Як маніпулюють адвокати підозрюваного у вбивстві херсонської активістки Катерини Гандзюк

Як маніпулюють адвокати підозрюваного у вбивстві херсонської активістки Катерини Гандзюк
23 июня

Аналітики проєкту Infocrime_Kherson виявили маніпуляції адвокатів Мангера щодо справи Катерини Гандзюк. Минулого тижня ряд ЗМІ розмістили новину «Адвокат Мангера уверен, что приговора в этом году по делу Гандзюк не будет». Це передрук посту адвоката Мангера Дмитра Ільченка.

Команда звернулася до адвоката сторони потерпілих у цій справі Ольги Веретільник та попросили її прокоментувати викладене у статті.

Маніпуляціями адвокатка вважає наступне:

Дмитро Ільченко: «Сегодня нам удалось в очередной раз поймать прокуратуру на лжи, причем совершенно явной. Одним из доказательств против Мангера являются показания Павловского о том, что в начале августа 2018 года к нему в приемную забежал «перепуганный Левин» и начал кричать «Это мы, это мы заказали Катю Гандзюк Торбину! Мы с Николаевичем! Не рассказывайте об этом Мангеру и Ставицкому! А вот свидетель Васянович (и прокурор, видимо, забыв про наличие показаний Павловского) утверждают, что Павловский узнал о том, что Торбин причастен только 17 августа 2018 года, якобы тоже от Левина».

Ольга Веретільник: «У своїх показаннях свідок Васянович не стверджує, що Павловський вперше дізнався про роль Торбіна на зустрічі 17 серпня 2018 року. Він стверджує, що вони з Торбіним приїхали до Павловського просити грошей, і Торбін розповів Павловському про свою роль саме 17 серпня 2018 року. Але не суперечить словам Павловського (чи інших свідків, які ще не допитані) про те, що Левін приходив в приймальню Павловського на початку серпня і міг казати про Торбіна на цій зустрічі.

Дмитро Ільченко: «Казалось бы, мелкий факт, какая разница когда Павловский узнал о том, что Торбин причастен? А эта мелочь оказалась крайне важной. Ведь удивительная выходит история: прокурор утверждает, что Левин заказал нападение Торбину. И вот у Торбина начинаются проблемы, он считает, что его вот-вот арестуют. Но едет он не к Левину, а к Павловскому, который обзванивает несколько человек, в том числе и Левина, и просит привести немного денег».

Ольга Веретільник: «Насправді Сергій Торбін вказував, що намагався додзвонитись до Левіна, але не зміг. В будь-якому випадку, в кінцевому підсумку грошей Торбіну дав саме Левін, а не Павловський».

Дмитро Ільченко: «Странная ситуация, когда якобы не причастный к делу Павловский (который, к слову, в одно время был подозреваемым в убийстве Гандзюк, но потом обменял показания против Мангера на 1 год условно) организует для Торбина транспорт и возможность сбежать. Причем делает это без малейших вопросов. Но виноват, конечно же, Мангер».

Ольга Веретільник: «Ігор Павловський дійсно організував для Торбіна транспорт та можливість втекти. І за це отримав 1 рік умовного терміну. Дії Павловського суд кваліфікував як заздалегідь не обіцяне приховування злочину».

Дмитро Ільченко: «Дошло до абсурда - сегодня судья попросила прокурора четко указать номера томов и страниц, в которых содержаться доказательства, на которые прокурор будет ссылаться. Понимаете маразматичность ситуации? Мы год изучали материалы, а теперь оказалось, что суду не понятно, а где же в этих материалах данные по поводу Мангера. Защите тоже не понятно, впрочем. Надеемся, что прокурор домашнее задание выполнит».

Ольга Веретільник: «Фактично суду, як і стороні захисту надано весь обсяг матеріалів, отриманих в ході розслідування, для формування повної і об'єктивної картини. Для сторони захисту по суті це краща ситуація - вони бачать всі матеріали, і можуть їм опонувати чи використовувати їх для доведення невинуватості їх клієнта, або для посилення сумнівів у версії сторони обвинувачення. Прокурор вказував, що частина матеріалів справи не є доказами, наприклад стосуються хибних версій розслідування, які не підтвердились або є підтвердженням законності отримання доказів, але самі по собі корисної інформації не містять. І тому в дебатах в подальшому прокурор не посилатиметься на частину матеріалів як на докази. Логічно попросити вказати які конкретно матеріали прокурор вважає своїми доказами для спрощення роботи над справою».

Дмитро Ільченко: «И при всём этом само рассмотрение дела в суде является абсолютно бесполезным, так как любой приговор - обвинительный или оправдательный, автоматически незаконен, ведь дело слушается не в том суде».

Ольга Веретільник: «Верховний суд відмовив в задоволенні подання Київського апеляційного суду про передачу справи на розгляд до іншої області (Херсонської). Тому Київському апеляційному суду не залишилось нічого іншого крім як визначити підсудність за Дніпровським судом (оскільки в Печерському на той момент закінчились судді, які можуть розглядати цю справу). Рішення Верховного суду було мотивоване тим, що місце вчинення злочину (організація, а не виконання) не визначене, а тому справа може слухатись за місцем завершення досудового розслідування. Ухвала ВС з цього приводу не підлягає оскарженню. Тому Дніпровський районний суд вправі розглядати справу».

Окрім того, маніпуляцією є слова адвоката Ільченка про те, що «Гандзюк не боролась проти вирубки лісу». Оскільки протягом літа 2018 року Катерина Гандзюк опублікувала ряд постів про незаконну вирубку лісу на Херсонщині, в якій також зазначала про співучасть тодішньої обласної влади.

Традиційне від захисників Мангера - маніпуляція про те, що «рік протримали в тюрмі абсолютно невинну людину просто тому, що голосиста групка соросят вимагала голову саме Мангера, а не когось іншого». Соросятами адвокати називають активістів ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?». Не існує жодних доказів того, що ініціатива - це проєкт, який фінансово підтримують міжнародні організації чи фонди.

Більш того, Ільченко наводить як факт те, що Мангер та Левін опинились на лаві підозрюваних саме через те, що "так захотіла вулиця". Проте у матеріалах справи чимало показів свідків, які вказують на Мангера. А вперше інформацію про причетність Мангера, Гордєєва та Рищука озвучив батько Катерини Гандзюк після її смерті - 28 січня 2019 року.

Нагадаємо, що медіа повинні дотримуватися стандарту балансу думок, особливо, коли матеріал присвячені конфліктній темі. Публікуючи позицію лише однієї сторони, видання маніпулюють думкою своїх читачів, не показують повну картину. А от маніпуляції та брехня адвокатів Мангера та Левіна для нас новиною не є.

 

Новости по теме
Комментарии (0)

Новости