У херсонських медіа чотири з пʼяти новин, або 80% всього новинного контенту в новинних стрічках херсонських медіа, присвячені війні з Росією та її наслідкам. При цьому найчастіше медійники пишуть про хід бойових дій і соціальні наслідки війни. По суті, можна говорити про те, понад 40% новин про війну у херсонських медіа стосувалися боїв, руйнувань, поранень і смертей.
Такі дані моніторингу Інституту масової інформації, який проводився з 6 по 10 травня 2024 року. Це вже другий подібний аналіз новин про війну, проведений експертами ІМІ на Херсонщині з початку війни, тож ми можемо порівняти дані, отримані у листопаді 2022 року.
Згідно методології дослідження, ми аналізували кількість і тематику новин про війну — опис бойових дії та результати обстрілів, соціальні наслідки війни (знеструмлення, відсутність води тощо), діяльність волонтерів та активістів, життя переселенців, повідомлення з окупованих територій тощо. Крім цього, ми досліджували присутність мови ворожнечі у цих публікаціях. Всього ми проаналізували 725 новин у Херсон онлайн, Суспільне: Херсон, Типовий Херсон, Вгору та МОСТ*.
Перш за все, ми відзначили зменшення кількості новини про війну з 95% всього новинного контента у 2022 році до 80% у 2024-му. Звісно, це пояснюємо тим, що попереднє дослідження проводилося у дні, коли Збройні сили України звільнили Херсон від російських загарбників і, відповідно, місцеві, українські та і світові медіа писали тільки про це. Цьогорічний же моніторинг ми проводили в період, коли активність бойових дій та їх висвітлення у медіа знизилася.
Що про війну пишуть херсонські медійники?
Очевидно, що у травні 2024 року найбільшу увагу херсонські медіа приділяли питанням бойових дій в Україні та в області. Цих новин у медіа було майже 26%. Більшість з них – повідомлення військові події, втрати росіян, новини про загиблих воїнів ЗСУ, новини про ураження росіян дронами з відео та інші подібні повідомлення.Соціальним наслідкам війни, в тому числі, обстріли і руйнування цивільної інфраструктури та інші негаразди, спричинені діями російської армії, медіа присвятили 10% новин, цивільним жертвам, пораненим та вбитим – 6 до%. 11,5% новин про війну стосувалися тимчасово окупованих територій Херсонщини. Здебільшого це були новини про дії окупаційної влади, джерелами яких є повідомлення самих росіян або їхніх пропагандистських медіа, а також українських організацій на кшталт “Атеш” та “Жовтої стрічки”.
Що цікаво, всі проаналізовані медіа повідомили про те, що окупаційний губернатор Херсонщини Володимир Сальдо відвідав інавгурацію Володимира Путіна. І чотири з пʼяти проаналізованих медіа повідомили це з посиланням на заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова, який розповів, що інавгурація була незаконною.
Майже 13% новин про війну стосувалися криміналу. Левова частка з цих новин — це повідомлення про суди, розшук, затримання чи вручення підозр людей, яких прийнято називати “колаборантами”. Тобто тих, кого підозрюють або судять за статтями про державну зраду та їх похідними.
Про надання гуманітарної допомоги або міжнародну підтримку херсонські новинарі опублікували трохи менше 5% новин. Про волонтерів і активістам писали ще вдвічі менше – лише 2,6% публікацій про війну торкалися цієї теми.
Несподівано мало в стрічках новин ми зафіксували новин про мобілізацію — тему, яку обговорюють в суспільстві чи не найбільше, особливо враховуючи, що період моніторингу припав на дати перед вступом у силу нового Закону про мобілізацію. Втім, у досліджуваних медіа ми виявили менше 2% таких новин. Головним чином, це були передруки новин національних медіа про новації нового Закону про мобілізацію та його аспекти.
Ситуація, коли ми не виявили жодної новини про повітряні тривоги, виглядає цілком логічною, з огляду на те, що Херсон обстрілюють зі ствольної та реактивної артилерії, а повітряна тривога в місті звучить ледь не постійно, але ніхто не звертає на неї уваги. Ця ситуація нічим не відрізняється від тієї, яку ми бачили у 2022 році. Про тривоги тоді теж не писали, адже в Херсоні на той момент не було ані світла, ані системи оповіщення.
Що змінилося за півтора роки?
За півтора роки, що пройшли з момента аналогічного моніторингу у листопаді 2022 року, в тематичному розподілі новин про війну відбулися помітні зміни. По-перше, зменшилася кількість самих новин про війну, що логічно, бо змінилася загальна повістка, відкрилися реєстри, багатьох людей стало цікавити щось, крім війни, і медійники мають задовольняти запити аудиторії.
Фактично на 10% (з 35,5 до 26%) зменшилася кількість новин про бойові дії. Також з 26 до 11,5% зменшилася кількість новин про окуповані території. Нагадаємо, що в 2022 році тиждень моніторингу припав на втечу російських військ з Херсона і весь цей тиждень місто та більша частина правобережної Херсонщини юридично вважалися окупованими, а бойові дії на Херсонщині тоді висвітлювалися набагато ширше, ніж це відбувається зараз.
Така ж ситуація і з цивільними жертвами. Відносно невелика інтенсивність боїв в межах населених пунктів під час звільнення Херсона призвела до того, що тоді матеріалів про жертви серед цивільних тоді було 4% від загальної кількості новин про війну. Натомість зараз, коли Херсон та всі прибережні громади обстрілюють щодня і щоночі, цей показник виріс у 2,5 рази.
Разом з тим, втричі зросла і кількість кримінальних новин. Очевидно, що, з одного боку, перед звільненням Херсона і в сам день звільнення було не до криміналу, а з іншого, за останні півтора роки правоохоронці внесли до ЄРДР та передали в суди таку велику кількість справ, повʼязаних із воєнними злочинами та злочинами проти держави, що це неминуче мало відобразитися на загальній статистиці новин.
Про ВПО та гуманітарну допомогу було виявлено по 3% новин.
Мова ворожнечі зʼявилася. Але трохи
Якщо півтора роки тому жодної новини про війну з мовою ворожнечі не було, то в цьогорічному досліджені трапилися поодинокі випадки її використання. Стосувалася вона не російських агресорів, а власних громадян. Мова йде про використання популярного ярлика “ухилянт”, який підсилює ворожнечу в українському суспільстві. Обидві зафіксовані новини з використанням цього некоректного терміна опублікував сайт “Типовий Херсон” і стосувалися вони ймовірних штрафів для тих, хто порушив правила військового обліку та відмови Угорщини видавати Україні тих, хто не став на військовий облік.
Нагадаємо, що ухилення від призову на строкову військову службу — кримінальний проступок, передбачений Кримінальним кодексом України. Тож, називати людину такою, що ухиляється від служби до набрання сили рішенням суду, неправильно.
І наостанок зафіксуємо, що хоч ми не відносимо до мови ворожнечі терміни “рашисти”, “орки” або “чмоні”, яких російських агресорів і їх прихильників називають медійники в новинах, цьогоріч ми не фіксували використання таких слів в новинах.
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації у Херсонській області
*Онлайн-медіа “МОСТ”, власником якого є автор публікації, відповідно до вимог методології моніторингів ІМІ, які передбачають дослідження найбільш популярних медіа регіону, задля уникнення конфлікту інтересів досліджувала регіональна представниця ІМІ з іншої області.
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.