У квітні 2022 року Херсонський державний аграрно-економічний університет, згідно із Наказом Міністерства освіти і науки України, «переїхав» до Кропивницького та розмістився там на базі аграрного фахового коледжу. ХДАЕУ – не перший херсонський виш, який був вимушений релокуватися у зв’язку із повномасштабною агресією Росії. Раніше ми вже писали про Херсонський національний технічний університет, який перемістився до Хмельницького.
Сьогодні ж ми поспілкувалися з в.о.ректора ХДАЕУ Юрієм Кириловим, який розповів, з якими небезпеками довелося стикнутися вишу і як адміністрація поступово налагоджує усі процеси, пов’язані із доступом студентів до освіти.
– Розкажіть, як приймалося рішення про «евакуацію» навчального закладу? З чим це було пов’язано в першу чергу?
– Ну по-перше, мала місце наполеглива рекомендація Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) з огляду на те, що у нас є в системі Єдина державна електронна база з питань освіти, де містяться абсолютно всі персональні дані викладачів та студентів. На окупованих територіях МОН цю базу заблокувало. Фактично, відсутність можливості роботи в цій базі – параліч роботи університету, тому що завдяки їй ми відслідковуємо такі процеси, як рух контингенту студентів, випуск бакалаврів, видача їм дипломів та багато іншого.
Тому якщо б ми не погодились на цю пропозицію, то на сьогодні діяльність закладу була просто паралізована.
Друга вагома причина, з якої ми вимушені були переїжджати – це фінанси. Моя відповідальність як ректора – це не тільки забезпечувати якісні знання студентам, це ще і відповідальність за колектив, який міг би опинитися без зарплат. Наше казначейство також знаходиться у Кропивницькому, в Херсоні воно не працює, весь рух коштів іде через Кропивницький. Тобто, ніякі дії фінансового характеру ми здійснювати не могли, тому мали переміститися на підконтрольну Україні територію.
Це дало можливість забезпечувати процес нарахування заробітних плат і стипендій. Саме ці два моменти стали вирішальними при прийнятті рішення про переміщення.
– Чому саме Кропивницький?
– У нас було багато пропозицій – від Львівської області, Вінницької, але, справа в тому, що і у Львові, і у Вінниці аграрна освіта представлена. Кропивницький – це Кіровоградщина, це аграрна область, яка в принципі схожа на Херсонщину, але вища аграрна освіта в Кропивницькому якраз не представлена. Там є класичний університет, є технічний, а аграрного немає. Тому ми подумали, поспілкувалися з нардепами, порадилися і вирішили, що прямуємо до Кропивницького.
Посвята у студенти ХДАУ (2020 рік)
Ми зі своїми понад 30 спеціальностями – аграрного спрямування в тому числі, які взагалі не представлені в університетах Кропивницького точно принесемо користь області.
Плюс, на Кіровоградщині є потужна система закладів передвищої освіти. Тобто, сьогодні ми повністю можемо забезпечити ступеневу освіту – наш університет розмістився на базі аграрного фахового коледжу, випускники якого можуть одразу вступати до нашого університету.
– Чи весь викладацький склад переїхав?
– На жаль, близько 80% наших викладачів залишаються на окупованих територіях. Лише 20% мали можливість виїхали. Ми розуміємо, що «зелених коридорів» для виїзду немає, люди не хочуть ризикувати життям. Міністерство абсолютно адекватно до цього ставиться, є наказ від нього про дистанційну роботу – з цим немає проблем, науково-педагогічні працівники працюють дистанційно. Хоча усі ми знаємо, що останній тиждень зі зв’язком на Херсонщині дуже погано – його практично немає (Херсонська область відключена від зв’язку українських операторів та провайдерів із 30 травня, – ред). Але сподіватимемося, що це питання все ж таки вирішиться.
Читайте також: Як живе Херсонський національний технічний університет після переїзду до Хмельницького
– Чи приходили представники від “нової влади” до вашого університет?
– На жаль, такі факти є. Вони були в наших гуртожитках, цікавились певними особами, ми не знаємо, кого вони розшукують.
На минулому тижні військові РФ прийшли до головного навчального корпусу, розшукували двох деканів – Павла Бойка і Івана Мринського. Мринський був на робочому місці, вони зайшли до нього в кабінет, перебували там хвилин 10, вивели його, забрали комп’ютер, системний блок і пішли в невідомому напрямку. Ми розшукуємо його, направили листи до СБУ, до МОНу, до Херсонської ВЦА – але на сьогоднішній день відомостей про його перебування, на жаль, не маємо.
– Чи зможуть студенти, які виїхали із Херсонської області, навчатися офлайн у Кропивницькому?
– Так, звичайно, ми зустрічались з головою ВЦА Кіровоградщини, управлінням освіти – ми маємо 100% сприяння нашій діяльності. Окремо хочу подякувати і керівництву аграрного фахового коледжу, який нас прихистив. Так, уже в гуртожитках розміщені наші співробітники, нам виділено 3 учбові кімнати, вже є приміщення для роботи адміністратора Єдиної бази, облаштоване робоче місце і моє, і проректора. Також функціонує приймальна комісія.
Тому якщо завтра до нас переїде певна група певного факультету, то звісно ми знайдемо для них аудиторії – з директором коледжу це погоджено, він навіть планує навчання у дві зміни. У цілому ж, ми будемо визначатися по факту – скільки дітей приїде, з яких груп. Зрозуміло, якщо приїде з групи 20 студентів 1 – то в офлайні для нього недоцільно проводити заняття. Фактично ми з 1 вересня плануємо виходити в офлайн – на цьому наголошує і МОН.
– Що буде далі? Яким чином буде відбуватись вступна кампанія-2022?
– На жаль, може це не дуже коректно, але війна «спростила» вступну кампанію. Замість ЗНО (мінімальний набір – 3 предмети, щоб вступити до вишу, – ред) діти здають Мультипредметний тест – це одне-єдине випробування. Якщо абітурієнт хоче йти на контракт, то взагалі не треба ніякого тесту, він пише лише мотиваційний тест, прикладає контракт, договір з університетом і вступає. Так само і для магістрів – якщо раніше треба було складати іноземну мову, фахові іспити, то сьогодні це все спрощено.
Спрощена процедура вступу до вищого навчального закладу стосується, звичайно, і дітей, які живуть на тимчасово окупованих територіях і не мають змоги виїхати. МОН готує документ, який дуже скоро вже буде оприлюднений і який передбачає, що для вступу – як варіант – проводитимуться бесіди з абітурієнтами в онлайн-режимі.
Позиція Міністерства – максимально забезпечити дітям з окупованих територій доступ до вищої освіти.
– Чи всі спеціальності, на які зможуть вступати абітурієнти цього року, залишаться?
– Так. Більше того – ми маємо добру традицію – кожного року перед вступною кампанією ми презентуємо нові спеціальності. Наприклад, протягом останніх років ми відкрили спеціальності «Туризм», «Архітектура та містобудування» тощо. Не виключення і цей рік – так, тепер у нас додалася спеціальність «Фізичне виховання і спорт». Будемо готувати менеджерів фізичної культури на рівні бакалавра. Тому за всіма спеціальностями – і новими в тому числі, ми радо чекаємо абітурієнтів.
– З огляду на події кількох останніх років, включаючи пандемію коронавірусу, чи не здається вам, що університетська освіта має якимось чином трансформуватись, перерости в більш неформальну освіту?
– Вона не те, що має – цей процес уже відбувся фактично. І пандемія, і війна внесли суттєві корективи в навчальний процес. У дистанційної освіти вже відпрацьовані дуже конкурентоспроможні технології. Переформатування уже відбулося. Але на мій погляд ,і МОН на цьому наполягає, ми маємо повертатися до офлайн-начання, бо «дистанційка» певним чином «розхолоджує» і студентів, і викладачів. Тобто, коли ти приходиш на заняття на 8:30, в аудиторію.
До викладача – це неабияк дисциплінує. Плюс, багато речей все одно не можна впровадити дистанційно – як можна дистанційно організувати лабораторні заняття із, наприклад, ветеринарної санітарії? Ну ви ж не будете дистанційно розчленовувати мілку тваринку або робити якесь інше дослідження? А наш університет має переваги саме в цьому – у нас 15 новітніх лаборатоних комплексів, де студент фактично дотичний не тільки до освіти, а й до науки.
– Буквально вчора ми дізнались про те, що Міносвіти оголосило конкурс на посаду ректора вашого навчального закладу. Розкажіть, як проходитимуть вибори, зважаючи на те, що область знаходиться в тимчасовій окупації, а процедура проведення виборів передбачає участь в них викладацького складу, студентів і т.д?
– У мене, як у ректора, завершився 5-річний контракт, я був призначений Міністерством виконуючим обов’язки ректора. Згідно закону, посада не може бути вакантна. Тому МОН оголосило конкурс. Але якщо подивитись уважно наказ, то там є пункт, який каже про те, що вибори керівників закладів вишів провести протягом 3-х місяців після завершення правового режиму воєнного стану в Україні.
Тобто тілький воєнний стан завершується, Міністерство додатково видасть наказ з конкретною датою виборів, які будуть проведені так, як того вимагає законодавство.