6 червня 2023 року внаслідок руйнування Каховської ГЕС російськими військами під водою опинилося 35 населених пунктів правобережної Херсонщини. Мікрорайон Острів у Херсоні вже в перший день було затоплено.
Кореспонденти МОСТа висвітлювали ситуацію з місця подій, показуючи, як волонтери вивозили людей з постраждалого мікрорайону.
Через три місяці після затоплення ми відвідали мікрорайон повторно, аби поспілкуватися з місцевими мешканцями та дізнатися, як живе Острів після сходження води.
Мікрорайон практично очищено після затоплення.
Клумби та зелені насадження, які змило великою водою, майже біля всіх будинків відновлено. Місцеві навіть під обстрілами встигають зробити територію біля під’їздів комфортнішою.


Жителі скаржаться на відсутність електропостачання. Значна частина будинків досі залишаються без світла. Важко без холодильників, можливості зарядити пристрої, ліхтарі. Виручають знайомі в сусідніх будинках та пункти, де можна підзарядитися. Проте це – додаткова небезпека, оскільки переміщуватися Островом та перебувати в людних місцях ризиковано через постійні обстріли.
Острів досі на “лінії вогню”. Через близькість до окупантів, які розміщуються буквально на іншому березі Дніпра, мікрорайон постійно здригається від вибухів.
Багато будинків уражено не один раз. Нерозірвані снаряди, що застрягли в будинках, показують як звичне явище.

Є будинки без жодного цілого вікна.




Магазини, ринки, потенційні місця скупчення людей страждають найбільше.




“Нас ГРАДами прямою наводкою били – щоб людям ніде купувати продукти було” – пояснює прохання не знімати власник магазинчику. Працюючих закладів на Острові обмаль. Залишаються працювати такі ж місцеві мешканці, що відмовилися виїхати та розуміють, як буде складно іншим, якщо залишаться без можливості купити найнеобхідніше.
“Тут все купуємо, – мама з дитиною йдуть додому з пакетами під стіночками, – намагаємося не виїжджати, небезпечно через міст, бо б’ють по ньому часто”.

Про небезпеку перетинати міст, що з’єднує мікрорайон з частиною Херсона, розповідають і волонтери. Вони також здебільшого – місцеві. Періодично забороняють заїжджати автівкам, де водії не мають місцевої прописки. Інколи волонтери можуть щось завезти тільки з дозволу військової адміністрації. Тому частіше місцеві самі їздять за допомогою.
Дитячі майданчики та стадіони заросли травою. Гуляти там нікому. Діти здебільшого, якщо і виходять на прогулянки, то біля під’їздів – батьки просять не відходити від стін, які можуть захистити від уламків при черговому обстрілі.



Колись жваві кафе, супермаркети, двори – розбиті, вікна не вставляють, немає сенсу. Частково розграбовані мародерами, на яких на Острові скаржаться і через обкрадання торгівельних точок, і через грабунки квартир.




Подекуди після сходження води просідає асфальт та фундамент.



Добратися на Острів можна громадським транспортом. Але попереджають, що після 15-ї години вже можна не виїхати. Чекати автобус на зупинці небезпечно – є кілька “ліній вогню”, звідки ведуть обстріли окупанти. Тому з зупинок на Острові забирають людей як цівільні, так і поліція, що їдуть у напрямку міста. Як вони пояснюють, щоб зменшити час перебування на відкритому просторі.






“Острів’яни” тримаються разом. Допомагають один одному. Незважаючи на значні руйнування та неабиякі виклики через затоплення та обстріли, сюди повертаються місцеві мешканці. Навіть до Нафтогавані, яку затопило найсильніше, вже заїжджають цілими родинами.
Хтось – для охорони власності. А хтось – щоб допомагати сусідам та здебільшого літнім місцевим мешканцям, які не можуть чи не хочуть виїхати на більш безпечні території.

Розповідають історії, як допомагали під час затоплення, як всі разом усувають наслідки “прильотів”. Просять допомоги для тих, хто залишається, на осінньо-зимовий час, оскільки прогнозують, що район буде без світла та без опалення. Готуються до нових викликів. Вірять, що здолають і труднощі зими-2023.
Мріють про те, як стане тихо.
Повернуться сусіди.
І знову Острів стане таким, як був до великої війни – жвавим мальовничим мікрорайоном з зеленими вуличками, кавою в кав’ярнях та дитячим сміхом на майданчиках та стадіонах.
Більше кадрів з дому – у нас в Telegram