Олександр Прокудін затвердив склад Ради церков і релігійних організацій при Херсонській ОВА.
13 вересня видання МОСТ розповідало, що Прокудін запропонував ввести до складу цього органу керуючого єпархією “УПЦ МП”, яка пішла на співпрацю з Росією.
Сьогодні розповідаємо про інших запропонованих начальником ОВА членів Ради Церков.
Першим хай буде керуючий Херсонською єпархією ПЦУ єпископ Никодим. Він тільки нещодавно виїхав з російської окупації на лівобережній Херсонщині.
Також МОСТ нещодавно почав публікувати інтерв’ю з Никодимом. Першу частину можна прочитати за посиланням.
Далі йде керуючий Таврійською єпархією ПЦУ єпископ Борис. У 2019 році він автомобілем збив людину в Чорнобаївці. Наразі він служить капеланом у Збройних Силах України.
Третій у нашому списку головний рабин Херсона і області Іосіф Іцхак Вольф. Його молодший брат є головним рабином окупованого Севастополя.
Сам Іосіф Іцхак Вольф був близьким до сучасного гауляйтера Херсонщини Володимира Сальдо.
Після початку великої війни він якийсь час перебував у Херсоні, але згодом рабин виїхав до Німеччини.
Звідти він розповідав виданню The New York Times, що не впевнений, коли і чи взагалі повернеться в Україну.
Бо, за словами Іосіфа Іцхака Вольфа, деякі херсонці підозрюють його у співпраці з росіянами.
Причиною для таких підозр стало нібито те, що рабин дозволив кільком російським офіцерам-євреям приєднатися до молитви у його синагозі.
Насправді, історія з рабином Вольфом потребує детального вивчення.
Ми точно не знаємо, чи існує кримінальна справа, в рамках розслідування якої вивчали б дії Іосифа Вольфа в окупованому Херсоні.
Але ми маємо інформацію, що правоохоронці на допитах отримували від херсонців свідчення його діяльності.
Наприклад, існує велика вирогідність, що Вольф міг бути посередником у звільненні з полону цивільних і брав з родичів за це гроші.
Про факти пропонування допомоги МОСТ чув від співрозмовників неодноразово. Де зараз знаходиться Вольф – невідомо.
Четвертим у списку є настоятель парафії Пресвятого Серця Ісуса Христа Римсько-Католицької Церкви у Херсоні отець Максим.
Він виїхав з Херсона на другий день великої війни, але повернувся до ще окупованого міста в серпні 2022 року і продовжив служби у своєму храмі.
П’ятим у списку йде керуючий Херсонської єпархією “УПЦ МП” митрополит Іоанн. З початком великої війни він залишився у Херсоні.
Виїхав Іоанн на підконтрольну Україні території влітку 2022 року (можливо у червні, але існує версія про серпень).
Проживав на Закарпатті.
Після звільнення Херсона Іоанн декілька разів відвідував місто. А весною 2023 року після одного з таких візитів він вивіз з Херсона велику кількість церковних речей.
У серпні Іоанн був помічений на ринку в Одесі.
Колись дуже впливовий керівник Херсонської єпархії московської церкви, наразі веде дуже тихий образ життя і майже не зʼявляється на публіці.
Шостою помітною персоною у списку є старший обласний пресвітер об’єднання Церков євангельських християн-баптистів Павло Смоляков.
Під час окупації він переховував дітей з Херсонського обласного будинку дитини, яких згодом все ж викрали росіяни.
Далі йде імам мусульманської релігійної громади духовного управління мусульман України в Херсонській області шейх Казим.
Про нього відомо, що у миру шейха звати Казімжон Мухамедов. Але громадянином якої країни він є – невідомо.
І закривають список наступні люди:
1) Капелан релігійної громади Святого Апостола Іоанна Богослова Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви у Херсоні Валерій Самородний.
2) Єпископ Південного регіону центру незалежних харизматичних християнських церков України (Повного Євангелія) та старший пастор релігійної громади Церкви християн віри євангельської “Велике Доручення” Віталій Шалухін.
3) Єпископ об’єднання Церков християн віри євангельської-п’ятидесятників Олександр Бабійчук.
4) Пастор Церкви адвентистів сьомого дня у Херсоні Оганес Даллакян.
5) Єпископ Союзу “Церква Божа України” Олексій Малишев.
6) Декан Херсонський Одеського Екзархату Української Греко-Католицької Церкви отець Ігор Макар.
7) Голова релігійної громади “Іслам” духовного управління мусульман Криму Халіл Курдамет.
За списком запронованих членів Ради церков можна побачити, що наскільки різноманітними є долі різних людей і наскільки різні конфесії вони представляють, настільки різноманітною є і сама Херсонщина.
Раніше повідомлялось про те, що у Херсоні під час окупації священики УПЦ МП писали одне на одного доноси.