Микола Петровський – 31-річний херсонський волонтер. Третій рік його утримують у російському полоні. За словами батьків полоненого, стан здоров’я чоловіка критичний, а необхідної медичної допомоги він не отримує.
Про це йдеться у матеріалі Суспільного.
30 травня 2025 року мати херсонця Любов Петровська отримала від Миколи повідомлення: “Мамо, я гнию. Моє тіло гниє”. За словами жінки, щодень у полоні може стати для нього останнім.
Миколу затримали 27 березня 2022 року під час окупації Херсона. Довгий час про його долю не було інформації.
Як з’ясувалося потім, пів року його утримували в підвалі співробітники ФСБ, а під час відступу російських військ вивезли з міста та тримали у сімферопольському СІЗО №2.
Окупанти звинуватили Миколу Петровського у шпигунстві. У лютому 2024 року рішення було підтверджено Верховним судом Криму, хоча докази у справі, за словами мами Миколи, відсутні.
Нагадаємо, Микола має інвалідність III групи. У 2012 році він пережив серйозну автокатастрофу — переніс черепно-мозкову травму, множинні перелами щелеп, ампутацію частини стопи та тривалий час перебував у комі. У 2014-му йому встановили протез, який нині зламаний і вже непридатний для використання.
За словами батька, Миколі ще до повномасштабного вторгнення діагностували золотистий стафілокок. У колонії у нього розвинулися фурункули, які гниють та розриваються. Також з’явилася пахова грижа.
“Його тіло буквально розпадається. Він майже не може ходити. У нього рани на місці ампутації, нога всихає і втрачає чутливість. Із зламаним протезом — це тортури”, — каже мати полоненого херсонця.
Рідні бояться, що Микола може не дожити до наступного обміну. Увесь час перебування у неволі він не отримував медичної допомоги, а контакт із ним був втрачений з квітня 2022 року — лише зрідка надходять короткі повідомлення через електронну систему для засуджених.
Родина Петровського закликає міжнародну спільноту і правозахисні організації втрутитись у ситуацію та сприяти якомога швидшому звільненню Миколи.