Окупація Херсона об’єднала городян і вижити в умовах російського терору своїм допомагали свої. Частина херсонців враз стали волонтерами, навіть ті, хто ніколи раніше цим не займався. Нам здалася цікавою історія адвокатів одного об’єднання, які замість того, щоб виїхати закордон чи релокуватися в безпечний регіон і благополучно заробляти, кинули всі сили на підтримку земляків в окупованому місті. «Свою діяльність ми не піарили, коментарі про волонтерство даю вперше», – розповів МОСТу адвокат-медіатор, президент Громадської організації «Місто Сили» Євген Гілін.
Часу на розкачування не було
1 березня російські війська окупували Херсон. На цей час у місті, яке застигло в очікуванні неминучого, вже була паніка. Магазини, з яких вигребли харчі, аж до солі, зачинялися, частину ж крамниць розграбували мародери. На ринках виникли довжелезні черги, часто в них стояли навмання, не знаючи, за чим саме, та це була єдина можливість дістати хоч якісь продукти. Ходових ліків в аптеках вже теж не було (пізніше стане відомо, чому – препарати скупили спекулянти або ж притримали їх у самих аптеках, щоб потім продавати втридорога). У найгіршій ситуації опинилися представники вразливих категорій: самотні старі, інваліди, багатодітні, які просто фізично не мали змоги по 6-8 годин вистоювати в чергах, як і грошей на дефіцит. Ось у такому хаосі і з’явилися волонтери.
Євген Гілін – не лише відомий у Херсоні адвокат, він ще й помічник депутата міської ради Івана Бебко (наразі служить у ЗСУ). Ще до повномасштабного вторгнення працював над проєктами рішень, які чітко окреслювали позицію ради до рф, наприклад, про те, щоб називати росію московією, або про заборону російськомовного культурного продукту на території громади. Відтак Євген чітко розумів – залишатися в Херсоні, куди от-от вдеруться окупанти, для нього небезпечно. 25 лютого зранку, коли тривали бої за місто, адвокат з родиною (дружина, четверо дітей і матір) виїхав на Захід України (хоча мав законні підстави, – четверо малолітніх дітей, щоб покинути країну і виїхати до родичів закордон). Звідти почав допомагати Херсону. І на відстані йому та іншим партнерам адвокатського об’єднання вдалося консолідувати небайдужих колег, клієнтів, друзів навколо єдиної мети. Волонтерити вирішили під егідою однієї з громадських організацій, яка була утворена Євгеном, його партнерами та громадськими діячами Херсону. ГО «Місто Сили» створювалось у квітні 2021 року задля реалізації низки проєктів для молоді у напрямку розвитку людського капіталу. Та з повномасштабним вторгненням росії плани та пріоритети змінилися, довелося переформатуватися. Вже 7 березня, ще не називаючи себе волонтерами, люди від ГО вже розвозили продукти районами міста. Хто це були?
– Адвокати, нотаріуси, бізнесмени, хлопці з СТО, наші клієнти-сільськогосподарники і т.д. Це були люди різних професій, велика команда, десь до 40-ка осіб. Є машина? Поїдь, забери овочі, олію, приїдь на район, роздай. Ми зв’язувалися з нашими клієнтами-власниками продуктових та аптечних складів, баз, промислових потужностей. Координували їхню взаємодію з органами місцевого самоврядування та волонтерськими штабами, типу «Котиків-патріотиків». Ми об’єднали активних людей міста. Закуповували овочі, бакалію і медпрепарати, і роздавали тим, хто цього потребував. В одній зі шкіл в центрі ми облаштували бомбосховище: привезли генератори, холодильники, воду. Купували в у фермерів свинячі туші. Роздали городянам свіже м’ясо. На базі цієї школи ми зробили склад продуктів із запасами води, на випадок бомбардування. Він так і не знадобився, аж до грудня. Зате росіяни, взнавши про це місце, встигли туди нагрянули, – розповів Євген Гілін.
Десь півтора місяці громадська організація надавала допомогу городянам за особисті кошти адвоката Гіліна. Євген не приховує, що їдучи з Херсону, мав у кишені 7,5 тис. доларів. $500 залишив собі на витрати, а 7 тис. поклав на картку. За них і купувалися продукти для допомоги. Із Заходу Євген координував логістику і роздачу «гуманітарки», створював штаби на підконтрольній території, щоб було куди завозити допомогу. Перший штаб відкрився у березні в Миколаєві під керівництвом Сергія Цибулька. Волонтери вивозили з окупованого Херсона людей до Миколаєва, а у зворотному напрямку транспорт завантажували допомогою. Пізніше волонтерську ініціативу підтримала американська некомерційна організація Nova Ukrainе. Її представники навчили активістів культурі та стандартам волонтерства, а також надали ГО «Місто Сили» важливу на той час фінансову допомогу.
– Це був перший стратегічний партнер, який нас підтримав. Вони нам передавали гормональні препарати для нормалізації роботи щитовидної залози, які виявилися в дефіциті в окупації, а там, де були, продавалися за космічні гроші. Ми роздали їх просто нереальну кількість і досі такими ліками допомагаємо тим, хто бере їх постійно, – говорить очільник ГО.
За період окупації Херсону волонтери «Міста Сили» роздали понад 2 тис. тон гуманітарної допомоги.
Ворожі БТР-и під вікнами офісу
Адвокати, як ніхто, розуміли, що слід подбати про особисту безпеку тих, хто займається «гуманітаркою». Кожен з них отримав волонтерське посвідчення та спеціально розроблені інструкції, як діяти при зустрічі з окупантами і т.д. Телефони при собі носилися винятково, які для волонтерської діяльності, інші гаджети, де були соцмережі з проукраїнськими групами, тощо, ховалися так, щоб їх ніхто не знайшов. Документацію на ГО, договір оренди на приміщення і т.д., в офісі тримали у двох варіантах – українською та російською, щоб загарбники не чіплялися. До штабу волонтери щодня заїжджали в різний час, графіку ніякого не було, це робилося навмисно, щоб не привертати увагу. До речі, є відео, на якому окупанти на БТР-ах і танках проходять повз офіс адвокатського об’єднання в центрі, тоді вони тільки увійшли у місто і каталися, наводячи жах на мирних жителів. Я тоді сказав: «Господи, чого тільки в нас не було! І фасад крушили і автівку мою спалили, тільки російські танки повз нас ще не проїжджали! Але тепер вже й це є», – згадує адвокат.
Про бомжа-ФСБ-шника і Аллаха
Одного разу волонтери віч-на-віч зіштовхнулися з представником російської спецслужби. Чоловіки вантажили «гуманітарку» неподалік штабу в Херсоні, аж раптом помітили бомжа, що завзято порпався у сміттєвому баку. Підійшли до нього та й говорять: чоловіче, на тобі продукти, тільки не копайся у смітнику. А він повертається і: «Іди н…й!». А побачивши в очах хлопців щирий подив і пакет продуктів в руках, дістав із куртки «корочку» – посвідчення співробітника ФСБ: «Питання є?!».
– Питань не було, бо ми вже тоді знали точно, що у нас відбувалися так звані контрольні закупівлі. Тобто, приходили «ліві» люди, начебто за гуманітарною допомогою, а самі намагалися вивідати у волонтерів різну інформацію. Але в нас була інструкція й на цей випадок: не знаєш людину, нічого їй не розповідай. Потім був обшук, після того, як на трасі затримали одного з херсонських волонтерів. Наших в офісі особи в масках кошмарили годин п’ять, перешерстили телефони, кожного допитали, вилучили якусь дрібну «гуманітарку» – ліки й продукти. А коли йшли, сказали: «З тими документами, що у вас, можете в туалет сходити, але якщо робите благородну справу, хай вам допоможе Аллах»., – пригадує Євген.
То були матеріали про те, що організація працює в міжнародному полі, винятково з цивільним населенням, тому чіпати її будь-кому неприпустимо. Але ж до росіян тексти про «міжнародні конвенції» і все таке доходять туго, вони стають у ступор від юридичною мовою складених інструкцій та реаглементів і перестають чіплятися. Це й допомогло волонтерам. А зі слова «Аллах» стало зрозуміло, що серед «гостей» були кадирівці. Між іншим, з ними припхалися й херсонські собацюри-навідники.
Волонтерство ціною в життя
У травні всіх шокувала загибель херсонського волонтера. Директор автосалону «Volvo Херсон» Антон Кушнір був у команді «Місто Сили». Того дня вперше за досвід ГО її представник поїхав іншою дорогою, неперевіреною, – через Музиківку. Проводили автобус із людьми, які втікали з Херсона від «руського міра». …То був постріл снайпера. Поряд з Антоном в машині сиділа родичка, яку поранило осколками його черепа… На жаль, в Антона і похорону не було. Машину рашисти спалили разом із тілом. Вона стоїть там і досі, останки ж волонтера місцеві жителі поховали десь поряд, просто в полі. Нарешті має бути ексгумація для фіксації чергового злочину російських окупантів.
Волонтери допомогли викрити злочинну схему
13 серпня. Пам’ятаєте історію, коли ділки із Запорізької обласної військової адміністрації організували «обілечування» транспорту за проїзд на окуповану територію? Як виявилося, випливла вона завдяки кіпішу, який підняв херсонський адвокат і волонтер. Бо, говорить, вже дістало.
– Я подзвонив обласній владі, одному нардепу, і говорю: «А як так, що евакуаційні машини з «гуманітаркою» ставлять у чергу на 2-3 тижні, а якісь ліві «комерси» тим часом спокійно собі проїжджають? Приїжджаємо туди, в черзі стоїть дві фури з цементом… Це що, «Велике будівництво» продовжується, на окупованій території? Ясно, що матеріал їхав для ворога, який бетонує укріплення. А тодішній голова ОВА говорить: «А що я можу зробити? Дайте закон, який забороняє заїжджати на окуповану територію!». А я говорю: «Тобто, нашим машинам з «гуманітаркою» заборонити проїзд ви можете, а комерсантам – ні? Все ясно, – розповідає Гілін.
Нахабство й корумпованість запорізької влади змусили нас звернутись до ДБР. Слід відмітити професійність та незаангажованість цього органу: в результаті їх роботи було викрито цю схему «обілечування», а за нею – ще дві схеми на Запоріжжі, викриті СБУ та НАБУ. За хабарі за проїзд на окуповану територію тоді затримали багато людей, провели низку обшуків, зокрема у заступника голови ОВА, який відповідав за гуманітарну допомогу. Одна з операцій, як ви знаєте, була навколо крадіжки «гуманітарки».
Що зараз?
Натепер партнери ГО «Місто Сили» – це крупні міжурядові та міжнародні організації. Само собою – волонтерська діяльність фінансується за рахунок самих волонтерів та кількох небайдужих Херсонців. На базі організації працює найбільший волонтерський та гуманітарний штаб на Півдні України, який об’єднує п’ять штабів – у Миколаєві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі та Херсоні. Вони охоплюють не лише міста, а й частини областей. Заявки на допомогу збираються через сторінку в Фейсбук, Інстаграм, електронну пошту і передаються на штаб для розподілу. ГО «Місто сили» є офіційним партнером програми ООН World Food Program (за період з вересня 2022 року Місто Сили розподілило продукцію WFP на суму більше $3 млн. доларів) та програм WASH та SNFI від Міжнародної організації з міграції.
– Просто дуже багато бажаючих виявилося допомогти людям, як під час окупації, так і після неї. Але ризикнути приїхати і роздати «гуманітарку» туди, де небезпечно, на таке мало хто здатен. А ми це робили і робимо. У нас за тиждень через херсонський штаб проходить до 200-т тон гуманітарної допомоги, – говорить Євген Гілін.
Основну діяльність ніхто не відміняв
Чи встигають адвокати займатися своєю прямою діяльністю – юридичною практикою? Говорять, що так. За рік їх адвокатське обʼєднання покращило свої позиції у рейтингу ста кращих юридичних компаній України з 78-ї позиції до 59-ї. Це притому, що працювати довелося за межами Херсону.
– Ще до повномасштабного вторгнення у нас був офіс в Одесі та Києві, тобто, ми вже працювали як всеукраїнська компанія. Наш юридичний бекграунд дуже допоміг у волонтерській роботі, до речі. Вдалося налагодити її досить швидко, – підсумовує адвокат і волонтер Євген Гілін.
З перших днів на клич адвокатів-волонтерів відгукнулися:
мій друг та партнер, адвокат Ігор Кізима, херсонські нотаріуси Олександр Сперчун та Олена Маковецька, а також бізнесмени: Антон та Людмила Кушнір, Олександр та Яна Касторнови, Вадим Саакян, Іван Бебко, Сергій та Артем Ковтуни, Михайло Шипуля, Ельман Агаєв, Юрій і Ольга Палагнюк та багато інших. Команда об’єднала представників різних спеціальностей: Ганна Шевцова (стиліст), Наталя Герасимюк (адміністратор бази відпочинку), Владислав Воронов (моторист Condor Ferries), Дмитро СУак (менеджер «Херсон-Авто») та Юлія Сусак (фармацевт), Людмила Мельник (пенсіонерка), Віталій (автобізнес) та Ганна (окуліст) Чеботнікови, Марія Деркунська (менеджер «Укртелекому»), Віктор Іванов (продавець магазину техніки). Окремий підрозділ роботи з допомоги військовим (чого в Херсоні робити було неможливо) очолили брати Павло та Олексій Білецькі під егідою ГО «Центр Живої Історії «Олешшя».
Марія Осинович
