На початку травня Херсонський національний технічний університет переїхав з тимчасово окупованої Херсонщини до Хмельницького.
Це лише частина викладацького складу, яка змогла вибратись з Херсонщини.
Ректор вишу Юрій Бардачов прийняв рішення залишитись з рештою колективу викладачів та студентами в Херсоні і достроково склав свої повноваження.
Виконувачкою обов’язків ректора стала Олена Чепелюк. З нею ми й поспілкувались про небезпеки, з якими стикнувся навчальний заклад після окупації та про налагодження навчального процесу в нових умовах.
Ми всі бачили пост колишнього вже ректора університету, який вирішив залишитись в Херсоні, коли заклад “евакуювали” до Хмельницького. Розкажіть, навіщо було взагалі виїздити навчальному закладу?
В перший день війни Міністерство освіти і науки проголосило канікули на 2 тижні. Ці канікули нам дійсно потрібні були, щоб зрозуміти, що робити далі.
В перший же день після канікул, 13 березня, університет вийшов на навчання. Звісно, студенти доєднувались поступово. Але в нас діє така система навчання, яка дозволяє переглядати всі матеріали тим, хто пропустив якийсь період. Тобто студенти, які мали бажання та мотивацію фактично не втратили нічого, навчання відбувалось. В якийсь момент Міністерство, розуміючи, що можуть бути різні складні ситуації – захоплення університету, перехоплення даних, кібератаки тощо – заблокувало всім навчальним закладам, що працювали на окупованих територіях, Єдину державну електронну базу освіти, в якій розміщується інформація щодо всіх студентів, оцінок, наказів, тобто вся діяльність університету, для того, щоб це не було доступно ворогу.
Крім того, нам вдалося вчасно зробити копії всіх університетських електронних баз та систем дистанційної освіти, які ми і розгорнули на серверах, що розміщені за межами окупованих територій.
За це ми вдячні нашим багаторічним партнерам – Асоціації користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі «УРАН», які сприяли отриманню додаткових потужностей на серверах в Європі.
Відповідно, ми зробили все, щоб мінімізувати можливі втрати та зберегти інформацію, стабілізувати навчальний процес у будь-якому варіанті розвитку подій.
А що зараз забороняє окупантам захопити університет і проголосити своїм?
Нічого. І тому Міністерство й ухвалило рішення, згідно з яким всі вищі заклади освіти виїхали за межі окупованих територій.
Чому саме Хмельницький?
В Україні є три дуже подібні університети – Хмельницький національний університет, Херсонський національний технічний університет та Київський національний університет технологій та дизайну. Вони були створені дуже подібними. Ядро, тобто осередок є фактично однаковими, дуже багато спеціальностей, напрямів діяльності пересікаються. Ми всі ці роки товаришували, зустрічались на проектах, конференціях, співпрацювали в наукових товариствах. Ми обрали університет, який міг надати і надав нам найкращі умови для переміщення.
Ми дуже вдячні колегам з Хмельницького національного університету, його ректору Матюху Сергію Анатолійовичу за такий прийом.
Чи весь викладацький склад переїхав?
Ні. Ми маємо розуміти, що все це відбувається сумбурно, бо з Херсонщини немає організованих “зелених коридорів”. Виїхала певна частина викладацького складу, частина залишилась там, бо боялась виїздити. Останні події, коли окупанти розстрілювали колони людей, які намагались виїздити, доводять, що виїзд – це таки великий ризик.
І люди, які ухвалювали таке рішення, робили це особисто, виїжджали з родинами. Юрій Миколайович Бардачов вирішив, що він залишається з колективом.
Вам особисто страшно було виїздити?
Для мене не було питання – виїжджати чи ні, бо я не могла би працювати в тих умовах, я маю доньку 17-річну, відчувала за неї страх. Той психологічний тиск, з яким ми стикались після початку окупації, дуже складно витримати. Я розуміла, що моїй родині в тих умовах буде неможливо існувати.
І я розумію тих, хто лишається. Бо в мене були родичі, колеги за межами Херсону, готові нас прийняти. Тим, в кого такої підтримки немає складніше. Звичайно, дуже допомагають місцеві волонтери. Вони надають практично все необхідне для життя. Але ось так їхати в нікуди із ризиком для життя – складно наважитись.
Приходили представники від “нової влади” в університет?
Так, вони кілька разів були в гуртожитку. Причому 6 квітня – дуже потужним складом, до 150 осіб. Мій колишній студент, який там живе, казав, що вибивали двері, якщо їм не відкривали. Він щойно прокинувся, вибачте, відкрив в спідньому, його так і поставили до стінки. Перевіряли телефони, комп’ютери, навіть корзину. До університету, наскільки я знаю, вони не приходили, але все можливо.
Тобто якщо зараз комусь з окупантів захочеться відкрити показово університет, вони можуть під дулом автоматів зібрати викладачів і проголосити вуз своїм?
Не знаю. Майже всі кажуть про те, що співпрацювати з «новою владою» не зможуть. Є одна викладачка, яка сказала, що пішки піде з Херсона у такому випадку.
Але в той же час є викладачка, яка виходила на демонстрацію 9 травня з російським прапором.
Там був не російський прапор. Там була українська стрічка, вона вважала, що це нормально, що це пам’ять. Але тим не менше – тепер її бойкотують студенти, колеги.
Власенко Наталія Анатоліївна – доцентка кафедри менеджменту, маркетингу і туризму ХНТУ
Заступниця завідувача кафедри з методичної роботи pic.x.com/rgSvjsnE3u
— МОСТ ХЕРСОН (це поряд із Чорнобаївкою) (@most_ks_ua) May 23, 2022
І я від себе зроблю все, аби такі викладачі втратили доступ до наших студентів. Відкрито ніхто не сказав, що підтримує нову владу, але я розумію, що люди можуть відкритись по-різному.
Якщо студенти захочуть виїхати, чи можуть вони сюди переїхати навчатись?
Так, ми готуємо плацдарм для тих, хто хоче приїхати, Нам надали площі в університеті, гуртожитки. Якщо буде збільшуватись кількість студентів, викладачів, співробітників – ми зможемо забезпечити належні умови для їхнього проживання та праці. Ректор Хмельницького національного університету Сергій Анатолійович Матюх повідомив, що зараз готується до 50 кімнат у гуртожитках, тому всі зможуть приїхати.
Що буде далі? Яким чином буде відбуватись набір студентів?
Міністерство освіти та науки, Верховна рада України зараз розробляють програми вступу для абітурієнтів з окупованих територій за спрощеною процедурою. Приймальна комісія – це не новостворений орган, він працює роками. В нас є абітурієнти, з якими ми працювали з 7-8 класу. Тобто вони знали, що вони йдуть в ХНТУ, яку спеціальність оберуть.
І ми хочемо, щоб ці абітурієнти мали найбільш сприятливі умови для вступу. Бо є абітурієнти, студенти в Херсоні, де є доступ до інтернету, хоча й з перебоями. А є абітурієнти в селах. Один з них розповів мені, що село зовсім без зв’язку. Є студенти, які з Херсона, і вони впевнені в тому, що місто звільнять і вони зможуть навчатись нормально. Так і буде, єдине, на що сподіваємось, що Херсон залишиться цілим і що крові буде пролито мінімально. Ті, хто виїхали, сподіваються на якнайскоріше повернення, до навчання в тому числі.
Спеціальності всі залишаться?
На даний момент ми не плануємо скорочувати їх кількість, наше завдання – зберегти університет в тому вигляді, в якому він є.
Позавчора народний депутат Роман Грищук, який входить в профільний комітет освіти, в ефірі національного телемарафону сказав, що настав час і університети українські, яких дуже багато, будуть закривати, реформувати і так далі. Власне, розмови про об’єднання трьох херсонських університетів (ХДУ, ХДАЕУ та ХНТУ – МОСТ) йдуть дуже давно, ще з 2004 року. Яким чином ви бачите, як нова людина серед херсонських ректорів, це об’єднання?
Натомість, таким заявам міністр освіти Сергій Шкарлет сказав, що він не допустить так званого “освітнього мародерства”. Тобто він буде протидіяти неправомірному злиттю, закриттю, переманюванню студентів з одного вишу в інший. Має бути співпраця. Є гарний приклад Харківської академії дизайну та мистецтв і Львівської національної академії мистецтв. Вони прийняли студентів на умовах «академічної мобільності». Це означає, що студент залишається в навчальному закладі, в який він вступав, проте тимчасово навчається в тому закладі, який обрав на певний період. Після війни студент повернеться до свого вишу. Це порядно. Ми маємо надію на те, що наш заклад залишиться самостійним.
Перед війною я чув, що на одній з рад ректорів це питання (злиття) обговорювалось.
Це питання обговорюється постійно. І Юрій Миколайович свою позицію озвучував – якщо це будуть чесні вибори ректора, злиття двох колективів на рівних паритетних умовах, то нас влаштовує. Якщо це буде злиття під якийсь конкретний університет – ми проти такої політики. Мають бути проведені чесні паритетні вибори ректора, бо зрозуміло, що від того, хто буде керувати, залежить політика університету.
Два роки пандемії, війна… Чи не здається вам, що університетська освіта має якимось чином трансформуватись, підлаштуватись настільки, що воно переросте в більш неформальну освіту?
Так, є такий жарт в інтернеті, що все змінювалось, розвивалось. Єдине, що не змінилось – це система освіти. З одного боку, це нормально, адже освіта формує основу сприйняття світу людиною, а біологічно ми не змінюємося. З іншого, модернізація освіти просто необхідна. В Херсоні умови карантину були не такі жорсткі, як в Хмельницькому, наприклад. І більшість кафедр, в яких є робота в підгрупах або невеликих групах, працювали офлайн. Була змішана система навчання. Були заняття, коли якась частина була онлайн, якась – офлайн. Викладачі ХНТУ вже опанували і впровадили нові підходи до проведення занять. Хочу поділитися особистим досвідом: я зараз проводжу частину занять у форматі тренінгів – коли ти не просто читаєш лекції та проводиш окремі практичні заняття, а подаєш матеріал в наступній формі: теорія 20 хвилин, приклад, практична робота в парах або групах, презентація своїх наробок, обговорення. Наш університет має всі можливості для модернізації і розвитку інформаційних систем освітнього призначення.
Працівниками IT-відділу постійно проводиться робота з розширення функціоналу модульної системи управління навчанням Moodle, яку використовують більшість навчальних закладів України. Так, нещодавно до неї інтегровано програму для організації відеоконференцій Recosha meet. Зроблено це з використанням глобальної навчальної відео-платформи BigBlueButton та новітнього захищеного протоколу обміну миттєвими повідомленнями Matrix. Така інтеграція дозволяє ХНТУ забезпечувати процес навчання всіма необхідними інформаційними сервісами виключно власними силами без залежності від сторонніх надавачів послуг відеоконференцій та з дотриманням всіх вимог до проведення занять в онлайн-режимі.
Відомо, що в наших університетах багато напівмертвих спеціальностей. Що з такими робити?
Будь-яка спеціальність може використовувати новітні методики викладання. Коли я прийшла в університет на перший курс, першим враженням, на першій в моєму житті парі в нас була ділова гра. І я вже розуміла, що потрапила в сучасний університет. Якщо говорити про машинобудування, то вони можуть працювати не тільки в Херсоні. Я не підтримую думку, що ми маємо готувати спеціалістів тільки для Херсона. Але ми маємо зробити так, що залишатись в Херсоні буде перспективніше і цікавіше. Мені зараз подобається, як працює наш мер, що місто продовжує жити, незважаючи ні на що. І я вірю в те, що ми повернемось в місто, яке буде розвиватись потужніше.
Ви не боїтесь, що в Хмельницькому комфортніше жити ніж в Херсоні, студенти це побачать і не захочуть повернутись?
Я не знаю жодної людини, яка б не хотіла повернутись додому. Ми наш Херсон не проміняємо ні на що.
