Колишній заступник очільника окупаційної військово-цивільної адміністрації Ігор Семенчев перебуває за російськими законами у статусі підсудного через махінації з вугіллям з Донбасу. Але навряд російський суд винесе йому обвинувальний вирок, адже спільниками у Семенчева-молодшого були чинні та колишні працівники ФСБ. Прикриваючись фейковою окупаційною владою, ФСБшники закупили у підставних фірм на окупованому Донбасі десятки тисяч тонн вугілля, доля якого невідома.
Такі висновки можна зробити, вивчивши документи, згідно з якими окупаційні очільники Херсонщини закупили десятки тисяч тонн вугілля. Цілий стос документів МОСТ отримав від власних джерел.
У травні 2024 року ми писали, що російські судді приховали у реєстрі судових рішень РФ майже всі дані, які стосуються судового переслідування ексдепутата Херсонської міської ради Ігоря Семенчева-молодшого.
З документів, які є у відкритому доступі зрозуміло тільки те, що судять саме Семенчева, і статті, які йому інкримінували росіяни.
Так, 8 грудня 2023 року до окупаційного Ленінського райсуду Севастополя надійшла справа, в якій Ігор Семенчев проходить як підозрюваний в отриманні хабаря, давання хабаря і посередництві при наданні хабаря.
Разом з ним по справі проходить Денис Луцій, який окрім хабарництва підозрюється росіянами у відмиванні грошей. В Україні обом оголосили підозру у державній зраді.
Дружина Луція у 2023 році була затримана ФСБ за співпрацю з СБУ.
Ми довго не могли зрозуміти, за що Семечнев брав або давав хабар, але, схоже, знайшли за що.
Як все починалось?
Навесні 2022 року Ігор Семенчев, якого на той час активно “доганяли” українські правоохоронці у справах про розкрадання бюджету Антонівської сільради, перейшов на бік росіян. Станом на травень 2022 року він був призначений заступником Володимира Сальдо, який очолив окупаційну адміністрацію Херсонщини. Семенчев завжди був близьким до Сальдо, але бізнес-партнерами вони точно не були. Так і в окупаційній адміністрації Ігор Семенчев офіційно підпорядковувався Володимиру Сальдо, а насправді входив в орбіту групи чинних і колишніх співробітників ФСБ, які вирішили заробити грошей в мутних потоках окупованої Херсонщини.
В структурі адміністрації Семенчев відповідав за питання майна і паливно-енергетичний комплекс окупованої Херсонщини.
12 травня 2022 року Сальдо своїм розпорядженням створив ряд окупаційних органів влади, серед яких був департамент палива та енергетики Херсонської області, який невдовзі очолив кримчанин Денис Луцій. За даними МОСТа, ця людина тільки формально підпорядковувалася Володимиру Сальдо, а насправді виконувала вказівки тільки Ігоря Семенчева і загадкового куратора від ФСБ, якого Семенчев у листуваннях і розмовах називав Сергієм Сергійовичем.
Хто ця людина ми достеменно не знаємо, адже тільки в одному списку ФСБшників, який публікував ГУР, містяться дані пʼяти “Сергіїв Сергійовичів” з Луб’янки.
Цей “Сергій Сергійович”, судячи з усього, теж був не самостійною людиною і підпорядковувався двом людям — голові окупаційного уряду Херсонщини Сергію Єлісєєву та людині в кепці на прізвисько “Страннік”. Обидва були колишніми співробітниками ФСБ, але настільки впливовими, що могли вирішувати справи з найвищим керівництвом Російської Федерації.
Про це МОСТу розповіла людина, яка під прикриттям працювала у ВЦА Херсонської області та спостерігала за ситуацією восени 2022 року.
Загалом, вплив цих людей, як ми зʼясуємо далі, був настільки великим, що дозволив врятуватися і Семенчеву, і його подільникам.
Слід зазначити ти також, що наявність впливових покровителів дозволила Ігорю Семенчеву стати максимально автономним. Така автономність у прийнятті рішень, а найголовніше — у витрачанні бюджетних грошей -— восени-взимку 2022 року стала причиною конфлікту між Семенчевим і Сальдо.
Але станом на весну та початок літа колаборанти під чутливим керівництвом ФСБшників створювали органи влади окупованої Херсонщини.
На базі захопленої та пограбованої херсонської нафтобази було створено так зване «Государственное унитарное предприятие «Херсонская топливная компания».
Його очолила людина Семенчева Сергій Раздрогін.
Свого часу він займався нафтовим бізнесом та навіть очолював нафтобазу. Цю людину, за погодженням із ФСБ, в окупаційний орган влади привів Ігор Семенчев.
Ця компанія була основним виконавцем бюджетних закупівель різного виду палива.
Вугілля
Призначення Раздрогіна, як ми бачимо з документу вище, сталося 28 серпня 2022 року, а вже 16 вересня Луцій надав йому письмове доручення закупити 30 тисяч тонн вугілля. Це 500 вагонів, які Раздрогін, який не мав ніяких ресурсів, мав якимось чином прийняти в області. При чому, на той момент, як і зараз, залізничного сполучення між Донбасом і Херсонщиною не було.
Тут слід нагадати, що в період, про який іде мова, окупаційний очільник Херсонщини Володимир Сальдо лікувався в Росії після сильного отруєння і мав небагато шансів вижити. А керував окупаційною військово-цивільною адміністрацією росіянин Сергій Єлісєєв. З приставкою в.о.
Саме в цей момент окупаційний чиновник Луцій видав документ, в якому прямо вказав, в кого і скільки вугілля мав купити Роздрогін, не вдаючись в деталі, яке саме вугілля мало бути закуплене.
Сума контрактів мала скласти 490 мільйонів російських рублів — на той момент майже 8,2 мільйона доларів. До слова, світова ціна на вугілля тоді перебувала на піку зростання і складала 400 доларів США за тонну, тобто партія коштувала б 12 мільйонів.
Але реальна ціна вугілля в Росії та окупованому нею Донбасі була копійчаною, бо продавати його було нікому.
В окупованій частині Донбасу вугілля у жовтні 2022 року коштувало в роздріб 150 доларів за тонну.
Тобто, якщо б вугілля Роздрогін купував по роздрібних цінах, то вся партія обійшлася йому десь в 270 мільйонів рублів. А не 490 мільйонів. Фактично, на декількох договорах спільники могли вкрасти 220 мільйонів.
Один з контрактів
Вже пізніше зʼявилися технічні завдання, за якими стало зрозуміло, що вугілля мало бути марок ДО (10 тис. тонн), АМ та АС (20 тис. тонн).
Але переплати не було, як і не було поставлено ніякого вугілля. За отриманими даними від колишнього працівника окупаційної ВЦА, вказані контракти були всі безтоварні. Тобто, на момент підписання актів та закриття всіх документів, ніякого вугілля ніхто не бачив. І не побачив. Звісно, якусь кількість вугілля для бюджетних установ у 2022 році закупали і доставляли, але основну масу грошей за контрактами Семенчева-ФСБ банально вкрали.
Ми поки що достеменно не знаємо, за що і кому Луцій і Семенчев давали хабарі, але все вказує, що цей факт повʼязаний із цією справою.
За даними наших джерел в українських правоохоронних органах, ця партія була “сигнальною”, а всього з жовтня 2022 року по березень 2023 року планувалось закупити 100 000 тонн вугілля. За цінами першої партії, сума контрактів мала б скласти 1,63 мільярди російських рублів.
За словами джерела, 20% авансового платежу за товар постачальники отримали ще до втечі росіян з Херсона. Можливо, це вугілля у звітах показали як таке, що поставили на правий берег Херсонщини.
Продавці
За три дні після отримання доручення паливна компанія уклала три договори із Романом Зайцевим, Олегом Котченком та ТОВ “Люкс-2”. Всі три контрагенти повʼязані між собою, бо Зайцев є засновником ТОВ “Люкс-2”, а Котченко його директором.
Роман Зайцев до 2014 року був відомим у Сніжному підприємцем, контролював ряд нелегальних шахт-копанок. Після окупації міста пішов на співпрацю із росіянами та контролює велику частину вугільних шахт.
Очевидно, що цей бізнес Зайцева був би неможливим без прикриття з боку ФСБ.
За нашими даними, в Херсонській області визначав у кого купувати вугілля Ігор Семенчев, який отримував про це вказівки від вже згаданого “Сергія Сергійовича” з ФСБ.
Цікаво, що 19 вересня, в день підписання договору, сторони підписали акти прийому-передачі товару, причому, на бланках, які є у розпорядженні МОСТа, з підписами постачальника і замовника, пусті графи. Тобто, за бажання туди вписували все що завгодно.
ФСБшники Семенчева
Очевидно, що у всіх місцевих колаборантів були свої куратори від ФСБ, які намагалися заробити за рахунок невизначеності та відсутності будь-яких законів і влади на Херсонщині.
Хто ж, окрім загадкового Сергія Сергійовича і Сергія Єлісєєва входив у групу, яка впливала на паливну політику окупованої Херсонщини? За словами наших джерел в правоохоронних органах, оперативним шляхом було встановлено, що чи не найвпливовішим в групі був експрацівник ФСБ з позивним “Страннік”. Перевіривши його номер телефона через російські телеграм боти, ми зʼясували, що під цим позивним до Херсона на початку літа 2022 року приїхав Костянтин Басюк.
Після втечі росіян з Херсона він отримав високу посаду – 20 грудня 2022 року був призначений сенатором Російської Федерації, представником окупаційного виконавчого органу державної влади Херсонської області у Раді Федерації.
Для Херсона Басюк людина не нова. До 1998 року він служив у контррозвідці та у ФСБ. У вересні 1998 року став радником президента російського ВАТ «Група Альянс», а з жовтня 1998 року до грудня 2001 року обіймав посаду директора департаменту зв’язків із державними та громадськими організаціями ВАТ «Група Альянс». Потім навіть став віце-президентом «Групи Альянс».
Чому ми акцентуємо увагу на “Альянсі”? В 1999 році ця компанія була залучена до управління Херсонським нафтопереробним заводом. Фактично росіяни, а точніше чеченці, брати Бажаєви, володіли Херсонським НПЗ до продажу його покійному українському нардепу Ігорю Єрємєєву.
За словами одного з відставних співробітників СБУ, Басюк не раз бував тоді в Херсоні, мав непогані стосунки всередині політичної тусовки. І як кадровий, на той час, як вважає наш співбесідник, працівник 5-ої служби ФСБ, міг будувати в Херсоні агентурну мережу. Пʼята служба більш відома як Служба оперативної інформації та міжнародних зв’язків ФСБ Росії, в межах якої працює Департамент оперативної інформації (ДОІ), що виконує функції зовнішньої розвідки спецслужби. Саме оперативники ДОІ останніми роками займалися підривною діяльністю в Україні та збирали розвідінформацію на її території, яка мала б допомогти спланувати російське вторгнення.
Тобто, повернувшися в 2022 році в окупований Херсон, Басюк, на відміну від багатьох колег, яких прислали працювати на окуповані землі, прекрасно орієнтувався в місті і мав багато контактів.
Скоріше за все, саме тому, він, знаючи стиль роботи Володимира Сальдо, не став співпрацювати із ним в темі палива, а обрав молодого та амбіційного херсонського корупціонера Ігоря Семенчева-молодшого.
Опубліковані нами документи доводять, що представники російських спецслужб могли використовувати херсонських колаборантів для заробітку, і скоріш за все, ФСБшники зробили Семенчева і Луція цапами відбувайлами.
Можливо, мала місце конкурентна боротьба між різними групами всередині російських спецслужб та інших правоохоронців. Можливо, конфлікт між Сальдо і Семенчевим, про який казали ще наприкінці 2022 року джерела в окупаційних органах влади, і був викликаний цими закупівлями вугілля, а пізніше і нафтопродуктів, в обхід Володимира Сальдо. Як ми памʼятаємо, він звільнив Семенчева в грудні 2022 року, а пізніше ним зацікавилися російські правоохоронці.
Ми не знаємо, скільки в результаті цієї операції було фіктивно або по-справжньому придбано вугілля, але нам точно відомо, що якісь гроші з рахунку окупаційного підприємства «Херсонская топливная компания» на рахунки ДНРівських бізнесменів перераховувалися. І перераховувались нібито з бюджету окупаційної ВЦА Херсонської області, а насправді більшою частиною сплачувалися напряму російським «МРБ» банком (Международный расчетный банк, – МОСТ).
Точних даних про обʼєми грошей, виведених таким чином з бюджету окупаційної адміністрації працівниками ФСБ та місцевими колаборантами немає, але той факт, що російські правоохоронці почали переслідування Семенчева і Луція каже про те, що гроші вони з ФСБшниками вкрали.
Щоправда, справа, скоріш за все, завдяки заступникам з ФСБ та самого сенатора “Странніка”, йде для Семенчева і його поплічника успішно. Настільки успішно, що російський суд навіть засекретив цю справу, а обидва колаборанти знаходяться на волі.