Херсонський блогер Сергій Мороз став прес-секретарем створеної російськими окупантами фейкової «військово-цивільної адміністрації» Херсонської області.
Цей блогер став широко відомим лише нещодавно. Відомим як зрадник і посіпака окупантів. Його відео були цікавими лише тим, що вони робляться на окупованій території, де чимало інших блогерів згорнули активність, бо виїхали не неокуповану територію або, лишаючись в окупованій області, не наважуються щось робити через небезпеку.
Тому контент від блогерів-колаборантів на кшталт покійного Валерія Кулешова чи поки що живого Сергія Мороза користувався певним попитом, що й робило його авторів досить-таки відомими.
Щоправда, вимушена ексклюзивність контенту – чи не єдина складова популярності Мороза. Бо на якісь глибокі роздуми, цікаві спостереження або на щось інше, що може «оздобити» контент, блогер виявився нездатним. Просто через відсутність відповідної освіти, інтелекту і бодай якогось хисту від матінки-природи. Відео супроводжувалися зовсім «безбарвними» й напрочуд нецікавими коментарями.
Але контент навіть такого убогого рівня виявився затребуваним російськими пропагандистами, бо це – контент з окупованого міста, куди посилати людей з росії й ризиковано, й недешево. Тому Сергій Мороз вже невдовзі після початку окупації Херсонщини став постачальником сюжетів для російського пропагандистського медіа Readovka.
А з 20 травня Мороз почав працювати прес-секретарем так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області». І з нагоди цієї знаменної події він розмісти в мережі відео, на якому не приховує радості з нагоди працевлаштування.
«Народ, хотел поделиться с вами хорошей новостью. У меня сегодня первый рабочий день. Взяли на работу», – ділиться новиною блогер.
Й вираз його обличчя в цей час такий, ніби саме про нього співав колись «Акваріум»: «Я покоряю города/ с тупой улыбкой идиота./ Мне нравится моя работа. Гори, гори моя звезда».
І його радість можна зрозуміти. Напевне, ще нещодавно він і гадки не мав, що його життєвий шлях зміниться настільки карколомно. Бо до працевлаштування у фейковій «військово-цивільній адміністрації» працював… вантажником.
Так, Сергій Мороз працював вантажником на підприємстві «Zollex Group», яке очолював Юрій Рожков – відомий в Херсоні підприємець, депутат облради минулого скликанні і депутат міськради діючої каденції. На початку війни Рожков був важко поранений: потрапив під обстріл, коли привозив пальне українським військовим.
Про своє попереднє місце роботи Мороз теж розповідає у відео, але, не називає підприємство. Тільки каже, що залишити роботу йому довелося через розбіжності з іншими працівниками у поглядах на війну, яка зараз триває.
Призначення такого «цінного» кадру на посаду, яка начебто вимагає від людини певного рівня освіти й певного відповідного досвіду роботи не виглядає дивним навіть на перший погляд. Бо відбувається усе це в окупованому рашистами Херсоні. Де в розпорядженні у загарбників вкрай обмаль місцевих колаборантів, готових до співпраці. Тому доводиться використовувати будь-який непотреб.
До того ж усі співробітники фейкової херсонської «військово-цивільної адміністрації», включаючи її голову, якого земляки «лагідно» називають «Сосальдо», – ширма й не більше. Вони потрібні лише для картинки, а самі нічого не вирішують. Усі важливі рішення стосовно окупованої території приймаються за межами Херсонської області, а скоріше за все, й за межами України.
І Сергій Мороз, звісно, не буде розробляти ніяких комунікаційних стратегій «нової влади», не буде займатися роботою над її іміджем. Бо він, по-перше, повнісінька нікчема, якій просто не вистачить розуму, щоб навіть усвідомити значення словосполучення «комунікаційна стратегія» і слова «імідж». А, по-друге, навіщо окупаційній владі з кимось комунікувати, якщо тоталітарна система, яку рашисти створюють на Херсонщині, потребує лише «лобової» пропаганди?
А за це відповідають росіяни.
А колаборантам у кращому для них випадку уготовано вигнання десь на росії, у гіршому – український суд або доля «сакральної жертви» для пропагандистської «картинки». Цінність наших зрадників для окупантів – нульова. І херсонцям на кшталт Сергій Мороза доведеться дорого заплатити за «хвилину слави».
До речі, Мороз – не перший вантажник, який зробив таку стрімку кар’єру завдяки окупації. У 2014 році в Луганську з 5-го по 13-те березня був «народним губернатором» такий собі Олександр Харитонов – депутат міськради від зараз забороненої ПСПУ. Він тривалий час працював вантажником в різних магазинах, потім, незадовго до депутатства, став «підприємцем», очоливши одну сумнівну фірму. Зараз Харитонов, наскільки відомо, живе в окупованому Луганську, є членом «компартії ЛНР» і страждає на алкоголізм.
Втім, такий варіант для Мороза буде джекпотом. А зараз херсонський колаборант – на слизькій доріжці, де в будь-який момент може статися що завгодно.