На вході до кав’ярні “11/11” — символічний напис: “Краща кава для вільних людей”. Для херсонців це не просто слова, а нагадування про свободу, яку вони відстоювали в окупації. Заклад знає майже кожен херсонець. Сюди забігають на каву з собою, тут зустрічаються, спілкуються, пересиджують блекаути.
Власник кав’ярні Олексій зізнається — працювати важко. Третій рік “11/11” функціонує майже на лінії фронту, а це щодня додає нових викликів. Втім, колектив зберігає оптимізм та вірить, що війна скоро завершиться, а в Херсон повернеться життя.
“Коли 11 листопада 2022 року звільнили Херсон, мені захотілося якось подякувати місту та мешканцям за те, що витримали цей іспит, не здалися”, – розповідає Олексій.
За словами чоловіка, день звільнення рідного міста захотілося зберегти у чомусь особливому, тож назва з’явилася сама собою – “11/11” – 11 листопада.
Коли кав’ярня відкривалася, Олексій сподівався, що війна скоро завершиться і ситуація налагодиться. Тож колективу довелося пристосовувати до нових умов.
“Труднощів багато. Наприклад, часто наш бізнес, як і інші, стикається з проблемами логістики. Не завжди вчасно приїжджають продукти в кав’ярню, дуже багато чого я купую сам. Зі свіжими продуктами теж бувають складнощі. Постачальники молока, м’яса не завжди вчасно привозять товари, бо буває що траса Миколаїв-Херсон під дроновою атакою і машина не поїхала до нас в Херсон”, — говорить Олексій.
Звичайно, даються в знаки і обстріли Херсона. Олексій розповідає, що кожного дня переживає за співробітників, їх життя та здоров’я, морально-психологічний стан. Обстріли зумовлюють і нестачу кадрів.
“В нас за ці майже три роки троє дівчат виїхали з Херсона, бо психологічно не змогли витримати. От недавно теж дівчинка, яка працювала рік, виїхала з сім’єю. Але є й інші історії — одна з дівчат, яка раніше працювала в нас і виїхала до Миколаєва, повернулася. Ми працюємо як ФОП, сплачуємо податки, і насправді я пишаюся, що можу надати дівчатам місце роботи, що вони працюють, можуть заробляти”, – відзначає він.
Марія, яка працює в “11/11” помічником бариста, перейшла працювати із закладу іншого району через російські обстріли. Дівчина відзначає, що роботу знайти складно, бо закладів працює мало, а добиратися, якщо живеш не поблизу місця роботи дуже важко.
“Зараз мені легше, бо я живу поблизу. Але дівчатам, які живуть далеко від роботи, складно. Погано ходить громадський транспорт, таксі теж іноді важко викликати, особливо у вечірній час. Тому я дуже рада, що працюю тут. Гарний колектив, ми допомагаємо один одному та бережемо свої маленькі традиції”, — говорить Марія.
Олексій зізнається — після звільнення Херсона сподівався на те, що за кілька місяців війна закінчиться, а люди почнуть повертатися в Херсон. Натомість місто опинилося у дуже скрутному становищі через постійні російські атаки. Не дивлячись на це, заклад “11/11” продовжує функціонувати і навіть розширюватися. Зокрема, відкрили бургерну, яку власник називає альтернативу “Макдональдсу”, який раніше працював у ТРЦ “Фабрика”. Так у меню з’явилися бургери, картопля-фрі та інші страви. Власник зізнається: на такий крок наважитися було непросто. Але підтримка команди і гостей додала впевненості.
Інколи “11/11” перетворюється на своєрідний “Пункт незламності” — під час тривалих блекаутів тут можна підзарядитися, зігрітися, випити гарячої кави, поїсти, попрацювати.
“Ходимо сюди практично через день. Ось не було світла, а тут було затишно, багато народу, світло, інтернет. За це хочеться дякувати херсонським бізнесменам”, — говорить відвідувач закладу Олександр.
Особливе місце в кав’ярні “11/11” відведене для шевронів. Тут є спеціальна дошка, на якій є патчі та шеврони різних бригад, бійці яких були відвідувачами закладу. За словами Олексія, перші шеврони залишили хлопці, які визволяли місто. І зараз, заходячи на каву, військовослужбовці підтримують цю традицію.
“Військовим приємно, коли вони повертаються і бачать шеврон, який залишили минулого разу. І для нас важливо: коли закінчиться війна, ми будемо бачити, хто захищав наше місто. А це згадка на все життя”, — відзначає Олексій.
Колектив “11/11” не планує зупинятися на досягнутому і має амбітні плани. Після закінчення війни хочуть відкрити ще одну кав’ярню, простору і затишну, з великим літнім майданчиком. Зараз же Олексій впевнений, що бізнес в Херсон має вистояти, бо саме це є показником того, що життя в місті триває.
“Ми як мотиватори для тих, хто сюди приїздить з інших міст, і навіть для тих, хто жив в Херсоні, а зараз виїхав, і думає, чи повертатися. Люди приїжджають забрати речі, бачать нас та дивуються, мовляв, не знали, що тут ще щось працює. Це їх мотивує, і хтось навіть задумується, можливо, повернутися в Херсон”, — підсумовує Олексій.