Як загроза війни вплинула на ринок зернових

Як загроза війни вплинула на ринок зернових
23 февраля

Україна та Росія забезпечують більш ніж чверть світового експорту пшениці. Трейдери переймаються, що буде з цінами на продовольство, якщо Путін перейде до масштабної збройної агресії в Україні. Поки що загрози відображаються лише на фрахті зерновозів.

Більше ніж чверть світового експорту пшениці приходиться на Росію та Україну. В останні місяці США та її союзники попереджають, що Росія сконцентрувала понад 120 тис. військових на кордоні з Україною і може напасти в будь-який момент.

У випадку прямої агресії експортний потік зерна буде зруйнований. Санкції та війна серйозно позначиться на вартості продовольства, пише видання Al-Jazzera. І наводить статистику світової торгівлі пшеницею у 2019 році.

Так, на пшеницю з РФ тоді приходилось більш ніж 18% загального обсягу міжнародної торгівлі. США наступало росіянам на п'яти з часткою ринка у 16%, Канада - 14%, Франція - 10%.

Пшениця з України займала 7% світового ринку за даними Центра економічної складності (Observatory of Economic Complexity (OEC).

У 2019 році більш ніж половина обсягу російської пшениці на зовнішніх ринках приходилась на Єгипет, Туреччину та Бангладеш.
Єгипет, як найбільший імпортер пшениці у світі, витрачає на рік більш ніж $4 млрд на імпорт продовольства для населення.
Україна та Росія разом покривають більше 70% потреб Єгипту у імпортній пшениці.

Туреччина - ще один великий споживач української та російської пшениці. У 2019 році частка імпорту з України та Росії там становила 74%, або $1,06 млрд.
Чорноморський регіон для експорту з обох країн є ключовим.

Для України Одеса, Херсон та Миколаїв лишаються головними воротами міжнародної торгівлі.

На цей канал приходиться 95% українського експорту пшениці у 2020 році.

У маркетинговому році 2021-22 (МГ 21/22) Туреччина замовила у Росії 4,5 млн тон пшениці. Єгипет купив 3,2 млн метричних тон з Росії станом на 30 грудня 2021 року, пише Al-Jazzera.

Чи будуть в цьому році контракти з росіянами виконані?

За словами заступника директора консалтингового агентства "ПроАгро" Марії Колесник, основні міжнародні гравці дуже уважно стежать за розвитком подій в Україні.

Ситуація розглядається в комплексі, і у випадку масштабної військової агресії до Росії та її компаній обов'язково будуть застосовані санкції, в такому випадку очікувати на зерно звідти не варто. Зникнення російського зерна на світових ринках вплине на ріст цін на збіжжя на біржах та в портах.

В Україні, за словами міністра аграрної політики та продовольства Романа Лещенка, перешкод для експорту зерна немає, попри повідомлення про можливу блокаду українських портів через військові навчання російського флоту.

"За інформацією операторів ринку, відвантаження відбуваються в звичайному режимі, простоювання чи відстрочки відправлень не зареєстровано", - цитують слова Романа Лещенка 17 лютого на сайті відомства.
За інформацією консалтингового агентства УкрАгроКонсалт, з 11 по 14 лютого включно відвантаження зерна з морських терміналів в Україні склали 867 тис. т, серед них 170 тис. т пшениці, 54 тис. т ячменю та 643 тис. т кукурудзи.

"Темпи експорту відповідають рекордному врожаю в Україні в 2021 році і перевищують минулорічні показники відвантажень. За перших два тижні лютого було відвантажено 548 тис. т пшениці, 98 тис. т ячменю та 2,25 млн т кукурудзи", - зазначається на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.

За інформацією Марії Колесник, скорочення експорту зараз немає, як зазвичай на цю пору року оператори контрактують зерно на червень-липень.

Зерно з протеїном у 11,5% контрактується зараз по $286/т FOB Чорне море (з передачею покупцю в порту). Поставки на березень - по $307. Ці ціни суттєво вищі за минулорічні. На тоні пшениці ціна зросла на $69-70, говорить експерт.

За її словами, поки ситуація з можливою блокадою українських портів вплинула лише на страхування фрахту. Логістичні компанії прописують в договорах нові застереження, наприклад, що у випадку коли зерно не може бути завантажене на судно, вони не несуть за це жодної відповідальності.

За словами комерційного директора АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація" (ДПЗКУ) Олександра Кучеренка, дійсно траплялось таке, що деякі судновласники не хотіли заходити своїми судами до українських портів.
"Впевнений, що такі опасіння досі присутні.Зараз відбувається зменшення активності, що частково можна пояснити суто ринковими обставинами, але звичайно всі переживають неспокій і це також має свій вплів. Є побоювання покупців, що постачальники з України в якийсь момент не зможуть виконувати свої зобов'язання і останніми днями це призвело до додаткового падіння попиту на зернові.Елеватори здебільшого працюють у штатному режимі.

Все як і серед населення - хтось панікує, а хтось ні. Спостерігаються намагання деяких компаній звільнитись від залишків зерна, проте такі спроби не можуть бути реалізовані в повній мірі через обмежений попит на ринку", - говорить Олександр Кучеренко .

"Ми вже вісім років перебуваємо у стані війни, всі ризики були давно враховані, - завірив БЦ президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, - Ситуація не впливає, зерно контрактується".

За словами Марії Колесник, якщо повномасштабне вторгнення все ж таки станеться, неможливо робити будь-які прогнози.

"Які будуть посіви, які врожаї? Чи залишаться у власності елеватори, бо їх кудись перевезти неможливо? Чи не буде Україна вимушена імпортувати зерно? Якщо буде вторгнення, почнеться стрімке зростання цін", - говорить вона.

В минулому році в Україні було зібрано рекордний врожай зернових, зернобобових та олійних культур. Разом зібрали понад 106 млн т. Зокрема, 32,4 млн т пшениці, 16,3 млн т соняшника та 10 млн т ячменю.

Новости по теме
Комментарии (0)

Новости