Для нормалізації мікрофлори кишківника, усунення діареї або закрепу, що виникають на тлі перенесеної інфекції або харчового отруєння, призначають спеціальні препарати – пробіотики.
Вони належать до категорії біологічно активних добавок та містять необхідну для організму кількість різних мікроорганізмів: біфідо- та лактобактерій, ентерококів, стрептококів, дріжджових бактерій, які присутні у мікрофлорі кишківника та беруть участь у процесі травлення. При цьому також містять «недружні» мікрокультури, що мають облагороджений та непатогенний вид
Особливості моно- та полікомпонентних засобів
Асортимент харчових добавок, який представляє аптека «Подорожник», включає препарати, які можуть містити як один, так і кілька штамів бактерій.
- Монопробіотики. Засоби першого покоління з лакто- або біфідобактеріями, які застосовуються для профілактики дисбактеріозу, наприклад, у ході прийому антибіотиків, або для лікування незначних порушень складу мікрофлори.
- Поліпробіотики. Препарати містять бактерії одного виду, але різних штамів.
- Комбіновані пробіотики. Відрізняються наявністю різних видів бактерій.
- Мультиштамні. Препарати третього та четвертого покоління містять біфідобактерії, лактобактерії, а також ентерококи та пребіотичні компоненти для посилення ефекту.
Ефективність пробіотику визначається здатністю конкретних штамів мікроорганізмів до адгезії та агрегації, тобто прикріплення до стінки кишківника та створення там щільної захисної плівки. Також важлива здатність надавати антагоністичну дію на шкідливу мікрофлору та синергічну щодо корисної, підтримуючи її.
На перший погляд, чим більше видів чи штамів мікроорганізмів у препараті, тим краще. Але це не завжди так.
При прийомі багатокомпонентного препарату важливо враховувати взаємодію штамів у засобі та їх комплексний вплив на мікрофлору кишківника. Чим більше штамів знаходиться в пробіотичному препараті, тим важче прогнозувати, як вони діятимуть у кишківнику та між собою, потрапляючи до організму. Тому нерідко призначають полікомпонентні пробіотики з обмеженою кількістю штамів.
Застосування монокомпонентних препаратів є доцільним для дітей, коли виникає необхідність профілактики дисбактеріозу або відновлення чисельності корисних мікроорганізмів, наприклад, лактобактерій або біфідобактерій у кишківнику.
Полікомпонентні засоби призначають:
- разом із прийомом антибіотиків, коли потрібно відновлення мікрофлори у великому обсязі;
- при гострих та хронічних захворюваннях травного тракту;
- після хірургічних втручань;
- при лікуванні соматичних захворювань, що передбачають тривалу антибіотикотерапію.
Тривалість прийому пробіотику визначається індивідуально лікарем. При цьому на початку лікування можуть бути призначені мультиштамні препарати, а після закріплення ефекту – монокомпонентні засоби.
