Кочубеївська громада формально була в окупації не так довго, всього кілька тижнів на початку повномасштабного вторгнення, але росіяни принесли із собою смерть та руйнування. Наслідки їх перебування громада ліквідовує досі. Про це ми поговорили із начальницею Кочубеївської сільської військової адміністрації Людмилою Костюк.
Ми бачимо, що ваша громада поступово відбудовується. Скільки всього було пошкоджено житлових будинків, скільки зруйновано, скільки вже вдалося відновити та відремонтувати?
В основному у нас люди отримують компенсацію, відновлюються за рахунок програми єВідновлення. Минулого року працювала з нами Рівненська область – у рамках програми «Пліч-о-пліч». Було відновлено немало. Наші населені пункти були поділені умовно на дві черги. В першу чергу брали найбільш постраждалі села – це Заградівка, Орлове, Кочубеївка. Всього було пошкоджено під час бойових дій 254 будинки. Повністю зруйнованих у нас 7 будинків.
А відновили?
На сьогодні шість власників зруйнованих будинків через єВідновлення отримали житлові сертифікати на придбання нового житла. Там сума десь 7,5 мільйонів гривень. На придбання нового житла люди в середньому отримали від мільйона гривень – в залежності від квадратури їхніх знищених будинків. По пошкодженим об’єктам працювала Рівненщина. Взагалі працювали ми, як то кажуть, виходячи з фінансового ресурсу, з доцільності.
Як це?
Вони (області-патрони, – МОСТ) на свої громади перераховували субвенцію, починали фактично з того, що громади Рівненщини доставляли сюди будівельні матеріали. І всі будівельні роботи виконували їхні волонтерські організації. Це були навіть працівники сільських рад – збирали з громад будівельні бригади. Багато було релігійних організацій, в них це дуже розвинено. Приїжджали до нас люди, працювали, хто тиждень, хто скільки міг.
Велика толока.
Так, добре працювали – замінили дахи, пошкоджений шифер, вікна і двері. Потім теж громади деякі перераховували субвенцію нам, тому що насправді доставка матеріалів з Рівненської області дуже дорого коштує. Ми прорахували, що у нас поряд Кривий Ріг – дешевше закупити тут. Ну і плюс, знаєте, не все можливо розрахувати: чогось не вистачало, і це досить оперативно закуповувалося, щоб можна було якнайшвидше, увійти в зиму 2024-го року, так, аби у людей принаймні не протікав дах, щоб були вікна, двері, а вже інші роботи, внутрішні, люди, подають через єВідновлення.
Якщо є документи…
Так, проблема є. Не тільки в нас така біда, що у багатьох людей немає документів на право власності, але досить багато людей вже зробили ці документи, життя заставило, скажімо так. Велика робота зроблена старостами, спеціалістами нашими. Ми залучали, і бюро технічної вентінвентарізпції, реєстратора, організовували зустрічі. Люди приходили на місце, щоб їм нікуди не потрібно було їхати. Вони тут всі документи приймали, виїжджали, заміряли. Хто хотів це зробити, вже зробили. Залишилось одиниці без документів.
А що по інфраструктурі?
У нас капітального ремонту потребує Кочубеївська школа. Ми ще в 2022 році завдяки нашому фермеру ремонтували будівлю, але там прямий приліт був, тому ми поспішали перекрити дах, щоб зберегти саме приміщення. Зараз нам потрібно внутрішні роботи провести. В Орловому амбулаторію допомогли відновити міжнародні гуманітарні організації. Проблематичним є відновлення закладів культури. У нас в Заградівці будинок культури – там теж прямий приліт. Є заклади освіти, які, скажімо, не функціонували. Але ми їх використовували. Заградівська школа пошкоджена. Але вона до цього працювала як сезонний дитячий садок. Фактично весь рік вона стояла порожня. Ну і навесні там завжди для старшокласників військові збори проводили.
А чим зараз займаєтесь, що першочергове?
Неможливо все і відразу відбудувати. Хотілося б, але задачі трохи інші зараз. Тому в першу чергу, це (відновлення, – МОСТ) школи, зараз плануємо будівництво захисних укриттів. Виготовляється проектно-кошторисна документація, допомагає обласна військова адміністрація – шукає донорів. Можливо, щось за рахунок субвенції буде, тому що зараз ціль – відновити навчання в школі в змішаній формі. Ситуація, скажімо, на сьогодні безпекова, в принципі, дозволяє. Діти вже скільки років онлайн навчаються. Вони з таким задоволенням, як якийсь захід в школі проводиться, йдуть туди. Сумують один за одним. Просто зустрічі радіють.
Мости відбудували?
В нас на території громади два моста. Вони були підірвані у 2022 році. Один міст вже зроблений. В тому році ще зробили. Ну, а один – там зараз тимчасова переправа. Він якраз з’єднує у нас одне село в громаді, яке на тому березі. Тому цю проблему на сьогодні частково вирішили.
Люди повертаються?
Я думаю, ті, хто хотів повернутися вже… Є ще якась частина, яка повернеться. Це, в основному, мами з дітьми. Плюс виплати ВПО зараз же скасували. Це окрема хвиля повернень буде. Зараз очікується, що можливо, будуть повертатися люди в свої будинки. А так… Якщо у нас було у 2022 році десь 900 жителів, то на сьогодні – 1800.
До війни населення було близько 3000. Багато людей, які виїхали проживають у Кривому Розі. Вони на вихідні приїжджають, городи садять, а потім їдуть працювати в місто.
Як на дачу.
Як на дачу, так.
Ми створили цей матеріал як учасник об’єднання “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
