Як саме тепер рухається процес децентралізації, кому вигідно його гальмувати та на що скаржаться вже діючі ОТГ? Відповіді на ці питання прозвучали на зустрічі з керівником Центру Розвитку місцевого самоврядування Херсонської області Оксаною Сілюковою.
– Ми невипадково підбиваємо підсумки саме у серпні. Адже в цьому місяці подаються остаточні звернення до ЦВК, стосовно створення нових ОТГ в області, – розповідає керівник Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування Оксана Сілюкова. – Цього року на нас подвійна відповідальність. Адже зараз ЦВК не хоче призначати перші вибори. Більше 80% об’єднаних територіальних громад, які сьогодні сформувались, мають ризик не піти на перші вибори тому, що є певні політичні процеси в країні, а ми разом з громадами стаємо заручниками цих процесів.
З 2015 року в області почалося створення громад. До цього часу вже було створено 33, і 27 з них пройшли перші вибори, і працюють в законодавчому полі. Однак, майже всі ОТГ були створені не за тим планом, який пропонувала держава, а добровільно – так, як того хотіло населення. І треба відзначити, що поки процес ще є добровільним, люди продовжують об’єднуватися з тими селами, з якими вони бачать спільний шлях розвитку.
– Лише одна громада – Виноградівська, була сформована згідно перспективного плану формування територіальних громад, – наголошує Оксана Сілюкова. – П’ять місцевих рад у нас зараз знаходяться на останньому етапі об’єднання. Яким чином буде вирішуватися їхня доля, поки що не знаємо. В Голопристанському районі формується Голопристанська ОТГ, там об’єднання зі Старою Збур’ївкою, місцеві зараз дуже активно виборюють право на створення цієї територіальної громади. У Бериславському районі формується Милівська територіальна об’єднана громада. Туди увійдуть Милівська та Качкарівська сільські ради, попереднє вони хотіли об’єднуватись в більшому обсязі, але поки що їм не вдається переконати сусідів у необхідності об’єднання. Шляхівська об’єднана територіальна громада теж в процесі, це чотири сільські ради, які межують безпосередньо з містом Берислав. Ще 2 роки тому ця громада взагалі не мала шансів на об’єднання. Але, оскільки мер міста Берислав абсолютно незацікавлений у реформі, місцеві селяни все ж таки вирішили дати шанс на розвиток цієї маленької громади, вона складає всього 3000 населення. Вони збираються йти на вибори цього року. Таврійська об’єднана громада, яка об’єдналася з Кам’янською сільською радою Каховського району, вже 2 роки чекає від ЦВК призначення перших виборів. Однак, громада не відмовляється від своїх рішень та планує саме в цьому форматі йти на вибори, місцеве населення не розглядає інші варіанти об’єднання. Буквально в липні цього року була сформована Новокаховська міська ОТГ, яка хоче об’єднатися з Дніпрянською селищною радою. Це перша наша громада, яка буде сформована на базі міста обласного значення, та яка пройшла процедуру приєднання, і буде сформована без перших виборів. Таким чином, за умови визнання цих 5 громад населення ОТГ в нашій області буде складати майже 27%, тобто понад 270 тисяч осіб.
Відкритий саботаж – хто винен?
За словами керівника Центру РМС, темп створення нових громад почав гальмуватися саме в 2018 році. Адже, якщо в 2016 році в області об’єдналися 11 громад, в 2017 – 14, то зараз сил у населення «вистачило» лише на 5 ОТГ. На думку тих, хто пропагує реформу та працює з населенням, подібні цифри свідчать лише про те, що процес децентралізації штучно пригальмовують.
– Протягом весни та початку літа ми зробили певні спроби створити кілька громад на базі районних центрів. Це стосується Великолепетиської селищної ради, Нововоронцовської селищної ради, Великоолександрівської селищної ради і Верхнього Рогачика. Тобто, працювали в тих районах, в яких зараз не створено жодних об’єднаних територіальних громад. До речі, таких районів 7, і залишається 7 на сьогоднішній день, і це найвищий показник зараз по всій Україні. Також немає об’єднаних громад в курортних районах, це Скадовський і Генічеський. Але там ми навіть не беремося прогнозувати їх створення, тому що є дуже серйозний вплив з боку аграрної еліти та місцевої влади. Тому я думаю, навряд чи, в курортних районах щось зрушиться з місця. Отож, про громади, де ми працювали. В Нововоронцовській пройшли громадські обговорення, де люди майже одноголосно підтримали створення ОТГ на базі районного центру. Але зараз ми стикнулись з шаленим тиском голови місцевої районної ради, який налаштовує сільських голів проти об’єднання. І вони не надали нам відмову, та й взагалі не розглядають питання, щодо об’єднання в сільських радах, не дають жодних відповідей, коли це буде розглянуто. Тому на сьогоднішній день Нововоронцовська громада в замороженому стані. Така ж ситуація у нас була досить довгий час по Великолепетиському району. Там в липні пройшли громадські обговорення, відчувалося негативне ставлення з боку селищного голови, який призначив сесію тільки через місяць після слухань. А рішення сесії, до речі, потрібне тільки для того, аби закріпити результати громадського обговорення, в якому люди проголосували «за». Ситуація в Верхньому Рогачику також дуже складна. Поки що ми не знаходимо спільної мови з селищною радою, яка просто не хоче брати на себе зобов’язання. Якщо кілька сільських рад району згодні створити громаду, але немає ініціативи з боку центру громади, то далі ми просто не зрушимо з місця, – підкреслює Оксана Сілюкова.
Попри всі перепони, реформа крокує, підготовлено новий законопроект, який буде найближчим часом внесено на розгляд у Верховну Раду. У проекті регламентовано нові засади адміністративно-територіального устрою, які засвідчують створення та ліквідацію, вихід, зміну адміністративного центру об’єднаної територіальної громади. Тобто, новим проектом передбачено зміну адміністративного центру громади. Наприклад, на Херсонщині є сільська рада Нова Маячка, яка залишилась білою плямою на карті, і громада розглядає можливість приєднання до Ювілейної ОТГ Олешківського району. Але, враховуючи, що Ювілейне, Подокалинівка, Щасливе – маленькі населені пункти, десь по 1500 мешканців, а Нова Маячка все ж таки 7,5 тисяч, то вона з самого початку й була визначена перспективним центром. Одним словом, у Маячки з’явиться шанс не лише на приєднання, а й на те, щоб стати центром громади. Але, це можливість, яку надає новий законопроект, і поки що всі ще чекають на його прийняття. Процес відкритого гальмування, та навіть саботажу реформи теж видно з яскравих прикладів, які показують не лише голови райради, але й місцевих РДА. Так, за словами Оксани Сілюкової, крім того, що в районах не створюють ОТГ, місцеві «керманичі» ще й ставлять перепони на шляху тих, хто підтримує процес децентралізації.
– Якщо три роки нам дуже старанно заважали районні ради, то зараз це відкритий спротив РДА. В Великоолександрівському районі ми наштовхнулись на прямий протест голови РДА, який слідом за нами їздив в громади, та налаштовував сільських голів та місцеве населення не об’єднуватись, – відзначає Оксана Сілюкова. – Крім цього, з ним був і його перший заступник. Прихований спротив є також і в Білозерському районі: там просто дають гроші не об’єднаним громадам, за умови, що вони не будуть об’єднуватись у майбутньому або ж якомога можна довше залишаться не об’єднаними. Дуже шкода, що за весь час реформи немає жодного випадку в країні публічного, резонансного звільнення керівництва райрад чи РДА. Поки що вони роблять, що хочуть, і панує повна безкарність. Крім того, що вони сільських голів налаштовують проти об’єднання, голови місцевих адміністрацій не відмовляють собі у отриманні певних благ від цих сільських рад. Наприклад, користуються землями, обробляють землю, дехто з них має в тих радах гектари земель. Тому, звісно, вони не зацікавлені в об’єднанні – адже все це швидко припиниться саме з процесом децентралізації. І дуже гостра проблема – це не вирішене питання реформування району. Херсонська область має кілька районів, які вже повністю покриті об’єднаними територіальними громадами. Це Чаплинка, Горностаївка, Каланчацький район, в якому 3 самостійні сільські ради, які сьогодні не беруть участь в об’єднанні… І до цього часу не вирішено питання дублювання функцій ОТГ та райрад і РДА. Чим скоріше буде вирішене це питання, тим скоріше завершиться реформа.
Зона перспективного плану
Зараз, у представників Центру РМС на порядку денному – перспективний план об’єднання громад. Адже його оновлення та прийняття закріплює подальший процес децентралізації в області. А громадам та місцевому населенню, звісно ж, цікаво, як саме виглядають їхні майбутні громади в перспективному плані області.
– 1 червня Херсонська обласна рада розглянула питання, яке було підготовлено обласною державною адміністрацією та нашим Центром, стосовно оновлення перспективного плану формування територіальних громад в Херсонській області. Ми разом готували цей проект. Що взято за основу? Виключно процес добровільності! Ми брали рішення місцевих сільських рад, які хотіли альтернативно об’єднуватись, не в межах запропонованого перспективного плану, і закріплювали їх в цих планах, оскільки право на добровільність закріплено законом. Органи виконавчої влади не мають права втручатися в добровільність об’єднання – такий закон. По тих районах, де не створені громади, або не були представлені альтернативні рішення, ми просто залишали редакцію перспективного плану, який було затверджено в 2015 році Кабінетом Міністрів України. Саме з таких міркувань ми забезпечили стовідсоткове покриття, щоб жодна місцева рада не залишилась білою плямою на території району. Та отримали таким чином 51 ОТГ, відповідно до оновленого перспективного плану. Проте, рішення було проголосоване депутатами обласної ради, зараз ми можемо про це вже відкрито говорити. Два місяці ми сподівалися, що ОДА та обласна рада досягнуть домовленості, та все ж таки вирішать це питання. На сьогодні питання не вирішено. Тиждень на сайті обласної ради висів додаток, який надала ОДА, який розглянули депутати на комісіях. Через тиждень цей додаток був змінений. І зміни нас просто шокували! Наприклад, Бехтерська сільрада йшла на об’єднання 9 сільських рад, а по цьому додатку об’єдналися 2. Тобто, 7 сільрад було просто вилучено з перспективного плану, і вказані як «невизначені». І подібний приклад не один. Але цей додаток залишається затвердженим обласною радою, тобто має місце фальсифікація документу, який був поданий на розгляд першочергово. Про цю ситуацію знає Міністерство регіонального розвитку і Кабінет Міністрів України. Та з тих переговорів, які ми вели безпосередньо з самим регіоном, мова йшла про те, що, якщо депутати не одумаються, і все-таки не приймуть адекватне рішення, то КабМін залишає за собою право прийняти варіант запропонований ОДА, задля того, щоб уникнути політичного впливу з боку депутатів обласної ради. Крім того, ми стикнулися з головою бюджетної комісії обласних депутатів – Павлом Філіпчуком. Він дуже голосно обурювався, чому в плані поставили місто Каховка разом з Малокаховкою та Коробками. Він відкрито нам заявив, що мовляв, «нам» це не потрібно, ми не хочемо брати бідні сільські ради, і взагалі Каховка йшла в перспективному плані в іншому форматі. Кому саме «нам» – тут Павло Філіпчук не уточнював… Але розмова вийшла така, що фракція «Опозиційного блоку» не буде голосувати, якщо Каховка лишиться в вказаному форматі. Тобто, зараз такі політичні маніпуляції різних фракцій обласної ради є дуже популярними. Є ще особиста зацікавленість окремих депутатів, які мають той чи інший вплив, – говорить Оксана Сілюкова.
За словами Оксани Сілюкової, нині на Херсонщині панує тенденція створення дрібних громад. І в багатьох випадках це пов’язано саме з саботажем та відкритими погрозами, перешкодами, які вже вибудували на території районів місцеві адміністрації та райради. Яскравим прикладом є Вербівська сільрада Нижньосірогозького району. Вербівка вже фактично домовилась з Дем’янівською сільською радою про об’єднання.
– До речі, село Верби – це найбагатша сільська рада в Нижньосірогозькому районі, яка має певні ресурси, – зазначає Оксана Сілюкова. – І якщо вони з Дем’янівкою таки об’єднаються то населення буде складати лише 2066 людей. Центр розвитку місцевого самоврядування дуже довго вів переговори з ОДА, і разом ми дійшли висновку, що зараз, в цих умовах, маємо випускати у вільне плавання ініціативні громади. Вони отримують певні повноваження з нового року, отримують ресурси, , і далі вже самостійно будуть дивитись, чи виживуть в створеному форматі. Або ж додаватимуть до себе якісь суміжні сільські ради, які з ними безпосередньо межують. Далі це буде вибір кожної окремої територіальної громади. І я впевнена, вони зроблять правильний вибір.
Що ж стосується призначення цього року дат виборів в ОТГ, то в даному питанні дещо дивну позицію займає ЦВК. Центрвиборчком ухвалив, що створення об’єднаних територіальних громад потрібно призупинити, оскільки в квітні Конституційний суд визнав нелегітимним закон про всеукраїнський референдум, прийнятий в 2012 році. А з набранням чинності оного втратили законний статус місцеві референдуми, до яких можна віднести і питання утворення ОТГ. ЦВК звернувся до Комітету правової політики і правосуддя Верховної Ради за роз’ясненнями, як регулюється питання проведення волевиявлення на місцевому рівні. Загалом, вийшла правова колізія, і проведення виборів, призначених на жовтень в більш ніж 90 громадах країни, виявилося під загрозою. Саме про це заявляють як представники місцевих Центрів розвитку самоврядування, так і регіонального відділення Асоціації міст України.
Обидві організації вже відзначили, що закон про добровільне об’єднання територіальних громад був прийнятий в 2015 році, тому його норми мають пріоритет поперед затвердженого в 1991-му закону про всеукраїнський та місцеві референдуми, навіть, якби другий відновив дію. Тобто, з цієї точки зору правові підстави для непризначення місцевих виборів в ОТГ, відсутні.
Однак, на момент написання матеріалу, питання щодо призначення виборів в ОТГ, так і лишалося «в повітрі». Якщо найближчим часом ЦВК все таки прийме рішення на користь ОТГ, то вибори призначатимуть вже на грудень. Якщо ЦВК продовжить відстоювати свою позицію – то, скоріш за все, навіть ті громади Херсонщини, які зважилися на самостійність, цьогоріч лишаться ні з чим.
