Що більше часу минає від моменту окупації Криму, то менше Україна присутня в інформаційному просторі півострова. За даними моніторингу Інституту масової інформації, тільки за останні півтора року кількість новин про Україну в найпопулярніших кримських медіа скоротилася втричі (зі 155 новин станом на квітень 2019 року до всього 57 в жовтні 2020-го).
Новини України випадають з контексту кримських ЗМІ, а ті, що залишаються, або пов’язані зі спільним кордоном, або ж винятково спотворюють Україну в очах кримського суспільства.
Відповідно до медіарейтингу сайту “Медіалогія”, експерти ІМІ відібрали для моніторингу п’ять новинних сайтів Криму та міста Севастополя: ИА Крыминформ, РИА Крым, “Новый Севастополь”, Крымское информационное агентство, а також “Новости Севастополя”*.
Проте на момент моніторингу сайт “Крымское информационное агентство” припинив своє існування і його було замінено на “Вести Крим”.
За моніторинговий період було зафіксовано 57 новин, у яких згадувалась Україна або її громадяни. Сайти згадували про Україну по-різному. Наприклад, “Новый Севастополь” за період моніторингу не поставив жодної новини про Україну. А найбільше (26) новин, що стосувались України, розмістив сайт “Новости Севастополя”.
Про що писали
Основною темою новин кримських медіа щодо України стала війна на сході: на неї припало 25% усіх матеріалів. На другому місці – пандемія коронавірусу (10, 5%). І по 8,5% припало на новини про конституційну кризу в Україні, місцеві вибори, незаконну міграцію та контрабанду.
Ситуація на сході
Період моніторингу став інформаційно насиченим для України, оскільки в цей період підбивалися підсумки місцевих виборів, почала загострюватися конституційна криза, а рівень захворювання на коронавірус щодня бив рекорди.
Проте в кримських медіа найбільше новин було присвячено ситуації на сході країни (25%).
Переважну більшість новин, присвячених цій тематиці, розмістив сайт “Новости Севастополя”.
ЗМІ півострова повідомляли про загибель бойовиків “ЛНР”:
“На Донбассе погиб командир одного из батальонов ЛНР”.
(про черговий російський “гумконвой”)
“Киев выразил протест из-за доставки Россией гумпомощи в Донбасс”
(про “недолугі” кроки України у врегулюванні конфлікту)
“Украина обязалась представить дорожную карту по урегулированию в Донбассе”
“Новая “говорящая голова” Киева в Контактной группе может завести переговоры в очередной тупик”
Але в більшості матеріалів ішлося про “безпредел” у лавах ВСУ та фейки про американські вакцини:
“ВСУшники в Донбассе едва не пустили под откос поезд с нефтью”
“ВСУшники начали умирать после испытания американской вакцины”
Джерелом інформації в таких новинах є сайти “Л/ДНР”
Пандемія
У 10,6% матеріалів, що стосувались України, йшлося про пандемію. Але якщо українські медіа акцентували на рівні захворювання та на кількості ліжко-місць, то ЗМІ Криму – на недоцільному використанні коштів з коронавірусного фонду.
“Украинское правительство направило деньги из ковидного фонда на производство сериалов”
“Власти Украины потратили коронавирусный фонд на все, кроме медицины”
А доповнюють і так песимістичні новини повідомлення про катастрофічність та некерованість ситуації з хворобою.
“Кабмин Украины продлил режим ЧС в связи с пандемией до 31 декабря”
Складається враження, що порятунку ніде шукати, оскільки українські вчені, за риторикою кримських медіа, вражають своєю некомпетенцією, а місцями й відвертою тупістю:
“Сало – всему голова! Украинский врач предложила “лекарство” от COVID”
Місцеві вибори
Темі місцевих виборів кримські медіа приділили 8,5% матеріалів, що стосувались України.
Більшість цих новин мали сухі фактажні повідомлення про перебіг виборів на кшталт:
“Местные выборы на Украине: кто и где побеждает”
“ЦИК Украины планирует обнародовать итоги местных выборов до 3 ноября”
Проте траплялись і новини з риторикою “докотилися”. Наприклад, сайт “Новости Севастополя” розмістив новину “На Украине умирают победившие на выборах мэры”. Зазначимо, що в ній використано один з методів маніпуляції – перебільшення, оскільки в новині насправді йдеться про одну людину, яка померла від ускладнень коронавірусної хвороби.
З подачі сайту “ДНР-24” кримські медіа теж написали про високі рейтинги на сході проросійської партії кума Путіна Медведчука “Опозиційна платформа – За життя”.
Конституційна криза
Темі конституційної кризи кримські медіа приділили теж 8,5% матеріалів стосовно України.
Інформація про це була фрагментарна, і з неї неможливо було скласти цілісної картини, натомість вона чудово вписувалась у меседжі про розруху та відсутність порядку в Україні:
“Согласно решению КС Украины, назначение Артема Сытника на пост директора НАБУ было неконституционным, так как президент не имел полномочий на это. Господин Сытников был назначен главой бюро президентом Петром Порошенко в 2015 году”.
Незаконна міграція та контрабанда
До цієї категорії потрапили новини про незаконний перетин кордону з боку українки :
“Жительница Украины пыталась въехать в Крым по поддельному паспорту”
та про контрабанду прикрас:
“Крымские таможенники пресекли вывоз на территорию Украины полукилограмма украшений”.
Цікаво, що ці новини потрапили практично у всі кримські ЗМІ, які підлягали моніторингу.
Повернення Криму
Новини про спроби України повернути півострів практично відсутні в українському інформаційному просторі. Натомість у медіа Криму їх 8,5% загальної кількості тих, що стосуються України. Водночас ці новини подаються або як такі, що просуває “США” (в бекграунді – інформація, що “більшість кримчан проголосували на референдумі за возз’єднання з Росією, а Україна не визнає цього), або жахалки про “примусову паспортизацію”:
“Украина заявила о готовности США поддержать стратегию по возврату Крыма”;
“На Украине снова заговорили о “принудительной” паспортизации крымчан”.
Джерела інформації
У третині новин про Україну кримські медіа посилаються на українські офіційні структури. Ще у чверті новин джерелами інформації слугують російські офіційні структури та особи. У 21% новин джерелом інформації є ЗМІ Росії та “Л/ДНР”. На українські ЗМІ припадає 10,5% джерел.
Кримські медіа, які використовують українські ЗМІ як джерело інформації, звертаються до медіа з проросійською позицією. Наприклад, цитують сайти “Страна”, 112.ua тощо.
Наративи російської пропаганди
Зауважимо, за даними моніторингів ІМІ, у медіа “Л/ДНР” значно більше простежується вплив російської пропаганди на контент, ніж у медіа півострова.
Проте казати про її відсутність зарано. Наприклад, чотири з п’яти досліджуваних сайтів поставили новину про те, що: “глава Республики Крым Сергей Аксенов поздравил украинцев с Днем освобождения от немецко-фашистских захватчиков и выразил уверенность, что Украина и Россия вновь будут вместе”.
У цій новині йшлося, що “кровная связь восторжествует” і “бандеровский режим неизбежно отправится на свалку истории, а Россия и Украина снова будут вместе”.
Ще один досить поширений наратив російської пропаганди, який ми виявили в кримських медіа, – про те, що Євромайдан зрежисувала Америка, а саме Сорос: “Методичка Сороса: Трампа будут свергать по украинскому сценарию”.
Після перегляду новин окупованого півострова складається враження, що повідомлення про Україну не зникли з його інформаційного простору лише з однією метою – щоб постійно нагадувати кримчанам про правильність приєднання Криму до Росії.
До вибірки ввійшли всі новини про Україну, які вийшли на сайтах “ИА Крыминформ”, “РИА Крым”, “Новый Севастополь”, “Крымское информационное агентство”, “Новости Севастополя”, “Вести Крим” (сайти були обрані за рейтингом “Медіалогії”) протягом 26-30 жовтня 2020 року. Вибірка становила 57 новин.
Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.