Збройні сили України поступово звільняють Херсонську область. Про це цього тижня заявляють в оперативному командуванні “Південь” української армії. Подробиць небагато. Голова пресцентру сил охорони та оборони “Півдня” Наталія Гуменюк, коментуючи поступове звільнення Херсонської області, повідомила, що “дії українських військ на південному напрямку, у бік Херсона, досить успішні”, пише телеканал “Сьогодення” (створений компанією RFE/ RL за участю “Голосу Америки”).
Про ситуацію ми поговорили із Наталією Гуменюк.
– Ви заявляли, що дії ЗСУ на Херсонщині досить успішні, росіянам доводиться відходити вже навіть із другої та третьої лінії оборони. Чи можете ви розповісти подробиці? Український контрнаступ у Херсонській області зараз іде по всій лінії фронту?
– Український контрнаступ зараз іде відповідно до плану військової операції. Поки вона триває, вона зберігається в режимі тиші, вона дотримується норм збереження військової таємниці в тому числі. Тому хоч би як хотілося порадіти за тих місцевих жителів, які на сьогоднішній день знають, що перебувають у звільнених населених пунктах, ми таки відкладемо це трішки на потім. Цілком правильно було помічено, що для того, щоб закріпитися, нам ворога необхідно відсунути на стільки, щоб він не міг завдавати ударів по вже звільненим населеним пунктам, де місцеві жителі, побачивши на власні очі Збройні сили України, потрапляли б потім під такий шквал ударів після коментарів про те, де ми рухаємось, куди ми рухаємось. З надто відкритих, навіть іноді проникливих джерел така інформація йде, і люди отримують у відповідь такий масований артилеристський чи залповий удар. Звичайно, вони не почуваються звільненими та захищеними. Тому ми дотримуємося режиму тиші доти, доки наші позиції не дозволятимуть забезпечити тишу та спокій у тих будинках, які й так постраждали від окупації.
– Учора українські депутати у фейсбуці повідомляли про те, що нібито українські військові навіть зайшли до Херсона. Ви можете зараз сказати – це правда?
– Я можу сказати, що правда лише те, що говорять військовослужбовці та компетентні джерела. Генеральний штаб України про це не заявляв, Міністерство оборони про це не заявляло, навіть оперативне командування “Південь”, яке веде бої безпосередньо там, про це не заявляло. Звідки це можуть знати депутати, яким наказано займатися дещо іншою діяльністю? Такі моменти хайпу та спроби нагадати про себе та пропіарити свою власну особистість, на жаль, дуже шкодять не лише конкретним населеним пунктам, а загалом державному напрямку руху за витіснення ворога.
– Чи можете ви оцінити чисельність російського угруповання, яке зосереджено на Херсонщині? На Донбасі росіяни мають чисельну перевагу перед українською армією – це навіть визнає Генштаб. А що на Херсонщині?
– Ми знаємо, скільки сил ворога нам протистоїть і намагаємося зробити так, щоб наші дії були не лише на кількісному, а й на більш якісному рівні гідні того, щоб витіснити навіть превалюючу силу.
– Але ви не готові називати цифри щодо російського угруповання?
– Ми не озвучуватимемо їх, щоб їх не засмучувати.
– А вони мають засмутити з якихось причин?
– Не повинні, але можуть.
– Якщо говорити про сьогоднішню інформацію, Інститут вивчення війни пише про три села на кордоні Миколаївської та Херсонської областей – Новопетрівку, Бурханівку та Калинівку. Чи можете ви зараз підтвердити чи спростувати те, що пишуть російські телеграм-канали про те, що ці села захоплені?
– Російські телеграм-канали працюють відповідно до російської пропаганди. Вони просувають ту інформацію, яка їм потрібна. Ми можемо сказати зараз, що ми боремося за те, щоб ця територія була стабільно закріплена за нашими силами.
– А куди зараз російським силам залишається відходити? На які позиції вони другу та третю лінії залишають?
– Куди їм відходити – їм було сказано ще на початку війни. Якщо ви пам’ятаєте, на острові Зміїний було чітко вказано напрям, куди їм треба рухатися. А зараз їхні дії в принципі виправдані тим, що, незважаючи на зміцнення своїх відступальних рубежів – вони розуміли, що це буде, другий та третій рубіж у них укріплений навіть залізобетонними конструкціями, – і лінія фронту досить гнучка, вона коливається між другим та третім кордоном. І на деяких ділянках нам таки вдалося їх витіснити і за третій рубіж. Наразі вони просто зміцнюють собі додатковий оборонний рубіж.
– Чи можете детальніше розповісти, що вони встигли там звести за ці майже чотири місяці окупації?
– Там зведено інженерні споруди на кшталт ровів та загорож для техніки. Вони також намагалися замінувати деякі ділянки, і це їм частково вдалося. Є заміновані ділянки місцевості. І, звичайно, ми не про всіх обізнані, навіть на основі наших даних, де це відбувається. Тому наше просування таким чином стримується, але не зупиняється.
– Це заміновані поля чи заміновані підходи до позицій у вигляді окопів?
– Це заміновані ділянки місцевості. Вони всюди різні. Особливість нашої лінії фронту зараз у південному напрямку у тому, що це відкрита степова місцевість. Це дуже складне географічне поняття для ведення боїв, тому що всі знаходяться один перед одним, як на відкритій долоні. Природно, доводиться створювати додаткові елементи ландшафту, які перегороджуватимуть попадання, перекриватимуть огляд ворогові. І ми створюємо такі укріплення для того, щоб просуватися вперед, і також ворог створює для себе такі укріплення, щоб хоч якось, обороняючись, закріпитися на тих позиціях, які він зараз має. Але військова тактика та хитрість дозволяють оминути і це.
– Вам відомо, звідки вони перекидають сили на Херсонщину: із окупованого Криму чи із захоплених територій Донецької та Запорізької областей?
– За тією інформацією, яка у нас є, ми знаємо, що підтягувалися сили як із Криму, так і із запорізького спрямування. Все залежить від динаміки подій, тому що ми змінювали свою тактику дій, відповідно вони шукали своє реагування на це. Коли їм здавалося, що на запорізькому напрямку у них достатньо стабільно, вони звідти підтягували свої сили, але потім знову були змушені перекидати туди, бо й там ми не послаблювали натиску.
– Ви також заявили, що Росія зараз направила 44 ракети типу “Калібр” у бік України. Йдеться про те, що ці ракети знаходяться на п’яти кораблях і на одному підводному човні у Чорному морі. Ви можете розповісти подробиці та розповісти, як Україна може себе захистити від цих ракет?
– Захиститися від ракет “Калібр” Україна, на жаль, намагалася з першого дня повномасштабного вторгнення, коли йшлося про систему “закрите небо”, коли ми вели переговори з міжнародними партнерами про те, що нам необхідна така система захисту. Долю її ми вже все чудово знаємо, тому не підніматимемо цю тему. А захист зараз полягає в тому, щоби розуміти, яка загроза нависла. Ми знаємо, що вони озброєні такою кількістю ракет і можуть застосувати їх будь-якої миті. Ми знаємо тактико-технічні характеристики цих ракет. Відповідно, ми намагаємося відслідковувати ситуацію з їх застосуванням, тому що запуск теж дуже швидкісний. Ми попереджаємо населення про те, що це можливо, і відповідно сигнали тривог ігнорувати не можна, оскільки ця зброя дуже потужна. Але також ми розуміємо, що ракет такого класу не так багато залишилося. І практика свідчить про те, що в більшості випадків, принаймні останнім часом, вони застосовують ракети старішого зразка типу “Х” з різними цифровими показниками. А також почали застосовувати ракетний комплекс “Бастіон” із надзвуковими ракетами “Онікс”.