За останній рік українські та західні медіа написали сотні, якщо не тисячі матеріалів про херсонські катівні. Майже всі вони були присвячені катівням у будівлі ІТТ, Украгропроєкту та підвалу ГУНП.
Ці приміщення, через які пройшли тисячі херсонців, давно відкрили для відвідування журналістів, туди пускали жертв російських злочинів, які розповідали страшні речі про знущання і тортури.
Але ці три великі катівні — не єдині, які облаштували росіяни в Херсоні.
Серед маловідомих місць, де незаконно утримували та катували цивільних — підвал Херсонського апеляційного суду. Ми дослідили деякі деталі існування цієї катівні і знайшли росіян, які, власне, і відповідальні за тортури і навіть вбивства цивільних в Херсоні.
Хто розміщувався у захопленій будівлі суду?
Російські військові, за словами мешканців будинків, що розташовані на площі Свободи, захопили в будівлю Херсонської ОДА вночі 1 березня, а зранку 2 березня військові вантажівки вже стояли за будівлею апеляційного суду. В самій будівлі ввечері вже горіло світло, тобто хтось з окупантів точно її контролював.
У період березня-квітня там розміщувалися військові і військова поліція, яка довгий час виконувала функції і звичайної патрульно-постової служби.
При цьому слід додати, що ми не знайшли людей, яких би затримували і утримували в будівлі суду до травня 2022 року. За нашими даними, таких людей поки не знайшли українські правоохоронці, які розслідують ряд кримінальних справ, де фігурують росіяни, які тимчасово займали будівлю суду.
У перші місяці окупації Херсона затриманих цивільних привозили до будівлі Херсонської ОДА, де розміщувалася комендатура. Про це неодноразово розповідав журналіст Олег Батурін, якого після викрадення у Каховці тримали у Новій Каховці, а потім перевезли в Херсоні допитували в будівлі ОДА. Пізніше його доправили до будівлі ІТТ.
На той момент в будівлі знаходилася військова комендатура та її очільник полковник Віктор Бедрик. На той момент він займав посаду заступника командира 22-го армійського корпусу берегових військ Чорноморського флоту ВМФ РФ .
Вперше імʼя Бедрика зʼявилося на документі, опублікованому в одному з проросійських телеграм каналів наприкінці квітня 2022 року.
У серпні 2023 року Херсонська обласна прокуратура повідомила про підозру полковнику Бедрику та його підлеглому.
В тексті підозри російському полковнику йдеться, що: “Реалізуючи вказаний злочинний умисел військовий комендант Бедрик В.Л., здійснював загальне керівництво та контроль над місцем нелегального ув’язнення у підвальному приміщенні військової комендатури. Для цього останній розмістив на першому поверсі будівлі свій службовий кабінет та безпосередньо відвідував незаконно ув’язнених, до яких застосовувалось катування і жорстоке поводження, вчинялись умисні вбивства. Також, він безпосередньо застосовував фізичне насильство стосовно ув’язнених”.
Далі в тексті йдеться про те, що одного з затриманих 7 травня херсонців привезли на автомобілі “Урал” до будівлі на вулиці 295 Стрілецької дивізії, 1-А, тобто до апеляційного суду.
Таким чином, станом на початок травня комендатура і її комендант перебралися в будівлю суду і утримували затриманих цивільних у підвалі будівлі.
У тексті повідомлення про підозру Віктору Бедрику наводяться 9 епізодів, підтверджених показами потерпілих, катувань та знущань. Всі покази хронологічно описують події в травні — на початку липня 2022 року.
Серед потерпілих є колишній начальник херсонського слідчого ізолятора Ігор Гуряков та його заступник Євген Усачов, про історії яких ми писали раніше.
Всі потерпілі впізнали серед катів двох осіб — Віктора Бедрика і його підлеглого військовослужбовця цієї комендатури Олександра Чичкана, 1986 року народження. Інших людей в формі, які їх катували, потерпілі не впізнали.
Але ми зʼясували, що влітку 2022 року замість Бедрика катувати цивільних до Херсона прибув ще один росіянин.
Позивний “Нальчик”
Точної дати, коли в Херсон приїхав мешканець російського Краснодара Валентин Кочесоков ми не знаємо, але чи не вперше його побачили, а головне запамʼятали люди, коли в місто вперше привезли російських поп-зірок, аби святкувати “день Росії”. Кочесоков і його люди охороняли цих зірок, там працівники одного з місцевих готелей вперше почули його позивний — “Нальчик”.
Кочесоков дійсно народився в столиці Кабардино-Балкарської республіки, але мешкав і працював в Краснодарі.
Він все життя служив в армії, а вірніше у військовій поліції, воював у Сирії. У 2017 році він очолював зведений загін, який рятував під містом Хама російських військових, які потрапили в оточення.
На той момент він вже обіймав посаду коменданта Краснодарського гарнізону. Посада ця була не дуже публічною, але інколи про нього писали місцеві медіа.
Судячи з профілю в інстаграмі Кочесокова, він жив як класичний росіянин, відпочивав раз на рік в Абхазії, їздив з друзями на рибалку та на футбол.
Ходив на концерти місцевої самодіяльності.
І співав караоке в ресторанах різного рівня вульгарності.
Дружина Кочесокова Тетяна працює начальницею управління фінансування соціальної сфери Міністерства фінансів Краснодарського краю. До цього вона захистила кандидатську та працювала в одному з місцевих університетів.
Подружжя виховує сина Артура, якому у квітні виповнилося 20 років.
У власності в них є авто Suzuki GRAND VITARA. Раніше родина мешкала в квартирі на вулиці Дзержинського, 135, але вже з 2017 року дружина Кочесокова стала клієнткою інтернет провайдера за адресою вулиця Черкаська, 81, квартира 63. Наразі вони здають цю квартиру. Судячи з обʼяви, це однушка, але в хорошому будинку. В 2021 році Тетяна була підписана у когось в телефоні як “ГУБЕРНСКИЙ ТАТЬЯНА ЖК”. Скоріше за все, в цьому ЖК родина російського військового злочинця живе і зараз.
Окрім заїжджих зірок не першої свіжості, Кочесоков певний час охороняв керівництво окупаційної Військово-цивільної адміністрації Херсонської області.
Так звана ВЦА з квітня знаходилася в будівлі суду. Перед святкуванням “дня Росії” в Херсоні Нальчика бачили в компанії тодішніх заступників гауляйтера Херсонщини Володимира Сальда Сергія Черевка та Кирила Стремоусова, хоч у тих і була своя охорона. Один із херсонців, який часто вигулював собаку в парку Херсонська фортеця, бачив їх у супроводі військових у червоних беретах. Святкування відбувалося перед ККЗ “Ювілейний”, тож, у нелюдному Херсоні сховатися було важко.
Окрім Кочесокова в цій компанії мелькала ще одна людина, яка мала військову виправку, але форму не носила.
“Він їздив на чорному Prado (Toyota, – МОСТ), ходив у джинсах, чорній футболці і з автоматом в руці. Явно якийсь спецназівець. Вони, в тому числі у Нальчик, називали його “Ахилесом”. Хто це, я не знаю”, – розповів співрозмовник, який на той час працював в одному з готелів, де жили російські зірки.
“Маніч”
В повідомленні прокуратури, яке ми навели вище, фігурує ще одна людина. Його ще в червні, коли ми тільки почали роботу над цим матеріалом впізнав один з бранців катівні-комендатури. Але на відео, яке ми знайшли, людина була в хустці. Все що ми знали про нього — позивний “Маніч”. Тож шукали його сліди на берегах річки Манич, що є лівою притокою Дону у Кумо-Маницький улоговині.
Насправді ж він народився у місті Камінь-Риболов Приморського краю. Довгий час жив у місті Камишин. Зареєстрований був у військовій частина на вулиці Гороховська, де розміщується місцева військова комендатура.
Але жив він в місті Лісозаводськ.
Справжнє імʼя росіянина Олександр Чічкан.
Нам вдалося знайти старе фото “Маніча”. Зроблене воно не раніше 2014 року, очевидно, після випуску з військового училища.
З усіх працівників окупаційної “комендатури” Херсона Чічкан був найжорстокішим.
Катівня
Потрапити всередину херсонського апеляційного суду наразі неможливо – забороняє голова суду Олександр Коровайко. Навіть просто фотографування будівлі викликає у її охорони справжню істерику.
Всього українські слідчі поки знають про 12 викрадених цивільних, яких катували підлеглі Бедрика та Кочесокова. Двох людей росіяни вбили під час тортур.
Після “затримання” людину приводили в приміщення суду, де в одному з кабінетів підвального поверху допитували та реєстрували. Після цього людину поміщали до камер підвального приміщення, де утримувались у виснажливих для людського організму та антисанітарних умовах, обмежувалось надання їжі та води; можливості вийти на подвір’я та отримати медичну допомогу не було.
“Потерпілим спричинялись тілесні ушкодження шляхом побиття руками, ногами, палицями та іншими предметами, а також електричним струмом. Під час спричинення тілесних ушкоджень, ув’язнених примушували надавати неправдиві відомості про себе та членів сім’ї”, – фіксують слідчі.
Треба розуміти, що ці камери були ніякими не камерами в класичному розумінні, а місцем, де перед заведенням до зали засідань тримали підозрюваних та обвинувачених по кримінальних справах, яким судом першої інстанції було обрано запобіжний захід тримання під вартою.
Тобто, там не було туалету, води чи місця для відпочинку. Тільки деревʼяні лавки для сидіння,.
Люди, які пройшли через цю катівню розповідають, що після поверхневого допиту одним з підлеглих Валентина Кочесокова, частіше за все це робив “Маніч”, людину починали бити. Катувати електрошокером і душити.
За словами Олександра, який потрапив в підвал в середині червня за порушення комендантської години, його почали бити майже відразу, і робив це особисто “Маніч”
Після побиття його відправили до камери, де з ним сиділа людина, яку тримали вже 5 діб. Вся вина людини була в тому, що він сфотографував на телефон роздачу російської гуманітарки.
“Поки я там сидів, до нас підсадили якогось бандита з Абхазії, потім дезертира з Красноярська. Сиділи також батько і син – “ДНРівці”. Поїхали з Чорнобаївки до Херсона на ринок без документів. Іх тримали у різних камерах. Тобто вони саджали і своїх. В приміщення періодично заходив оцей “Нальчик”, перевіряв журнал затриманих, питав, кого і за що затримали. Тобто він постійно слідкував, що відбувається в підвалі”, – розповів Олександр.
За декілька днів, поки він сидів в камері, бачив як били затриманих. В тому числі катували вагітну жінку та жінку з дитиною. Їх залякували.
“Кричали вони страшно”, – згадує він.
Ще один незаконно затриманий херсонець розповів, що його забрали з дому.
“Приїхали на “Уралі”, я зрозумів що за мною, вийшов і кажу, ви до мене?”, – згадує Андрій.
Він все літо 2022 року возив в Херсон ліки для міських лікарень. Напередодні затримання їхню колону частково затримали на Антонівському мосту за порушення заборони на ввезення ліків з підконтрольної території.
“Я проїхав першим, і не бачив що інші машини затримали. Потім вже зрозумів, що всіх затримали і прийдуть до мене”, – розповів він.
Після затримання його не били, але давили психологічно.
“Коли відпустили, я пішов додому, і в дверях апеляційного суду стикнувся із Сальдо. Він на мене глянув, я на нього дивлюся”, – згадує волонтер.
Він не запамʼятав облич нікого з тих, хто тримав його в неволі декілька днів.
Звісно, що було в цій історії і місце корупції, адже велика кількість росіян приїздили на тимчасово окуповані території, аби заробити. У Херсонській комендатурі за гроші можна було викупити бранця, легше всього, якщо проступок був незначний. Або конфісковані речі чи транспорт.
Влітку 2022 року Володимир Сальдо видав наказ про заборону торгівлі паливом на розлив не на заправках, і тоді військова поліція почала вилучати “сірі” бензовози, що торгували бензином.
Арештовані автомобілі потім власники, як місцеві, так і кримчани, викупали у працівників комендатури за хабарі.
За різними даними зникли росіяни десь наприкінці серпня, або на початку вересня, а на їх місце прибули інші росіяни, імена і подробиці діяльності яких нам ще доведеться з’ясувати.
Матеріал написаний за підтримки ГО «Інститут масової інформації», що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу.
