарно близько трильйону рублів, а в грудні – півтора трильйони.
Тобто, бюджет Росії на 2022 рік, який прогнозувався з профіцитом у 353 млрд рублів, можна сказати, вже «посипався».
Щодо бюджету на 2023 рік, то ще у 2021 році російські економісти спрогнозували дефіцит федерального бюджету на цей рік у сумі 207,9 млрд рублів. Але вже зараз ясно: наступного року ситуація в РФ буде ще гіршою, ніж в поточному.
Ворожій країні доведеться витрачати багато грошей на армію. До того ж постійно скорочуються надходження від імпорту, насамперед – від нафтогазового, стратегічно важливого для РФ.
Тому дуже ймовірно, що вже наступного року Росія зіштовхнеться з таким масивом проблем, який економіка країни може і не витримати.
Міф про заможність і процвітання РФ та її мешканців розбивається вщент навіть об дані… Росстату – головного державного статистичного органу країни. Згідно зі звітом цієї організації, кількість росіян, доходи яких нижче межі бідності, – 20,9 мільйонів. Це – кожен сьомий мешканець країни.
Ось таке в Росії – «процвітання». І війна та інші проблеми тільки погіршуватимуть ситуацію.
Говорячи про перспективи Херсонської області після «референдуму», окупанти та їх посіпаки проводять аналогію з окупованим Кримом. Але навіть після восьми років перебування під російським протекторатом півострів є дотаційним. Підтвердження цього можна знайти і в російських джерелах. Зокрема, є такі дані.
Структура доходів бюджету республіки Крим на 2021 рік включає: безоплатні надходження (фактично – дотації) – 102,4 млрд руб., або 67,9%, податкові доходи – 45,8 млрд руб., або 30,3%, неподаткові доходи – 2,6 млрд руб., чи 1,8%.
Тобто, маючи одну дотаційну окуповану українську територію, Росія «приєднує» до себе окуповані території Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Території, пошматовані війною. І що чекає їх мешканців?
Тим більш, що зараз несолодко і росіянам: з початку року в РФ так звані базові або соціально значимі продукти (хліб, крупи, макарони, молоко, овочі) подорожчали на 20-40%, згідно з інформацією ЗМІ.
Тому твердження російських пропагандистів та українських запроданців про «процвітання» Херсонщини «у складі Росії» – цілковита маячня, враховуючи тягар проблем, які має РФ.
Щодо безпеки, то тут можна казати про ще більшу маячню, бо з воєнної точки зору наслідком «приєднання» окупованих територій буде тільки загострення протистояння, можливо, до оголошення Україні війни і до оголошення в Росії та на окупованих територіях воєнного стану. Один з наслідків цього – мобілізація, яка вже оголошена в РФ.
Та й ЗСУ будуть відвойовувати Херсонську область, не зважаючи на фейкові «референдуми», бо це – українська земля. А будь-яка війна, на жаль, за визначенням не сумісна з цілковитою безпекою.
Можливо, херсонські «ватники», які брали участь в голосуванні на «референдумі», очікують на таку зміну ситуації, внаслідок якої Херсонщина не буде територією, де ведуться бойові дії. Але це можливо лише в одному випадку: в разі визволення області Збройними Силами України.
Тому твердження про «добробут» і «безпеку» для Херсонської області під протекторатом російських окупантів – не більше, ніж вигадки пропагандистів.
Чому це важливо
Пропагандисти позиціонують Росію як «супердержаву», де всім живеться добре і затишно. Відповідно і російська окупація українських територій позиціонується як етап в їх історії, після якого почнуться зміни на краще.
Насаджування міфу про «могутню і квітучу» Росію – одна з методик роспропаганди, кінцева мета яких – формування у людей хибного сприйняття окупації, коли загарбання українських територій подається як «визволення» і як включення до складу «великої сім’ї братніх народів».
Саме для цього окупанти часто проводять паралель між РФ та СРСР, натякаючи на те, що загарбницькі війни, яка веде Росія – «відновлення історичної справедливості, знехтуваної в 1991 році». Ця пропагандистська «фішка» іноді спрацьовує на аудиторії з людей у віці 50+. Вона може впливати і на людей молодшого віку, які не пам’ятають «принад» СРСР (низький рівень життя людей, «залізна завіса», відсутність реальних прав і свобод, переслідування інакомислячих…), які під впливом розповідей людей старшого покоління і радянських кінофільмів сприймають «совок» як «хороше життя», відібране «клятими американцями».
Один з основних принципів роботи російської пропаганди – створення своєрідної «паралельної реальності». В цій збоченій «реальності» Росія – не тоталітарна, наскрізь корумпована країна, де при владі – клінічні абьюзери з імперськими амбіціями і невиправним комплексом гегемона, а – країна-рай на землі, країна-визволитель, країна-гарант добробуту і справедливості. Саме таку Росію пропагандисти хочуть створити в свідомості споживачів їх сумнівного «продукту».
Потім люди все одно зіштовхнуться з жорстокою реальністю й зрозуміють, як були ошукані. Правда, може бути пізно, якщо окупація затягнеться. Але будемо сподіватися, що до цього не дійде, і нашу область визволять найближчим часом.
А бажаючі повною мірою сьорбнути «руського миру» будуть робити це в Росії. Звісно, якщо встигнуть втекти.
Остап Шапіро
Цей матеріал було виготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії в рамках проекту «Протидія інформаційній навалі Росії у Херсонській області» (як частина проекту «Голоси України»). Відповідальність за зміст цього документа несе ГО «Херсонська обласна агенція громадської журналістики «МІСТ», і за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Уряду Великої Британії».