Державна політика у сфері меморіалізації війни лише набуває форм. 29 серпня цього року президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про засади державної політики пам’яті Українського народу». Документ закріплює такі категорії, як визначення національної пам’яті, офіційну назву російсько-української війни, визначає відповідальність органів влади, структуру політики пам’яті та обов’язок створення державної стратегії пам’яті. І це лише каркас для майбутніх процесів. Закон про меморіали війни — ще попереду.
Проте в громадах уже є запит на створення меморіальних просторів. Нині вони фактично діють інтуїтивно — консультуються з фахівцями, аналізують практики інших міст і ухвалюють рішення на основі потреб мешканців.
Громадам Херсонщини ці процеси даються значно складніше через безпекову ситуацію. Втім, успішні приклади є попри все. Один із них — Новорайська громада, де на початку листопада відкрили Алею Слави загиблим героям.
Концепцію розробили співробітники Новорайської сільської ради шляхом консультацій із місцевими мешканцями. Начальник територіальної громади Микола Чистіков зазначає, що місце обрали одразу — у центрі Новорайська, а всі ідеї формувалися в процесі роботи.
«Власне, ця ідея виношувалася не перший день. Роботи розпочалися ще за життя попереднього начальника військової адміністрації Олександра Шокурова (раніше начальником Новорайської СВА був Олександр Шокуров. Він обіймав посаду з жовтня 2022 року. У вересні 2024 року Шокуров пішов із життя. У грудні його було нагороджено орденом “За заслуги” ІІІ ступеня). Я лише продовжив цей задум», – каже Чистіков.
Алея складається з банерів із фотографіями загиблих військовослужбовців та короткою біографією кожного. Вартість облаштування склала трохи більше ніж 200 тисяч гривень. Роботи виконували працівники міського комунального підприємства, сільської ради та учасники суспільно корисних робіт (так звана «Армія відновлення»).
Безпекова ситуація в Новорайській громаді, як і в будь-якому іншому куточку Херсонщини, залишається складною. Однак влада все одно вирішила встановити меморіал. За словами Миколи Чистікова, рішення продиктоване запитом мешканців — вони хочуть, щоб історії полеглих захисників ставали відомими вже зараз.
«У Новорайській громаді проживає 2100 людей. Дехто виїжджає: дехто повертається, бо не знайшов себе в іншому місці. В нас є вже 16 загиблих героїв, вісім із яких мають державні нагороди. 21 воїн вважається зниклим безвісти. Ми розуміємо, що облаштування алеї в нинішніх умовах несе ризик її пошкодження з боку ворога. Але ми готові до таких сценаріїв, бо люди вже хочуть, аби історії захисників ставали відомими. Маємо попередні домовленості з організаціями щодо оперативного виготовлення банерів та закупівлі необхідних матеріалів у разі їх пошкодження. Усвідомлюю, що це додаткове навантаження на бюджет, але вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців має бути в пріоритеті. Крім того, виконано низку заходів, про які поки не можна говорити публічно», – підкреслює посадовець.
У планах громади – облаштувати Меморіал пам’яті загиблих цивільних. На даний момент проєкт призупинили через постійні обстріли.
«Навіть коли ми починали роботу над Алеєю Слави, безпекова ситуація була зовсім інша. Вона зараз набагато складніша. В нас були думки призупинити і ці роботи, але звичайно ми вирішили завершити їх, бо є родини загиблих, перед якими ми відчуваємо відповідальність. Щодо Меморіалу пам’яті цивільних, він планується в схожому форматі. В громаді є 18 загиблих через російські обстріли. Пам’ять про них також має бути увічнена”, – зазначає Микола Чистіков.
У громаді також підтримують пам’ять про загиблих через допомогу їхнім родинам — фінансово, а також будівельними матеріалами та робочою силою у випадку пошкоджень, завданих ворожими атаками. Щоранку о 9:00 у громаді оголошують хвилину мовчання. У школах проводять зустрічі з ветеранами, уроки пам’яті та інші освітні заходи — звісно, коли це дозволяє безпекова ситуація та лише у безпечних місцях.
Облаштування алей, встановлення пам’ятників, банерів, жовто-блакитних прапорців на схилах чи пагорбах, меморіальних дошок, графіті – все це частини меморіалізації війни, яка триває.
Кількість загиблих зростає, обстріли не вщухають, люди продовжують втрачати домівки. Саме тому процес формування єдиної концепції вшанування пам’яті загиблих такий складний, і державі та окремим громадам ще належить цей шлях пройти. У наступних матеріалах циклу ми розповімо, як з цим справляються інші громади деокупованої частини Херсонщини.
Фото зі сторінки Новорайської СТГ