Непоодинокі факти діяльності на шкоду державним інтересам України з боку священників УПЦ – (це тої яка УПЦ – МП, або все частіше можемо почути РПЦ в Україні) викликали хвилю громадського незадоволення, що виразилось у прийнятті органами місцевого самоврядування низки рішень про заборону діяльності зазначеної релігійної організації, в тому числі місцевими органами самоврядування Херсонської області.
В свою чергу священники УПЦ (МП) намагаються переконати в необ’єктивному відношенні до них з боку українського суспільства, налаштовують своїх прихожан протидіяти, розколюючи в такий спосіб українське суспільство.
Пропонуємо на прикладі молодого монаха Херсонської єпархії УПЦ – (МП), який зробив швидку кар’єру, розглянути сутність так званої Української православної церкви.
Архімандрит Силуан (Пасенко) 1992 року народження – настоятель Морського собору міста Херсон.
Закінчив Київську духовну академію і семінарію Української православної церкви, кандидат богослов’я, студент КНУ ім. Шевченка (бакалавр філософії).
В 2016 році прийняв монашеський постриг в Києво-Печерській Лаврі.
З 2018 року голова інформаційно-просвітницького відділу Херсонської єпархії УПЦ, головний редактор газети «Православная Таврия».
В 25 років призначений настоятелем Морського собору. Стрімка кар’єра Силуана безпосередньо пов’язана з його походженням, адже посада настоятеля собору дістається йому фактично в спадок після смерті його батька Василія Пасенка в 2016 році.
Справді чудова освіта, біографія, кар’єра здобута українським священником за української влади. Що можна бажати кращого?
Але сталася біда, російські війська окупували Херсон. Як себе повів цей перспективний священник? Може почав відстоювати інтереси своєї батьківщини, в якій він зробив таку успішну кар’єру?
Архімандрит Силуан (Пасенко пішов працювати до окупаційних органів влади – з серпня 2022 року викладач Херсонського аграрного університету, вчив студентів за російською навчальною програмою) прийняв громадянство Росії, чому був безмежно радий.
Також він почав прославляти «русский мир», під час окупації зайнявся активним пошуком зв’язків у керівництві РПЦ, намагаючись за сприяння окупантів очолити Херсонську єпархію УПЦ (МП).
Відповідно до вказівки окупаційних органів влади евакуювався до Москви, потім переїхав до Санкт Петербургу, а в подальшому на територію тимчасово окупованої АР Крим.
На сьогоднішній день архімандрит Силуан розмірковує над тим, як йому повернутись в Херсон, настоятелем Морського собору. Але чи потрібні нам такі священники?
Може хтось скаже, що це виняток, але давайте в наступній нашій публікації розглянемо когось з керівництва Херсонської єпархії УПЦ (МП)…